Психологія безпеки праці , гігієна праці, її значення.
Поняття «праця» розглядається кількома науковими дисциплінами. Такі, як, наприклад, фізіологія праці, організаційна психологія, соціологія праці, економіка, менеджмент тощо, розглядають трудову діяльність лише як загальний об'єкт, використовуючи при цьому специфічні методи і знання, властиві тій або іншій дисципліні. Всі ці дисципліни розглядають трудову діяльність для вирішення практичних завдань, спрямованих на гуманізацію трудової діяльності та підвищення працездатності. Що ж стосується психології праці, то при вивченні трудової діяльності використовується вся система даних, яка тільки існує в сучасній психології.
Психологія праці на справжній момент - самостійна галузь психології, яка дозволяє найбільш ефективно використовувати працю людини, враховувати його особистісні особливості та вплив на виробництво в цілому, прогнозувати розвиток виробничих відносин та багато іншого.
Психологія праці в першу чергу орієнтована на людину та її інтереси, на мінімізацію виробничих втрат та оптимізацію трудової діяльності для працівника.
Вивчення психології праці, трудових відносин безпосереднім чином впливає на ефективність праці та емоційний комфорт людини на трудовому місці.
Важливою областю психології праці є вивчення різних аспектів працездатності, пов'язаних з втомою, добовим ритмом, оптимальним режимом праці, адаптаційними процесами індивіда для формування таких умов праці, при яких якість і продуктивність кожного індивіда поєднувалися б з охороною здоров'я працівників. Для цього розроблені спеціальні методи, такі, як тести, проводиться включене спостереження, анкетування працівників, вивчаються показники діяльності працівника в різних умовах праці, застосовується метод вправ та тренінгів на виробництві.
На даному етапі постійно формуються нові професії, змінюються умови праці, форми трудової діяльності і можливі стимули для збільшення ефективності виробництва, змінюються вимоги до якості продукції та методів роботи. Психологія праці покликана вивчати змінюються аспекти і рекомендувати найбільш оптимальні варіанти змін з урахуванням умов праці, виробництва, етики і можливостей підприємства.
Гігієна — це галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.
Гігієна праці — це підгалузь загальної гігієни, яка вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем. Організм людини формувався в умовах реального природного середовища. Основними чинниками цього середовища є мікроклімат, склад повітря, електромагнітний, радіаційний і акустичний фон, світловий клімат тощо.
Результатом відхилення чинників виробничого середовища від природних фізіологічних норм для людини, залежно від ступеня цього відхилення, можуть бути різного характеру порушення функціонування окремих систем організму, або організму в цілому — часткові або повні, тимчасові чи постійні. Механізм впливу окремих чинників виробничого середовища на організм людини і можливі наслідки його та заходи і засоби захисту працюючих будуть розглянуті в наступних темах цього розділу.
З метою комплексної оцінки умов праці – з урахуванням фізіологічних і гігієнічних умов праці, Київським інститутом медицини праці розроблена і затверджена наказом Міністра охорони здоров’я України №382 від 31 грудня 1997 р. гігієнічна класифікація, заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично діючих рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.
Вона призначена для: гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих об’єктів; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств; встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій для профвідбору та профпридатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.
Основні поняття, що застосовуються в Гігієнічній класифікації:
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор ¾ чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров’я.
Небезпечний виробничий фактор ¾ чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Фактори умов праці
| Фактори | Параметр, що характеризує основні властивості елемента, одиниця виміру |
| 1. Санітарно–гігієнічні Загальні санітарні вимоги Освітленість: природна штучна Шкідливі речовини у повітряному середовищі (пари, гази, аерозолі) Мікроклімат: температура повітря відносна вологість повітря швидкість руху повітря Механічні коливання: вібрація шум ультразвук Випромінювання: Інфрачервоне, ультрафіолетове Іонізуюче електромагнітне (хвилі радіочастот) Атмосферний тиск Професійні інфекції та біологічні агенти: (бактерії, віруси, грибки, бруцельоз, лихоманка, туляремія, сибірка, тощо) | Відповідність об`єму й площі виробничих приміщень санітарним нормам, м3, м2 Рівень, КПО,% Рівень, лк Концентрація, мг/м3 Температура, 0С Вологонасиченість, % Рухомість повітряного середовища, м/с Частота, Гц Амплітуда, мм Коливальна швидкість, м/с Рівень звукового тиску, дБ, дБА Сер. геометрична частота октавних смуг, Гц Рівень звукового тиску, дБ Довжина хвилі, мкм Інтенсивність випромінювання, кал/см2 Вт/м2 , Активність радіоактивного розпаду, Бк, ліміт дози,мЗв•рік-1 Довжина хвилі, км, м, дм, см, мм Частота коливань, Гц, кГц, МГц, ГГц напруженість, В/м, А/м, інтенсивність, Вт/м2 У робочій камері, атм Висота над рівнем моря, Па , мм рт. ст. Ступінь небезпечного впливу на організм людини, бали |
| 2. П с и х о ф і з і о л о г і ч н і (“трудові”) Фізичне навантаження Робоча поза Нервово-психічне навантаження Монотонність трудового процесу Режим праці та відпочинку: змінний добовий тижневий річний Травма небезпечність (вибухонебезпека, пожежонебезпека, сейсмічна небезпека, небезпека травмування частинами машин й обладнання, що рухаються) | Енерговитрати, ккал/год Вантажооборот за зміну, кгм Зручність під час виконання робіт, бали Інтелектуальне, бали Нервово-емоційне напруження, бали Напруження зору, категорія точності роботи Рівень різноманітності й темп праці, бали Тривалість і розподіл перерв на відпочинок та обід, хв Робота в нічний час; тривалість робочих змін, год. Тривалість вихідних днів, дні Тривалість відпустки, дні Ступінь небезпеки, бали |
| 3. Естетичні Гармонійність у робочій зоні світлокольорової композиції, звукового середовища Ароматичність запахів повітряного середовища Гармонійність робочих поз і трудових рухів | Естетичний рівень, бали Ступінь ароматичності, бали Конструктивні рішення обладнання робочих місць, бали Траєкторія, ритм і варіантність трудових рухів, бали |
| 4. Соціально-психологічні Спорідненість колективу Характер міжгрупових стосунків у колективі | Рівень взаємозаміни в процесі праці, товариської взаємодопомоги, дисципліна праці, бали Рівень конфліктності, бали |
39. Професійна орієнтація та професійний відбір.
