Фельдшер медичного пункту батальйону надає пораненим і хворим певний об’єм медичної допомоги, яка відноситься до

A.Першої лікарської;

B. Кваліфікованої;

C.Долікарської;

D. Першої медичної;

E. Спеціалізованої.

 

У військовій медицині комплекс заходів, спрямованих на збереження боєздатності і зміцнення здоров'я військовослужбовців ЗСУ, якнайшвидше одужання і повернення в дію поранених і хворих, попередження виникнення і поширення захворювань у військах, носить назву

A. Санітарно-гігієнічного забезпечення;

B.Лікувально-евакуаційного забезпечення;

C.Медичного сортування;

D.Медичного забезпечення військ;

E. Протиепідемічного забезпечення.

 

170. Заходи які включають до поняття лікувально-евакуаційного забезпечення військ це:

A.Забезпечення етапів медичної евакуації медичним майном;

B. Лікувально-профілактичні заходи;

C. Розшук, збір і евакуація поранених і хворих в медичні пункти та лікувальні заклади;

D. Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

E. Своєчасне надання пораненим і хворим необхідної медичної допомоги.

 

171. Основна мета лікувально-евакуаційного забезпечення військ у воєнний час це:

A. Підтримання санітарно-гігієнічних норм життя військовослужбовців;

B.Зміцнення здоров'я військовослужбовців, профілактика захворювань;

C.Попередження епідемічних захворювань у військах;

D.Збереження життя пораненим і хворим, відновлення боєздатності (працездатності) максимальній кількості військовослужбовців;

E.Військово-медична підготовка особового складу діючої армії.

 

172. Заходи щодо забезпечення військ медичним майном (медичне постачання) – це складова частина:

A. Забезпечення етапів медичної евакуації медичним майном;

B.Лікувально-евакуаційного забезпечення військ;

C. Медичного забезпечення військ;

D. Санітарно-гігієнічного забезпечення військ;

E. Протиепідемічного забезпечення військ.

 

173. Взаємозв'язок є між поняттями «медичне забезпечення військ» та «лікувально-евакуаційне забезпеченням військ» у воєнний час, це те що:

A.Лікувально-евакуаційне забезпечення є організаційно-логістичною основою медичного забезпечення військ

B.Медичне забезпечення військ − є складовою частиною лікувально-евакуаційного забезпеченням військ

C.Лікувально-евакуаційне забезпечення є основою медичного забезпечення військ

D.Лікувально-евакуаційне забезпеченням військ − є складовою частиною медичного забезпечення військ

E. Медичне забезпечення є організаційно-логістичною основою лікувально-евакуаційного забезпечення військ

 

174. Перелік окремих лікувально-евакуаційних заходів, виділених в результаті розподілу (ешелонування) єдиного лікувального процесу та виконувані на окремих етапах медичної евакуації, носять назву:

A. Санітарно-гігієнічного забезпечення;

B. Обсягу медичної допомоги;

C. Медичного забезпечення;

D. Виду медичної допомоги;

E. Протиепідемічного забезпечення.

 

175. Послідовність в наданні медичної допомоги, як один з основних принципів системи етапного лікування з евакуацією за призначенням, передбачає:

A. Єдиним розумінням патологічних процесів, що відбуваються в організмі людини при ураженнях і захворюваннях та єдиними методами профілактики і лікування уражень (захворювань);

B.Нарощування лікувальних заходів (обсягу медичної допомоги) від фронту в тил;

C. Встановленням єдиних для всіх Збройних Сил методів надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих;

D. Послідовне переміщення (евакуацію) поранених і хворих від фронту в тил;

E. Нарощування лікувальних заходів (обсягу медичної допомоги) від етапу до етапу.

 

176. Спадкоємність у лікуванні поранених і хворих, як один з основних принципів системи етапного лікування з евакуацією за призначенням, досягається:

A.Нарощування лікувальних заходів (обсягу медичної допомоги) від фронту в тил;

B.Встановленням єдиних для всіх Збройних Сил методів надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих;

C.Послідовне переміщення (евакуацію) поранених і хворих від фронту в тил;

D. Єдиним розумінням патологічних процесів, що відбуваються в організмі людини при ураженнях і захворюваннях та єдиними методами профілактики і лікування уражень (захворювань);

E. Нарощування лікувальних заходів (обсягу медичної допомоги) від етапу до етапу.

 

177. Основний вид медичної допомоги, який надається пораненим і хворим у пересувному військово-польовому госпіталю відноситься до:

A. Першої лікарської;

B. Долікарської;

C.Кваліфікованої;

D. Першої медичної

E. Спеціалізованої.

 

Непритомний поранений сержант знаходиться в секторі обстрілу в положенні на спині. В нижній третині лівого стегна вогнепальна рана, інтенсивна артеріальна кровотеча. Які заходи домедичної допомоги пораненому необхідно першочергово здійснити в секторі обстрілу?

