Стратегіядовгостроковоговолодіння
Цю стратегію використовують інвестори, основною ціллю яких с збереження інвестованого капіталу. Кошти розміщуються тільки у високоякісні акції, що циркулюють на ринку не менше 15-20 років і мають бездоганну репутацію. Ці акції купуються на значний термія - більш 10 років. Велика частина прибутку, одержувана у вигляді дівідендиих виплат, використовується для поповнення інвестиційного портфелю такими ж надійними або тими ж самими акціями. Така стратегія часто застосовується різними пенсійними фондами.
Стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал
Цю стратегію використовують інвестори, що використовують акції як джерело поточного прибутку. Для них істотне значення має саме надійний потік дивідендів. Для цього вони купують надійні і високоприбуткові акції. Оскільки основною ціллю інвесторів, що діють у рамках даної стратегії, с одержання високого і стабільного прибутку на інвестований капітал, зовсім не обов'язково, щоб акції мали значні відсотки зростання. Головне - надійність акцій і високий дивідендний прибуток.
Стратегіядовгостроковогозростанняінвестицій
Дана стратегія припускає більш, високий ступінь ризику в порівнянні з двома попередніми, а також достатньо високу торгову активність, що полягає в досить великій кількості угод.
Використовуються акції значних, надійних компаній, що постійно зростають. Портфель акцій періодично переглядається, і змінюється його склад - купуються нові багатообіцяючі акції і продаються ті, потенціал яких, на думку інвестора, у значній мірі вичерпаний.
|
|
|
Дивіденди у цій страгеїії розглядаються як додаткове джерело прибутку, тому що по багатьом акціях зростання вони взагалі не виплачуються.
Агресивнекерування портфелем акцій
Агресивне керування портфелем акцій дуже подібне до стратегії довгострокового зростання інвестицій. Різниця полягає у часових рамках. Якщо інвестиційний обрій попередньої стратегії складає 2-3 року, то при даній стратегії інвестор планує одержати такий же прибуток за 8-10 місяців. Відповідно це накладає великі вимоги на інвестора. Він повинен присвячувати багато часу аналізу ринку й акцій, постійно стежити за станом економіки, розуміти інвестиційний процес, мати відповідні індивідуальні навички.
Набір інвестиційних інструментів, що використовуються при роботі як за цією стратегією, так і за стратегією довгострокового зростання інвестицій, аналогічний - прибуткові акції зростання, оборонні акції, але торгова активність на порядок вища.
Стратегіяспекуляції
Найбільш ризикована стратегія, яка може принести як фантастичний прибуток, так і катастрофічні збитки, аж до повної о розорення. Це скоріше гра, а не інвестування, тому що процес аналізу компаній і ринку відходить на другий план, а іноді й і зовсім відсутній. На перший план виходить знання ринкової психології, власна психологічна усіалешсть і холоднокровность, а також уміння застосовувати деякі методи технічного аналізу.
|
|
|
З розвитком інтернету у останні роки багато інвесторів отримали прямой доступ до торгівлі на американських біржах і в системі NASDAQ, у зв'язку з чим гак званий «дэйтрэндінг» набув великої популярності, тобто метод торгівлі, при якому інвестори «ловлять» зміну курсу акцій на 0,15- 0,25 долара. Таким чином, за один торговий день інвестор може провести декілька десятків операцій з купівлі-продажу акцій. Якщо в кого-небуді, хто читає ці рядки, виникло гостре бажання спробувати «дэйтрэндінг» на собі, ми настійно рекомендуємо спочатку поторгувати «віртуально» (це дозволяють інтернет-сайти) не менше півроку і вже потім ще раз, запитати себе, «а чи варто мені цим займатися?».
Міжнародний ринок облігацій
Аналізуючи інвестиційний процес, неможливо обминути поняття «облігації». У країнах із розвинутою економікою слово «інвестиції» сприймається майже як синонім слова «облігації». У США, наприклад, ринок облігацій за своїм масштабом у декілька разів перевищує ринок акцій. Приблизно 80% загального обсягу корпоративних фінансів за останні декілька років були отримані за допомогою облігацій.
|
|
|
Незважаючи на різноманітність існуючих типів облігації, усім їм властива одна загальна якість - формально вони являють собою боргові зобов'язання, або, простіше кажучи, боргові розписки, у яких емітент облігацій зобов'язується повернути запозичену суму в заздалегідь визначений термін. Крім того, за користування цими грошима емітент облігацій виплачує їхньому утримувачу винагороду за фіксованою процентною ставкою за час всього терміна володіння облігаціями. Стосовно до облігацій загальна сума, що підлягає поверненню, звичайно називається або «основною сумою позики», або «номінальною вартістю». Дату повернення позики також називають «датою погашення», ставку відсотка по облігації називають «купоном», а період, протягом якого облігація має ходіння, називають «терміном обігу».
Купуючи акції корпорації, інвестор стає частковим співвласником бізнесу цієї корпорації. Якщо корпорація процвітає, утримувач й звичайних акцій має дохід від зростання ринкових цін на ці акції, від можливого підвищення дивідендних виплат, що, з одного боку, безумовно, добре. Але з іншого боку, ставши співвласником бізнесу, утримувач простих акцій бере на себе ризик, пов'язаний із можливими невдачами у бізнесі даної компанії. При погіршенні економічної ситуації акції компанії можуть знизитись в ціні, може бути припинена виплата дивідендів і, нарешті, компанія може просто збанкрутувати.
|
|
|
У цьому випадку утримувачі звичайних акцій не одержують ні копійки, поки не буде зроблений повний розрахунок із утримувачами облігацій, привілейованих акцій.
Коли інвестор купує облігації корпорації, він фактично кредитує цю корпорацію коштами на визначений період часу за фіксованою процентною ставкою. Утримувач облігацій не бере участі у прибутку корпорації і може розраховувати тільки на повернення основної суми позики і щорічну сплату відсотків за фіксованою ставкою. Якщо інвестор купив облігації компанії, акції якої сьогодні торгуються, скажімо, по $10 за штуку, а через рік ця компанія стане процвітати і її акції будуть торгуватися, наприклад, пo $200 за акцію, то утримувачі простих акцій стануть у 20 разів багатішими, ніж рік тому ($ 200 : $10 = 20), а утримувач облігацій не одержить жодного цента від такого приросту! Але з іншого боку, у випадку невдачі в бізнесі компанії, облігаціями якої володіє інвестор, з ним розрахуються в першу чергу.
Облігації відносяться до інвестиційних інструментів «із фіксованою прибутковістю», тому що прибуток, який буде приносити облігація, фіксується в момент продажу облігації. Для зручності ринок облігацій ділиться на 4 основних сегмента, кожний із яких відповідає емітенту, що випустив боргові зобов'язання:
1. Казначейство CШA.
2. Урядові відомства.
3. Муніципалітети.
4. Корпорації.
У деяких підручниках можна зустріти ще п'ятий і шостий види - це відповідно фінансові інститути і зобов'язання іноземних урядів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 241; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!