Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.



 

Сьогоднішній стан розвитку України свідчить про можли­вість виокремлення таких основних загроз національній без­пеці:

1. Забезпечення територіальної цілісності держави. Стаття 2 Конституції України свідчить про те, що Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є ціліс­ною та недоторканною. У контексті загроз національній безпеці йдеться про те, що існує велика кількість факторів, які свідчать про зовнішні та внутрішні чинники, що негативно впливають на цілісність країни. Територіальні претензії інших держав, внутріш­ньополітичні заклики до певної самостійності деяких регіонів України (загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України) свідчать про необхідність сприйняття зазначеного як загрози націо­нальній безпеці.

2. Нелегальна міграція. Геостратегічне розміщення України є одним із визначальних чинників сприйняття нашої держави як об'єкта для нелегального перетину кордону громадянами інших країн з метою подальшого пересування до країн Європейського Союзу. Основна причина нелегальної міграції - намагання людей знайти високооплачувану роботу, захист і перспективи кращого життя Зараз міграція здійснюється за принципом «від гіршого до кращого», коли з країн, котрі характеризуються високим рівнем безробіття, низькою вартістю робочої сили, громадяни намагають­ся потрапити до країн із вищим рівнем життя і нестачею робочої сили

На сьогоднішній день нелегальна міграція стала складним та багатоаспектним явищем, в якому використовуються самі різно­манітні схеми Керуючись особливостями міждержавних домов­леностей України з країнами СНД (одним із проявів яких є спро­щений порядок перетину державного кордону), іноземці третіх країн потрапляють в Україну Що характерно, значна частина їх у подальшому не має змоги перетнути кордон нашої країни з краї­нами Євросоюзу (через жорсткий прикордонний контроль у цих країнах), що призводить до залишення мігрантів на території України

Ключовий фактор сприйняття нелегальної міграції як загрози національній безпеці Україні - можлива неконтрольованість міг­раційних процесів, яка, керуючись соціальною незахищеністю і побутовими проблемами мігрантів, потенційно призводить до створення етнічних протиправних груп

3. Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення зло­чинних дій з метою досягнення злочинних цілей

Дедалі більше країн світу страждають від проявів тероризму Росія, США, Іспанія, Велика Британія, Ізраїль тд. Терористичні організації не­рідко є наднаціональними структурами Це збільшує вірогідність потрапляння зброї, вибухових речовин також і до України. 3 ме­тою захисту особи, держави і суспільства від тероризму держава у чинному законодавстві визначає правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноваження та обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, по­садових осіб та окремих громадян у цій сфері.


Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.

Рада національної безпеки і оборони України первісно створювалася за американським взірцем, а її статус отримав конституційне закріплення в Основному Законі 1996 р. і деталізацію – в Законі «Про Раду національної безпеки і оборони» 1998 р.. Рада є саме тим органом, де в результаті колегіального обговорення між вищими посадовими особами, відповідальними за стан обороноздатності та національної безпеки, формулюються відповідні політичні рішення, які потім втілюються в укази глави Української держави.

Згідно з Законом, основними функціями Ради національної безпеки і оборони України є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 2) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного чи надзвичайного стану та у випадках виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до означених функцій Рада національної безпеки і оборони наділена такими повноваженнями:

– Розробляти і розглядати на своїх засіданнях питання, віднесені Конституцією і законодавством до сфери національної безпеки і оборони, та подавати пропозиції Президентові України з цих питань.

– Здійснювати поточний контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони

– Залучати до аналізу інформації посадових осіб і спеціалістів органів виконавчої влади, державних і наукових установ, підприємств і організацій усіх форм власності.

– Ініціювати розробку нормативних актів і документів з питань національної безпеки і оборони

– Координувати і контролювати переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

– Координувати і контролювати діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану тд.

Президент України є Головою Ради національної безпеки і оборони за посадою і самостійно формує її персональний склад, спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ради, затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і порядок проведення її засідань, особисто головує на засіданнях Ради, має право давати доручення членам Ради.

Забезпечення організації роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

Поточне інформаційно-аналітичне і організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апарат, який очолюється керівником апарату і підпорядковується Секретарю Ради. Основною організаційною формою діяльності Ради національної безпеки і оборони України є його засідання. На засіданнях Ради його члени голосують особисто, делегування обов’язків не допускається. У засіданнях Ради може брати участь Голова Верховної Ради України як представник парламенту.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 293; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!