Важлива роль у діалогічному мовленні належить інтонації.



     Як правило, репліка вимовляється підвищеним тоном, слова автора − зниженим і дещо прискореним.

Для питальних речень характерне підвищення інтонації в кінці репліки.

Розповідним реченням властиве пониження інтонації, яким у діалозі найчастіше передається відповідь на запитання співрозмовника.

           

Завдання 3

   Прочитайте уривок із повісті Степана Васильченка «В бур’янах». Про що він? До якого типу мовлення належить текст?Чи відомо вам щось про саму повість? Які почуття у вас викликала ця історія? Яким автор зобразив малого Тараса? Чому сусід був упевнений, що Тарас знайдеться? Як він це пояснив? Що ще ви знаєте про дитинство Тараса Шевченка? Виразно прочитайте текст, правильно інтонуючи репліки та слова автора. Спираючись на подану перед завданням інформацію, переказуючи її, доведіть, що ви прочитали текст відповідно до правил. (Навчаємося виразного читання діалогів).

В селі бігли назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями.

Тільки й чутно було:

− Чумаки! Чумаки!

Сусіди почали угадувати – звідки.

Аж ось Катря крикнула радісно і сердито:

− А ось і наш волоцюга! –

 Всі повернулися в один бік. За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою, − темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.

Стоїть, не наважується йти до гурту.

Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли.

Де це ти був?

Де тебе носило і досі?

Де ти волочився?

Стоїть, мовчить. Оглядає свою хату – не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки.

Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько.

Хлопець промовив стиха:

Був у полі та заблукав.

Бачили таке?

Хто ж тебе привіз додому?

Чумаки.

Хто? – Всі стовпились коло хлопця.

      Хлопець розповів. Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш – мандруєш?» А я кажу: « В Кирилівку!» А вони й кажуть: «Це ти ідеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти…»

Бачили такого? Чумакувати надумав уже!

І як воно згадало, що з Кирилівки!

          − Я ж казав, що знайдеться, − обізвався і сусід. – Такий лобатий не пропаде.

    (Степан Васильченко. «В бур’янах».. – К.: Веселка, 1978. – 125 с. − С. ).                 Очікуване виконання.

     Поданий текст є розповіддю. У цьому тексті розповідається про те, як малий Тарас повернувся додому разом з чумаками. Він ходив у поле і заблукав. Чумаки привезли його додому. Сім’я дуже зраділа його поверненню.

     Повість «В бур’янах» − це лише перша частина великого твору про Кобзаря. «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це − легенда», − такими словами Степан Васильченко розпочав свою повість про дитинство Тараса Шевченка, стверджуючи думку про геніальність поета.

        

 Далі учні виразно читають текст, правильно інтонуючи репліки та слова автора, і аналізують прочитання.. Спираючись на подану перед завданням інформацію, переказуючи її, учні доводять, що вони прочитали текст відповідно до правил. Читаючи текст з діалогом, дотримуємося належної інтонації: вимовляємо репліки підвищеним тоном, слова автора − зниженим і дещо прискореним. Читаючи питальні речення, підвищуючи інтонацію в кінці репліки. Читаючи розповідні речення, якими у діалозі найчастіше передається відповідь на запитання співрозмовника, понижуємо інтонацію.

         

Інформація.

Велике значення у діалозі має міміка − рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини.

Міміка передає різноманітні відтінки почуттів, ставлення мовця до подій: вона є додатковим засобом спілкування.

Допоміжним засобом спілкування є також жести − рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.

Завдання 4.

Прочитайте уривок із оповідання Ярослава Стельмаха «Як ми до Генки ходили». Визначте тему та основну думку тексту. Що ви знаєте про Ярослава Стельмаха? Як ви оцінюєте поведінку хлопців? Передайте Вашу оцінку інтонацією прочитання. До якого типу мовлення належить текст?. Поясніть вживання розділових знаків. Знайдіть у діалозі звертання. Яку роль вони виконують? У якому відмінку використовуються?

Пішли ми якось у гості. До Генки.

Він нам двері відчиняє з відром у руці. І в коридорі підлога мокра.

− Ой, − ми кажемо, − в тебе так чисто! А де ваш килимок, щоб ноги витирати?

А він:

− Знаєте, хлопці, я оце щойно в квартирі прибрав, бачите, навіть підлогу помив. У мене зараз просто стерильна чистота.

− Так що ж. нам зайти не можна? – я питаю.

− Зайти можна, − він у відповідь, − але я килимок поправ, і мені, е-е-е, не хотілося б, е-е-е, щоб ви його зразу забруднили.

− Ну, то почепи його над ліжком, − Митько каже, − і милуйся. Ходім, Сергію!

− Та що ви, хлопці, що ви! Витирати ноги можна. Але я хотів, щоб мама з роботи прийшла, подивилась, як усе чисто в мене, навіть килимок, а потім ви уже витирайте ноги скільки завгодно. Хоч цілий день витирайте, мені не шкода.

− Дуже нам цікаво, − я йому, − цілий день ноги об твій килимок витирати.

Митько питає:

− Що ж нам, отак під дверима стояти, поки твоя мама прийде?

А Генка:

− А ви роззуйтесь!

Я поглянув на підлогу:

− І босоніж по мокрій підлозі ходити? Чи, може, в шкарпетках? Заодно й витремо, щоб мама похвалила.(Ярослав Стельмах. «Як ми до Генки ходили»)

(Ярослав Стельмах. «Як ми до Генки ходили»// Барвінок. – К.: Веселка, 1977. – С..127 −130. )

Очікуване виконання.

У тексті розповідається про те, як двоє друзів, Митько та Сергій, завітали в гості до Генки, який щойно вимив підлогу, поприбирав у квартирі. Генка не дуже хотів приймати гостей. Основна думка тексту – варто бути більш гостинним.

Ярослав Стельмах – сучасний український письменник. Він є автором багатьох цікавих творів для дітей, зокрема повістей («Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та ін.). Відомий він і як драматург, чиї п’єси ставляться сьогодні у багатьох театрах України, наприклад, «Шкільна драма».

Цей текст є розповіддю: у ньому передається послідовність дій мовців.

Звертання: хлопці, Сергію. Іменники в однині мають кличний відмінок, а в множині – не мають.

Засвоєння матеріалу теми завершується узагальненням і систематизацією отриманих знань і тренувальними вправами (вправою називаємо завдання тренувального характеру). Побудова учнями висловлювання про діалог і виконання тренувальних вправ стає заодно і засобом контролю (самоконтролю).

Завдання 5..Складіть і прочитайте невеличкий,але змістовнийдіалог,який міг би відбутися між двома однокласниками під час шкільної перерви. Визначте тему і основну думку діалогу. Розіграйте діалог за особами. Проаналізуйте інтонаційне оформлення діалогу.

Завдання 6.Складіть діалог, якийдопоміг би вам у процесі обговорення розібратися у значенні і використанні в мовленні таких слів: багато, чимало, багацько, багатенько, до біса. Розіграйте діалог за особами.

Завдання 7.Складіть діалог між ученицею і вчителем фізкультури, який допоміг би їй розібратися, де і як їй навчитися ковзанярства. Розіграйте діалог за особами.

Завдання 8. Розкажіть усе, що ви дізналися про діалог.

 

Домашнє завдання.

Складіть діалог між учнем і продавцем кіоску про журнали для дітей. Підготуйте розповідь про діалог на прикладі побудованого вами діалогу.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 365; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!