A.Тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі шляхом накладання джгута;

B.Перевести пораненого з положення на спині в положення на животі, накласти джгут вище рани;

C.Зняти захисне спорядження і приступити до зупинки кровотечі;

D. Визначити наявність ознак життя пораненого;

E.Приступити до транспортування пораненого в сектор укриття.

 

179. Система військово-медичного постачання виконує специфічні функції, що відрізняють її від цивільної фармації. Зокрема, технологія виготовлення лікарських засобів в польових умовах з використанням комплектно-табельного оснащення. Правила виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки регламентуються:

A.«Руководством по работевоенных аптек» – наказ начальника центрального ВМУ МОУ від 01.01.1986 р.;

B.«Положенням про роботу військових аптек» – наказ директора Департаменту охорони здоров’я МОУ № 10 від 10.10.2000 р.;

C.Наказом МОЗ України № 626 від 15.12.2004р. «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки»;

D.Наказом МОЗ України № 812 від 17.10.2012 «Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках»;

E.Постановою КМУ № 448 від 12.05.1997 р. «Про державний контроль лікарських засобів»

 

180. Професійна організована робота військової аптеки являється однією з важливих передумов виконання завдань, поставлених перед військовою частиною. В польових умовах заздалегідь можуть заготовляти очні краплі, та їх необхідно:

A.відпускати без стерилізації та закупорювати гумовими пробками, що мають не більше п’яти проколів;

B.стабілізувати і закупорювати гумовими пробками, що мають не більше трьох проколі;

C.стерилізувати і закупорювати корковими пробками;

D.готовити без консервантів при дотриманні асептичних умов виготовлення і закупорювати гумовими пробками, що мають не більше п’яти проколів;

E.закупорювати гумовими пробками, що мають не більше п’яти проколів.

 

181. Для приготування рідких лікарських засобів в польових умовах, якщо у пропису немає спеціальних вказівок, використовується вода:

A.стерильна для ін’єкцій «in bulk»;

B.очищена;

C.з гліцерином;

D.дистильована;

E.тала.

182. На аптеки, які є підрозділами медичних пунктів, медичних частин і лікувально-профілактичних закладів, покладено важливу функцію по забезпеченню медичним майном, лікарськими засобами (в т.р. екстемпорального виготовлення). Саме тому начальник аптеки та його заступник повинні володіти наступними видами контролю якості лікарських засобів:

A.всіма, за винятком хімічного

B.тільки письмовим та органолептичним;

C.всіма, за винятком хімічного та органолептичного;

D.всіма;

E.всіма, за винятком фізичного та хімічного.

 

183. Незалежно від умов, у яких розгорнуто аптеку, лікарські засоби виготовленні в аптеках мають відповідати усім вимогам Державної Фармакопеї України. Закінчені журнали реєстрації результатів контролю лікарських засобів зберігаються терміном:

A.три роки;

B.п’ять років;

C.один рік;

D.безстроково;

E.до наступної контрольно-ревізійної перевірки.

 

184. Термін придатності очних крапель, виготовлених в польових умовах з використанням комплектно-табельного оснащення без використання стабілізаторів і консервантів складає:

A.до трьох діб;

B.до двох діб;

C.до 24 годин;

D.до п’яти діб;

E.до тижня.

185. Шлях, яким здійснюється винесення та транспортування поранених i хворих у тил, носить назву шлях медичної евакуації. Як правило, шляхи медичної евакуації повинні відповідати шляхам підвозу військам різних матеріальних засобів. Сукупність шляхів медичної евакуації, розгорнутих на них етапів медичної евакуації, а також санітарно-транспортних засобів, що забезпечують угрупування військ, отримало назву евакуаційного напрямку. Отже, медична евакуація постраждалих – це:

A.безпечна система транспортної евакуації поранених з поля бою;

B.служба невідкладної швидкої медичної допомоги;

C.часовий інтервал переміщення поранених з поля бою;

D.система заходів, спрямованих на своєчасне надання медичної допомоги та видалення із зони надзвичайних ситуацій (бойових дій) постраждалих, які потребують медичної допомоги та лікування за її межами;

E.відокремлення інфекційних хворих від решти.

