Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
У наукових роботах виділяються так звані бар’єри взаєморозуміння, які знижують мотивацію учасників до спілкування і спричиняють у ньому різноманітні труднощі. До вказаних бар’єрів Є.П. Головаха та Н.В. Паніна відносять наступні: інтелектуальні, емоційні, естетичні, моральні, мотиваційні та бар’єри культурних упереджень.
У навчальному посібнику І.О. Трухіна описані суттєві особливості цих бар’єрів. Так, інтелектуальні бар’єри можуть виникати внаслідок, по-перше, різного інтелектуального рівня партнерів, і, по-друге, - різних типів інтелекту. Перший із цих двох варіантів розглянемо таким чином. Інтелектуально розвинена, ерудована людина, скоріше всього, знаходить певні спільні епізодичні теми з менш розвиненою особою, але для постійного, щоденного спілкування вони навряд чи будуть вважати один одного цікавими партнерами. Якщо першому буде просто нецікаво, то другий ще й відчуватиме певний психологічний дискомфорт від усвідомлення свого інтелектуального відставання.
Другий варіант інтелектуальних бар’єрів, як уже зазначено, пов’язаний з існуванням у співрозмовників різних типів інтелекту, що зумовлює труднощі у спілкуванні. Так, вербальний інтелект постає у яскраво вираженій здатності особи чітко, виразно і художньо висловлювати свої думки, використовуючи значний словниковий запас і експресивні мовні засоби.
Практичний інтелект допомагає особі вдало вирішувати різні практичні життєві або виробничі проблеми. Якщо люди з таким типом інтелекту професійно займаються наукою чи мистецтвом, то спрямовані переважно не на теоретичні, а на організаційні питання. Водночас вони можуть добре знати певні теоретичні положення своєї справи, але лише настільки, скільки це корисно для практики.
|
|
|
Соціальний інтелект характеризується здатністю людини до практичного розуміння закономірностей у людських стосунках, вміння налагоджувати їх з оточуючими, інтересом до певних проблем. Люди з таким інтелектом уважно ставляться до особистих проблем інших, уміють дати слушну пораду.
Люди, які мають проблемний інтелект, мають властивість мислити масштабно, прагнуть оперувати чітко визначеними поняттями, уявляти місце кожного явища в загальній системі, бачити більш загальні проблеми за поодинокими життєвими і комунікативними даними, це сприяє формуванню у неї добрих організаторських здібностей.
Емоційні бар’єри взаєморозуміння – небажання спілкуватися, заглиблюватися у проблеми співрозмовника і співчувати йому внаслідок антипатії до нього (образи, роздратування, ненависті, презирства, неповаги).
Естетичні бар’єри взаєморозуміння виникають внаслідок низької привабливості партнера у зв’язку з його зовнішнім виглядом, мовленням та манерами поведінки. Неохайна або примітивна в мовленні і манерах людина сприймається як морально неповноцінна або інтелектуально нецікава. Цей барєр має ще і другий варіант, який обумовлюється тим, що партнер виглядає занадто естетично: вишукано або модно.
|
|
|
Моральні бар’єри взаєморозуміння з’являються тоді, коли співрозмовник здається особою з іншим, неприйнятним моральним рівнем. З одного боку, засуджується низький моральний рівень, який постає, наприклад, у виразних ознаках пияцтва, розбещеності, брутальності, жіночній легковажності (з погляду певного суб’єкта) і тому спілкування з таким партнером буває стриманим і непривітним. З другого, партнер, на противагу першому, сприймається як занадто морально особа, яка буде засуджувати поведінку іншого, ставитися до нього зверхньо, тому така особа, звичайно, не викликає симпатії і бажання спілкуватись.
Часто на заваді взаєморозуміння партнерів стоять мотиваційні бар’єри, тобто такі обставини, які роблять спілкування для одного або обох партнерів нецікавим або непотрібним. Це може бути спричинено або неактуальною, далекою від інтересів, неприємною темою, або тим, що в даний момент у людини є більш необхідна справа, ніж ця розмова.
|
|
|
Бар’єри культурних упереджень частково межують з інтелектуальними бар’єрами, та породжені культурою в широкому розумінні сутності цього поняття, тобто поглядами, звичками і традиціями. Найбільш відомі із цих бар’єрів створюються расовими та національними відмінностями. Ці бар’єри полягають у тому, що людям з ознаками іншої раси або національності приписуються певні непривабливі особистісні якості, внаслідок чого спілкування з ними стає холодним, сухим і непривітним. Таке упередження діє по відношенню до сторонніх осіб.
Поширеними та ще й зростаючими є вікові упередження. Ще порівняно недавно такі упередження були малопомітними. Демократизація всіх стосунків вивільнила вікову упередженість і загострила проблему взаємовідносин різних поколінь. Так як підкреслюють учені існує надія на зростання зрілості поведінки молоді і більшу демократичність старшого покоління.
Політичні та релігійні упередження разом з расовими та національними можуть породжувати найбільш гостру антипатію до іншої особи. Політичні переконання постають дуже значущими для людей з проблемним інтелектом, а ще більше – для дуже емоційних і схильних до фанатизму осіб, тому представник протилежної політичної платформи часом постає для них не просто чужою чи неприємною людиною, а ворогом, фігурою, шкідливою для суспільства.
|
|
|
Це ще більше стосується релігійних суперечностей. Опозиційність різних релігій або релігійного та матеріалістичного світогляду часто стає причиною дуже значних упереджень у спілкуванні.
Субкультурні упередження обумовлені сукупністю поглядів, інтересів, традицій і манер поведінки певної категорії населення (наприклад, молоді, пенсіонерів, військових, учених, священнослужителів).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 600; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!