Тема уроку. Діалог. Розділові знаки при діалозі. 5 клас.



   Мета організації уроку: сформувати в учнів поняття про діалог, вміння вибудовувати діалог, виразно читати його і оформляти на письмі..

    Учні мають знати:

- діалог передає розмову двох або кількох осіб;

- слова кожного з учасників діалогу називають реплікою;

- кожна репліка діалогу записується з прямого рядка, перед реплікою ставиться тире;

- якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставиться двокрапка;

- важлива роль у діалогічному мовленні належить інтонації: на початку репліки вона підвищується; слова автора вимовляються з пониженою інтонацією, дещо прискореною;

- підвищення інтонації в кінці репліки є характерним для питальних речень;

- пониження інтонації властиве розповідним реченням, яким у діалозі найчастіше передається відповідь на запитання співрозмовника;

- велике значення у діалозі має міміка − рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини;

- міміка передає різноманітні відтінки почуттів, ставлення мовця до подій: вона є додатковим засобом спілкування;

- допоміжним засобом спілкування є також жести − рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.

    Учні мають уміти:

- розпізнавати діалог у тексті;

- виразно читати діалоги;

- передавати діалоги на письмі;

- продукувати діалоги;

- будувати тексти, використовуючи в них діалоги..

 

         Завдання 1.Прочитайте речення. У чому полягає його особливість? Як має читатися це речення? Поясніть розділові знаки в ньому. Розкрийте зміст прямої мови.     

«Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є», − говориться в українській народній пісні.

Очікуване виконання.

Подане речення містить пряму мову і слова автора. Пряма мова вимовляється підвищеним тоном, слова автора − зниженим і дещо прискореним. Пряма мова записується з великої літери й береться з обох боків у лапки. Пряма мова стоїть перед словами автора, тому після неї ставиться кома і тире. Слова автора після прямої мови записуються з малої літери.  

Подана в реченні пряма мова є приспівом з української народної пісні, яка містить заклик українцям до єднання, Саме з цією метою мовець нагадує українцям слова приспіву. Тільки єдність може забезпечити народові незалежність. Саме з цієї пісні починається збірник «Найкращі пісні України» («Демократична Україна», 1995), другою у збірнику є пісня «Ще не вмерла Україна», яка стала Гімном України.

Інформація.

      Діалог передає розмову двох або кількох осіб.

Слова кожного з учасників діалогу називаються реплікою.

Кожна репліка діалогу записується з прямого рядка, перед реплікою ставиться тире.

Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставиться двокрапка.

    Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім − тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.       

Завдання 2.

Підготуйтеся до виразного прочитання уривка  з творуВсеволода Нестайка. «Тореадори з Васюківки». Спочатку прочитайте уривок мовчки. З якого він твору? Чи читали ви цей дуже цікавий твір? Про що він? Хто його автор? Що ви знаєте про цього письменника?. Як ви оцінюєте дії хлопців? Які слова в тексті вказують на те, хто з ким спілкується? Як автор передає слова мовцїв – дослівно чи зі змінами? Виразно прочитайте уривок, виділяючи слова автора та мовців потрібною інтонацією. Спираючись на поданий текст, використовуючи приклади з нього, розкажіть, що ви дізналися про діалог з поданої перед завданням інформації.

От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько – о – о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку – тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.

Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

Знаю, знаю, − ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

Діду! – жалібно озивається він.

Давай – давай!

Діду, − ще жалібніше повторює мій друг, − ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану, вилазьте!

Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.

Я вам дам метра!

Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо – нічого й видно не буде. Одійдіть, діду.

    Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату.

  Ми вилазимо з бур’янів. Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противнюча й плямиста, як географічна карта.…Це через неї ми вскочили у халепу. (Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». – К.: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2004. – 85с. − С.1−2.).

    Очікуване виконання.

    В уривку розповідається про те, як двоє хлопчиків ховалися від дідуся через те, що наробили шкоди. Вони хотіли побудувати метро, як у Києві. Але їм, очевидно, завадила льоха на ім’я Манюня.

    Уривок взято з твору Всеволода Нестайка, відомого у світі українського дитячого письменника. Він написав понад 30 дитячих книжок, які перекладені багатьма мовами світу. Його трилогію про веселі пригоди сільських хлопчиків Яви Реня та Павлуші Завгороднього. «Тореадори з Васюківки» Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила до Особливого Почесного списку Ганса Крістіана Андерсена.

   Далі, спираючись на поданий текст, учні розповідають, що вони засвоїли про діалог, як оформляється діалог на письмі, про знаки пунктуації в  діалозі.     

Інформація.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 356; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!