186. При приготуванні спиртових розчинів в польових умовах, якщо у пропису немає спеціальних вказівок, використовується спирт:

A.медичний 96,6%;

B.етиловий 70%;

C.етиловий 90%;

D.метиловий 70%;

E.харчовий вищого ґатунку.

 

187. Лікувально-евакуаційне забезпечення є найважливішим розділом медичного забезпечення військ (сил) у воєнний час. Головна його мета – збереження життя та якнайшвидше відновлення боєздатності та працездатності і повернення до строю якомога більшої кількості поранених та хворих військовослужбовців. Під поняттям «етап медичної евакуації» розуміють:

A.військово-медичні клінічні центри;

B.безпечна система транспортної евакуації поранених з поля бою;

C.служба невідкладної швидкої медичної допомоги;

D.сили і засоби медичної служби, розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування, надання медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації постраждалих;

E.часовий інтервал переміщення поранених з поля бою.

 

188. Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття: вид та обсяг медичної допомоги. Для медичного пункту батальйону характерний наступний вид медичної допомоги:

A.перша медична допомога;

B.лікарська медична допомога;

C.перша лікарська медична допомога;

D.долікарська (фельдшерська) медична допомога;

E.кваліфікована медична допомога.

 

189. Для військового польового пересувного госпіталю характерний наступний вид медичної допомоги:

A.перша медична допомога;

B.долікарська (фельдшерська) медична допомога;

C.кваліфікована медична допомога;

D.лікарська медична допомога;

E.перша лікарська та невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги.

 

190. В Україні прийнято систему медичної евакуації, яка складається з догоспітального та госпітального етапів. Основними вимогами до місць розгортання етапу медичної евакуації є:

A.знаходитись поблизу вогневих позицій артилерії, командних пунктів, стартових позицій ракетних комплексів, вертолітних майданчиків, тощо;

B.мати благополучний санітарний стан;

C.бути подалі вогневих позицій артилерії, мати вертолітні майданчики;

D.бути достатніми по площі; розташовуватись поблизу основних шляхів підвозу та евакуації; мати свої вододжерела; мати благополучний санітарний стан;

E.бути достатніми по площі, мати благополучний санітарний стан.

 

191. Перша медична допомога – це комплекс найпростіших медичних заходів, яких уживають в порядку само-і взаємодопомоги та надається:

A.в медичному пункті роти;

B.на місці поранення або в найближчому укритті;

C.в медичному пункті батальйону;

D.на медичному пості взводу;

E.в медичному пункті окремої частини.

 

192. Одномоментне виникнення значної кількості поранених зумовлює невідповідність між потребою в наданні медичної допомоги і можливістю її надання. Тому виникла необхідність у «медичному сортуванні» постраждалих. «Медичне сортування» це:

A. відокремлення інфекційних хворих від решти;

B.розподіл лікарських засобів за призначенням, партіями, заводами-виробниками;

C.розподіл лікарських засобів за термінами придатності;

D.розподіл лікарських засобів за списками А, Б, В

E.розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходах.

 

193. Сьогодні медична служба Збройних Сил України (ЗСУ) являє собою спеціальну організацію, яка включає медичні підрозділи, частини, заклади, з’єднання і органи управління, призначені для медичного забезпечення військ (сил) в мирний та воєнний час. Діяльність медичної служби Збройних Сил України здійснюється:

A.за місцевим принципом;

B.відповідно від характеру бойових дій;

C.за обліковим принципом;

D.за територіальним принципом;

E.за принципом захисту цивільного населення.

 

194. Організаційна структура медичної служби (МС) залежить від організаційної структури, завдань і характеру бойових дій, виду збройних сил, особливостей медичного забезпечення, а також від завдань, які покладаються на відповідні формування МС. До органів управління медичної служби Збройних Сил України з організації забезпечення медичною технікою і майном військових частин та медичних закладів відносяться:

A.Військово-медичні клінічні центри регіонів;

B.Національний військово-медичний клінічний центр;

C.Головний військово-медичний клінічний центр;

D.Міністерство охорони здоров’я України;

E.Військово-медичний департамент МО України та Центральне військово-медичне управління ЗСУ.

 

195. Захист підрозділів частин і закладів медичної служби від зброї масового ураження проводять із метою забезпечення безпеки поранених, хворих і уражених, збереження особового складу медичної служби, медико-санітарного майна і транспорту, забезпечення постійної роботи функціональних підрозділів етапів медичної евакуації. Нетабельне індивідуальне медичне оснащення використовується:

A.для забезпечення військовослужбовців, які виконують складні (спеціальні) завдання окремо від своїх підрозділів;

B.для забезпечення мирного населення при надзвичайних ситуаціях;

C.для забезпечення військовослужбовців на випадок дій в складних кліматичних умовах;

D.для забезпечення працівників медичної служби;

E.такого оснащення не існує.