Висока ефективність праці здебільшого залежить від того, чи відповідає виконувана робота індивідуальним психофізіологічним характеристикам, властивостям працівників, їх здібностям та схильностям. Виявлення та правильна оцінка індивідуальних особливостей людини дозволяє більш обґрунтовано визначити ту ділянку роботи, на якій вона зможе досягти найбільших успіхів. Вирішенню цього завдання сприяє професіональна орієнтація.
Під професійною орієнтацієюрозуміють систему науково обґрунтованих заходів, що забезпечують свідомий вибір кожною людиною певного виду трудової діяльності, а також своєчасне залучення до різних галузей народного господарства, різних підприємств і організацій відповідних працівників, їх раціональну розстановку й ефективне використання з урахуванням індивідуальних властивостей.
Головні напрями профорієнтаційної роботи:
o профінформація;
o профпропаганда;
o профконсультація;
o профдобір (відбір).
Профінформація- це широке ознайомлення населення, ставлення в першу чергу молоді, з існуючими професіями, їх змістом, значущістю в ринкових умовах господарювання.
Профпропаганда- щільно пов' язана з профінформацією і має за мету формування у молоді та тимчасово безробітних людей позитивного ставлення до праці певних видів, виходячи з потреб підприємств, зокрема роз' яснення престижності робочих професій, виховання поваги до всіх без винятку професій.
Профконсультація.Її завдання полягає в тому, щоб після отримання уявлення про професії, допомогти людині вибрати рід трудової діяльності з урахуванням її бажань, запитів, амбіцій, індивідуальних можливостей, а також потреб народного господарства в кадрах, порадити, де і як можна отримати відповідну підготовку (навчання).
Профдобір (відбір)покликаний визначити коло професій, найбільш прийнятних для певної особи, допомогти їй підібрати професію з урахуванням її психофізіологічних та особистісних даних, встановлених об' єктивно за допомогою науково обґрунтованих методик. При цьому треба розрізняти готовність і придатність. Професійна готовність визначається виходячи з рівня освіти, досвіду та підготовки майбутнього виконавця. Професійна придатність встановлюється з урахуванням ступеня відповідності індивідуальних психофізіологічних даних певної особи конкретному виді діяльності.
На відміну від профконсультації, профдобір (відбір) є спеціально організованим дослідженням, яке базується на чітких якісних та кількісних оцінках за допомогою ранжованих шкал, що дозволяють не тільки виявити, й виміряти притаманні людині властивості, з тим, щоб зіставити їх з нормативами, які визначають придатність особи до даної професії. Для вивчення професійно важливих якостей використовують такі методи:
o анкетний;
o апаратурний;
o тестовий.
Анкетний методполягає у тому, що за допомогою певним чином сформульованих та згрупованих питань отримують інформацію щодо професійних інтересів, здібностей та схильностей людини, деяких її специфічних властивостей. Анкети можуть бути самооціночними, якщо вона сама дає оцінку своїх якостей, та зовнішньо оціночними, якщо оцінку дає досліджувач на основі узагальнення даних, отриманих від осіб, які тривалий час спостерігали за досліджуваним.
Апаратурний методполягає у тому, що окремі психофізіологічні фактори виявляють і оцінюють за допомогою спеціальних приладів та апаратури, які досліджують та імітують ті чи інші трудові процеси. По-перше, ця апаратура виявляє необхідні для певної роботи якості, а по-друге, використовується як тренажери при навчанні відповідній професії.
Тестовий методволодіє набором тестів, які пропонуються досліджуваному, в процесі вирішення яких виявляються ті чи інші психофізіологічні якості та особливості людини.
Тести поділяються на такі групи:
o тести визначення здібностей та загального рівня інтелекту, просторової уяви, точності сприйняття, психомоторних здібностей;
o тести перевірки зору та слуху;
o особистісні тести для оцінювання таких якостей, як імпульсивність, активність, підприємливість, стресовитривалість, лідерські якості, конфліктність, почуття відповідальності, врівноваженість, обережність, схильність до ризику, впевненість у собі, оригінальність мислення, товариськість;
o тести, що визначають рівень кваліфікації та професійні навички.
Вихідним матеріалом для проведення роботи з професійного добору (відбору) є професіограми, які являють собою опис професійно важливих властивостей та якостей. Вони складаються на відповідні професії на основі всебічного вивчення певного трудового процесу, проведення необхідних досліджень, опитування самих працівників, використання літературних та довідкових і нормативних джерел. У них об'єктивні особливості певного трудового процесу - технічні, технологічні, організаційні відображаються у фізіологічних, психічних та соціально-психологічних показниках. Після встановлення якостей, яким має відповідати особа для успішного виконання роботи з даної професії, завдання зводиться до визначення того, чи відповідає досліджуваний цим якостям та прийняття рішення щодо придатності його виконувати певну роботу або щодо переводу на іншу. Розглянемо професіограму на прикладі посади менеджера організації
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!