Апостроф у словах іншомовного походження
1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:
а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.
б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
1. Апостроф не пишеться:
Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Рюдберг.
Апостроф у прізвищах
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін.
Апостроф у географічних назвах
Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.
|
|
|
2.Замість рисок поставте, де треба, апостроф.
Зав’язь, круп’яний, присвята, крем’яний, знічев’я, зобов’язання, гравюра, дерев’яний, мавпячий, кав’ярня, кров’яний, коров’ячий, львів’янин, надв’язати, напівкам’яний, поголів’я, пом’янути, слов’янський, п’ятирічка, солов’їний, безправ’я, варшав’янка, бруквяний, в’єтнамка, Святослав, бязевий, сім’янин, Бєлград, обов’язок, Політбюро, полум’яніти, в’язень, затямити, запам’ятати, Дерев’янко, торф’яний, медвяний, морквяний, арф’яр, черв’як, присвячений, в’юнкий, верф’яний, Вязьма, В’ячеслав, дріб’язковий, В’ятка, Губ’єв, духмяний, взаємозв’язаний, потьмяніти, різьбярство, зав’язка, зм’якшити, Мінюст, двох’ярусний, Адабашьян.
Написати твір-мініатюру на тему «Ким я бачу себе в майбутньому»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11
1. Зміни приголосних основи при додаванні суфікса -ськ-.
При творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- приголосні на стику твірної основи й суфікса можуть зазнавати різних змін.
У вимові зливаються в один звук такі приголосні, і це позначається на письмі:
|
|
|
г, з, ж + с = з: Кривий Ріг — криворізький, Прага — празький, Кавказ — кавказький, француз — французький, Збараж — збаразький, Париж — паризький; убогий — убозтво, * боягуз — боягузтво;
я, й, ч + с = ц: козак — козацький, Вінниця — вінницький, Гадяч — гадяцький; юнак — юнацтво, купець — купецтво, ткач — ткацтво;
х, с, ш + с = с: чех — чеський, Лепетиха — лепетиський, Одеса — одеський, Сиваш — сиваський; птах — птаство, товариш — товариство.
Винятки з цього правила на письмі й у більшості випадків у вимові становлять деякі прикметники, утворені від іншомовних слів: баски — баскський, тюрки — тюркський, Мекка — меккський, казах — казахський, Ла-Манш — ла-маншський.
Яклю твірна основа закінчується на д або т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються, а саме:
а) на стику твірної основи йcуфікса чується дз, ц: завод + + ський = заводський [заводз'кий], люд + ство — людство
|л'удзтво], солдат + ський = солдатський [солдац'кий], Корчуват(е) + ський = корчуватський [корчувац'кий], брат + ство = братство [брацтво];
б) кінцеві звуки твірної основи т і ст у разі збігу трьох і більше приголосних не вимовляються: президент + + ський - президентський [президен'с'кий], лейборист + + ський = лейбористський [лейборис'кий].
|
|
|
Якшо в кінці твірної основи після приголосного стоїть суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) цей суфікс випадає: П'ятихатки — п'ятихатський, Каховка — каховський, Чоколівка — чоколівський, Камчатка — камчатський.
Уподібнення приголосних за місцем
Свистячі с, ц, з («сце їздзу») перед шиплячими ш, ч, ж, дж («ще їжджу») внаслідок регресивної асиміляції переходять у відповідні шиплячі: с — ш, ц — ч, з — ж. Це відбивається й на письмі: брязк — бряжчати, в'їздити — виїжджений, пісок — піщаний, пуск — пущений, Київський — Київщина, Васько — Ващенко, козацький — козаччина.
Виняток на письмі становлять: а) присвійні прикметники, у яких перед шиплячими незалежно від вимови пишеться та сама літера, що й у твір ній основі: Параска — Парасчин [парашчин], Ониська — Онисьчин (але в прізвищі: Онищенко), Луцька — Луцьчин, Рузька — Рузьчин; б) префікси роз-, без-, з-, у яких пишеться буква з незалежно від вимови: розжитися, розчин, розширений, безшумний, безжальний, зчовгати, зжати; в) дієприслівники: принісши, привізши
Шиплячі перед свистячими уподібнюються до свистячих, але на письмі це не відображається (перед свистячими пишеться та сама буква, що й у початковій формі слова): книжка — у книжці [книз'ц'і], дошка — на дошці, чашка — у чашці, поличка — на поличці, зваж — зважся, вчиш — вчишся.
|
|
|
Зубні д, т перед свистячими та шиплячими у вимові якщо не випадають, то зазнають змін, але на письмі це не відображається (пишуться ті самі букви д, т, що й^в інших словах чи формах слова): сусідка — сусідці [сус'ідз'ц'і] — сусідчин [сус'іджчин], тітка — тітці [т'іц':і] — тітчин [тїч:ин], літати — льотчик [л'оч:ик], погодитися — погодься [погодз'с'а], вчить — вчиться [учиц':а], молодий — молодший [молоджший], короткий — коротший [корочший].
2. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів - ськ, - ств.
Оренбурзький, Воронезький, Цюриський, убозтво, киргизький, Балхаський, Сиваський, Черкаський, Вільнюський, Прилуцький, Кавказький, Ужський, тюркський, Черемоський, Калузький, Тбіліський, багатство, узбецький, Канадський, Подільський, Новобілицький, Козелецький, Владивостоцький, Празький, чиновницький, печенізький, Кагарлицький, Уманський, боягузтво, ткацький, Вінницький, латишський, людський, Іртишський, баський.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 12
1. Спрощення в групах приголосних.
Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Тому в процесі мовлення один з приголосних (переважно середній) випадає, тобто відбувається спрощення.
1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл- , -стн- випадають д і т :
тиждень – тижня, виїздити – виїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, честь – чесний.
Але в словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять літера т зберігається.
Примітка: у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: баласт - баластний, компост -компостний, контраст - контрастний, форпост – форпостний.
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: бризк - бризнути, брязк - брязнути, тріск - тріснути, але випуск - випускний, виск – вискнути, пропуск – пропускний та ін.
3. –шчк- спрощується на –шк-: дощок – дошка, зморщок – зморшка, витріщити – витрішки.
4. Спрощення відбувається також у групах приголосних –стц-, -лнц-, -рдц-, -сткл-, -рнц-, -стк-: місце (від мьстьце), сонце (від "солнце"), серце (від "сердце"), скло (від "стекло"), чернець – ченця, місто – міський.
5. У групі приголосних -слн- випадає л : масло - масний, мисль - умисний, ремесло - ремісник.
2. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви. Поясніть правопис слів.
Пристрасний, контрастний, прихвосні, сонце, чесний, месник, серце, студентський, фашистський, власний, очисний, дилетантський, доблесний, кожний, повістці, послати, ровесник, свиснути, совісний, усний, хруснути, цілісний, словесний, виїзний, шістдесят, злісний, у кістці, шістнадцять, яхтсмен, капосний, компостний, персневий, заїздний, кістлявий.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 1344; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!