 

196. Одним із найважливіших розділів захисту від зброї масового ураження є медичний захист, до якого належить заходи для профілактики уражень, лікування і відновлення боєздатності особового складу. З особового складу військовослужбовців забезпечується табельним індивідуальним медичним оснащенням:

A.тільки сержантський та офіцерський склад;

B.тільки всі медичні працівники без виключення;

C.тільки всі молодші медичні працівники;

D.тільки офіцерський склад;

E.. всі військовослужбовці без виключення.

197. Заходи першої лікарської допомоги за терміновістю виконання поділяють на невідкладні та відстрочені. Разом з тим, оптимальні строки надання першої лікарської допомоги складають:

A.6-8 годин з моменту поранення (одержання травми);

B.8-12 годин з моменту поранення (одержання травми);

C.10-12 годин з моменту поранення (одержання травми);

D.4-6 годин з моменту поранення (одержання травми);

E.негайно на полі бою.

 

198. Усі втрати в особовому складі, які виникли у військах під час війни прийнято називати загальними втратами. Вони поділяються на втрати безповоротні та санітарні.«Санітарні втрати» це:

A.втрати серед молодшого та середнього медичного персоналу, який безпосередньо надає першу медичну допомогу на полі бою та здійснює медичну евакуацію;

B.поранені і хворі, які втратили боєздатність не менш як на одну добу, попали на етапи евакуації та отримали лікарську допомогу;

C.втрати серед медичного персоналу військово-медичної служби, внаслідок дій противника;

D.втрати медичного майна та техніки, внаслідок дій противника або надзвичайних ситуацій мирного часу;

E.загиблі, померлі, ті що потрапили в полон та зникли безвісті під час бойових дій.

 

199. Досвід ліквідації наслідків відомих надзвичайних ситуацій різного походження свідчить про те, що для проведення ефективного фармацевтичного обслуговування постраждалого населення, медичних формувань і лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) необхідно бути готовим виготовляти велику кількість і значний асортимент екстемпоральних лікарських засобів. До методів внутрішньоаптечного контролю відносяться:

A.письмовий, органолептичний, контроль при відпуску;

B.письмовий, органолептичний, фізичний, хімічний, контроль при відпуску;

C.фізичний, хімічний, контроль при відпуску;

D.письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, хімічний, контроль при відпуску;

E.органолептичний, хімічний та контроль при відпуску.

 

200. Долікарська допомога доповнює першу медичну допомогу. Її надають з метою запобігти загрозливим для життя наслідкам впливу уражаючих чинників або усунути їх, а також запобігти тяжким ускладненням. Оптимальний термін надання долікарської допомоги складає:

A.10-12 годин з моменту поранення (одержання травми);

B.4-6 годин з моменту поранення (одержання травми);

C. 6-8 годин з моменту поранення (одержання травми);

D. 8-12 годин з моменту поранення (одержання травми);

E.протягом 1 година після отримання поранення (ушкодження).

 

201. Кваліфікована медична допомога є комплексом хірургічних і терапевтичних заходів, спрямованих на усунення наслідків ураження, що загрожують життю, запобігання можливим ускладненням та усунення тих, які вже розвинулися, а також планове лікування постраждалих до повного видужання. Надання кваліфікованої медичної допомоги має здійснюватися протягом:

A.6-8 годин з моменту поранення (одержання травми);

B.8-12 годин з моменту отримання поранення (ушкодження);

C.протягом 1 година після отримання поранення (ушкодження);

D.4-6 годин з моменту поранення (одержання травми);

E.негайно на полі бою.

 

202. Спеціалізовану медичну допомогу надають відповідні фахівці з використанням спеціального обладнання та апаратури у спеціалізованих медичних закладах (відділеннях) з метою максимально відновити втрачені функції органів і систем, лікування постраждалих до повного видужання, включаючи реабілітацію. Спеціалізована медична допомога має бути надана протягом:

A.4-6 годин з моменту поранення (одержання травми);

B.6-8 годин з моменту поранення (одержання травми);

C.перших двох-трьох діб з моменту поранення (ушкодження);

D. 1 година після отримання поранення (ушкодження);

E.негайно на полі бою.

 

203. Внаслідок виникнення значної кількості поранених є нагальна потреба з великої маси постраждалих відібрати саме тих, яким необхідно надати негайну невідкладну допомогу у першу чергу, що дасть їм шанс вижити. Тому існують таки види медичного сортування:

A.внутрішньопунктове та евакуаційно-транспортне сортування;

B.першочергове та довгострокове;

C. табельне та нетабельне;

D.в залежності від виду поранень та від часу поранень;

E.«безнадійне» та санітарне.

