Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології

Спостереження - загальнонаукових метод, широко використовуваний у природознавстві, а також у повсякденному житті. Його застосування в соціології має обмеження, тому що далеко не всі соціальні явища піддаються безпосередньому візуальному і слуховому сприйняттю. Але коли соціолог має справу з об'єктами, які можна спостерігати, тобто сприймати за допомогою зору і слуху, він зобов'язаний робити це. Використовуючи приклад з вивченням страйку, скажемо, що це дослідження неможливо без спостереження за поведінкою потенційних страйкарів, їхніх лідерів і протидіючих їм керівників підприємства. Не менш очевидно й інше - спостереження в цьому випадку (як, до речі, і у всіх інших) повинне застосовуватися в комплексі з іншими методами збору інформації.
Зауважимо, що не всяке візуальне та / або слухове сприйняття досліджуваного об'єкта є спостереженням у науковому розумінні. Щоб перетворити його в науковий метод, необхідно здійснити наступний ряд дослідницьких процедур:
1. Вичленувати в програмі дослідження ті задачі і гіпотези, які будуть вирішуватися і обгрунтовуватися даними спостереження.
2. Визначити в загальній програмі дослідження або спеціальною програмою спостереження:
# Об'єкт спостереження
# Предмет спостереження,
# Категорії спостереження,
# Спостережувані ситуації,
# Умови спостереження,
3. Підготувати інструментарій спостереження, тобто:
# Щоденник спостереження
# Картки для реєстрації одиниць спостереження
# Протокол спостереження -
# Коефіцієнт стійкості спостереження (КУН), що характеризує збіг результатів, отриманих одним і тим же спостерігачем у різний час;
# Коефіцієнт згоди спостерігачів (КСН), що показує ступінь збігу даних, отриманих одночасно різними спостерігачами в різний час;
# Аудіовізуальні технічні засоби фіксації одиниць спостереження;
# Програму обробки даних спостереження.
5. Скласти план і / або мережевий графік виконання спостереження (хто, де, коли його проводить).
6. Розробити інструкцію спостерігачам, провести їхнє навчання й інструктаж.
7. Здійснити комплекс операцій безпосереднього спостереження в повній відповідності з вищезазначеним вимог та рекомендацій, поданих нижче.
Спостереження має ряд переваг у порівнянні з іншими соціологічними методами. Головні з них - безпосередній зв'язок дослідника з об'єктом його вивчення, відсутність опосредствующих ланок, оперативність отримання інформації. Ці гідності, однак, не виключають ряд недоліків. Спостерігач вільно чи мимоволі впливає на досліджуваний процес, вносить до нього щось таке, що не властиво його природі. Оперативність ж обертається локальністю, обмеженістю досліджуваної ситуації, нездатністю охопити сукупність всіх ознак пізнаваного явища. Інакше кажучи, цей метод дуже суб'єктивний, особистісні якості спостерігача неминуче позначаються на його результатах.
                   Види спостережень за різними критеріями:
За умовами організації
 - польове спостереження - спостереження, яке здійснюється у реальній життєвій ситуації;
 - лабораторне спостереження – спостереження, умови якого створюються самим дослідником;
За місцезнаходженням дослідника
 - невключене спостереження – спостереження за якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем котрі вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем;
 - включне спостереження – спостереження за якого дослідник тією чи іншою мірою безпосередньо включений у досліджуваний процес.
За тривалістю здійснення:
 - систематичні – проводяться за здалегіть суворо розробленим планом вивчення об’єкта протягом певного часу;
 - несистематичні (коротко часові) проводяться іншими способами (за допомогою опитувань, документів тощо).
Розрізняють також відкриті спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи відомий факт спостереження за ними, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.

Мы поможем в написании ваших работ!