Аналіз документів як метод соціологічного дослідження

У сучасному суспільстві навряд чи можна знайти елемент структури, функціонування якого не було б оформлено документально.
На думку фахівців, аналіз документів як соціологічний метод за популярністю поступається тільки методам опитування.Аналіз документів широко використовують у соціології права, політики, громадських рухів, медицини тощо. Часто він є основою для формулювання гіпотез, які потім перевіряють методами опитування, спостереження або експерименту. Для аналізу документів насамперед треба з'ясувати суть поняття «документ».
Документ — це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини.
Інформацію фіксують за допомогою літер, цифр, стенографічних та інших знаків, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо.
Документи класифікують за різними ознаками. Залежно від технічних засобів фіксації інформації їх поділяють на письмові (всі види друкованої та рукописної продукції), іконографічні (відео-, кіно, фотодокументи, картини, гравюри тощо), фонетичні (радіо- магнітофонні записи, грамплатівки). Активно розвиваються нові носії документальної інформації: мікрофільми, мікрофіші, диски для ЕОМ, лазерні диски.
Залежно від авторства розрізняють офіційні документи і Документи особистого походження. Методи аналізу документальних джерел поділяють на неформалізовані (традиційні) та формалізовані.
Неформалізований метод — тлумачення документа через з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту, оцінку його змісту згідно з політичними, моральними або естетичними критеріями.
Він передбачає зовнішній і внутрішній аналіз документа. Зовнішній аналіз — це відновлення обставин створення документа в історичному і соціальному планах. Внутрішній аналіз — безпосередній аналіз змісту документа, спрямований на виявлення розбіжностей між фактичним і літературним змістом, встановлення рівня компетентності автора, систематизацію відомостей, які містяться у документах.
Методи неформалізованого аналізу значною мірою засновані на інтуїції дослідника і містять потенційну можливість суб'єктивних зміщень у сприйнятті та інтерпретації змісту документів.Ймовірність і небезпека таких зміщень зростає із збільшенням кількості проаналізованих документів і обсягу їх змісту.
Формалізований метод — пошук таких ознак документа, які б відображали істотні сторони його змісту.
Під формалізованим методом найчастіше розуміють кон-тент-аноліз (від англійського — аналіз змісту
Контент-аналіз — стандартна методика дослідження в галузі суспільних наук, предметом аналізу якої є зміст текстових масивів та продуктів комунікативної кореспонденції. За допомогою контент-аналізу можна аналізувати такі різні типи текстів, як повідомлення ЗМІ, заяви політичних діячів, програми партій, правові акти, рекламні і пропагандистські матеріали, історичні джерела, літературні твори.
Етапи застосування контент-аналізу
Необхідною умовою застосування методики аналізу змісту є наявність матеріального носія інформації.
Перший етап
Визначення сукупності досліджуваних джерел або повідомлень за допомогою набору заданих критеріїв, яким повинна відповідати кожне повідомлення:
-заданий тип джерела (преса, телебачення, радіо, рекламні або пропагандистські матеріали)
-задані сторони, що приймають участь у процесі комунікації (відправник, одержувач (реципієнт);
- розмір повідомлень (мінімальний обсяг або довжина)
-частота появи повідомлень,
-спосіб поширення повідомлень
-місце поширення повідомлень
-час появи повідомлень.
Другий етап
Формування вибіркової сукупності повідомлень. У деяких випадках можна вивчати всю визначену на першому етапі сукупність джерел, оскільки підлягають аналізу випадки (повідомлення) часто обмежені за кількістю і добре доступні. Однак іноді контент-аналіз повинен спиратися на обмежену вибірку, взяту з більшого масиву інформації.
Третій етап
Виявлення одиниць аналізу. Ними можуть бути слова або теми. Правильний вибір одиниць аналізу - важлива складова всієї роботи. Найпростішим елементом повідомлення є слово. Тема - це інша одиниця, що представляє собою окреме висловлювання про який-небудь предмет. Існують досить чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу:
- вона повинна бути досить великою, щоб висловлювати значення;
- вона повинна бути достатньо малою, щоб не висловлювати багато значень;
- вона повинна легко ідентифікуватися;
- число одиниць має бути настільки великим, щоб з них можна було робити вибірку
Четвертий етап
Виділення одиниць рахунку, які можуть збігатися зі смисловими одиницями або носити специфічний характер. У першому випадку процедура аналізу зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, в другому - дослідник на основі аналізованого матеріалу і цілей дослідження сам висуває одиниці рахунку, якими можуть бути:
- фізична протяжність текстів;
- площа тексту, заповнена смисловими одиницями;
- число рядків (без абзаців, знаків, колонок тексту);
- Тривалість трансляції по радіо або ТБ;
- метраж плівки при аудіо-і відеозаписах,
- кількість малюнків з певним змістом, сюжетом та інше
П'ятий етап
Безпосередньо процедура підрахунку
Шостий етап
Інтерпретація отриманих результатів відповідно до цілей і завдань конкретного дослідження

Мы поможем в написании ваших работ!