 

204. Застосування сучасної зброї в зоні бойових дій призведе не тільки до виникнення масових санітарних втрат, а й до ускладнення їх структури та зростання тяжкості уражень, тому ще більшою, ніж у попередніх війнах, буде потреба в медичному майні та техніці. Поняття «медичне майно» включає в себе:

A.лікарські засоби та вироби медичного призначення;

B. комплектно-табельне оснащення особового складу;

C. індивідуальні засоби медичного захисту та надання першої медичної допомоги;

D.різні матеріальні засоби, що призначенні для надання медичної допомоги, лікування та профілактики бойових уражень та захворювань, виконання різних діагностичних та допоміжних заходів;

E.групові засоби медичного захисту та надання першої медичної допомоги.

 

205. При організації забезпечення військ медичним майном у бойовій обстановці необхідно мати на увазі, що воно може бути зіпсоване при транспортуванні; дією на медикаменти та інші предмети несприятливих метеорологічних умов і вражаючих факторів сучасної зброї. Також треба враховувати особливості роботи етапів медичної евакуації у польових умовах: необхідність протягом обмеженого часу згортати та розгортати медичні підрозділи та частини. Тому виникла потреба більшу частину медичного майна утримувати у вигляді комплектів. Комплект медичного майна представляє собою:

A.Витратні предмети оснащення, які необхідні для забезпечення поточних вимог медичної служби;

B.лікарські засоби та вироби медичного призначення;

C.індивідуальні засоби медичного захисту та надання першої медичної допомоги;

D.cукупність лікарських препаратів, предметів та інших видів майна, регламентованих за складом і кількістю для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх лікування або для оснащення функціональних підрозділів етапів медичної евакуації;

E.групові засоби медичного захисту та надання першої медичної допомоги.

 

Комплекти медичного майна для оснащення військових аптек та медичних складів являє собою сукупність засобів, які забезпечують можливість розгортання і роботу військових аптек і медичних складів в польових умовах. Які з представлених комплектів відносяться до вище зазначеної групи?

A.Комплекти медичного майна: УХ-1,УХ-2, УХ-3, УОЖ, УО-1, УО-2.

B.Комплекти медичного майна: УН, УЧ, УГ, УУ, УЛ, УП.

C.Комплекти медичного майна: АР-24, ОЛ, ОР, ОФ-1, ОФ-2, ОЕ, ЗВ.

D.Комплекти медичного майна:В-4, Г-5, Г-6, ПФЛ, Д-4, Г-14, Г-15.

E.Комплекти медичного майна: ДВ, Д-1, Д-2, Д-3, Д-5, Д-14.

 

Комплекти спеціального призначення використовуються для оперативного забезпечення медичним майном військ, медичних підрозділів, частин і закладів під час бойових дій, а також термінової подачі майна у осередки стихійного лиха та масових санітарних втрат, містять тільки витратне медичне майно і розраховані для надання медичної допомоги визначеній кількості поранених та хворих і їх лікування. Які з представлених комплектів відносяться до вище зазначеної групи?

A.Комплекти медичного майна: УХ-1, УХ-2, УХ-3, УОЖ, УО-1, УО-2;

B.Комплекти медичного майна: РО-1, РО-2, АНТ, «Промінь» (ЛУЧ), ОВ, Б-1, Б-3, Б-4, ДБ-1, БГ;

C.Комплекти медичного майна: В-4, Г-5, Г-6, ПФЛ, Д-4, Г-14, Г-15;

D.Комплекти медичного майна: ДВ, Д-1, Д-2, Д-3, Д-5, Д-14;

E.Комплекти медичного майна: УН, УЧ, УГ, УУ, УЛ, УП.

 

208. Комплекти спеціального призначення містять витратне медичне майно, яке використовується в період бойових дій та служать для надання:

A.Кваліфікованої медичної допомоги;

B.Медичної допомоги пораненим на полі бою та на етапах медичної евакуації;

C.Першої медичної допомоги;

D.Долікарської медичної допомоги;

E.Спеціалізованої медичної допомоги.

 

209. У військовому госпіталі у зоні АТО виникла потреба у застосуванні антибіотика із групи макролідів. Підкажіть молодому лікарю-інтерну який це лікарський засіб із перелічених:

A.Доксициклін;

B.Цефотаксим;

C.Офлоксацин;

D.Метронідазол;

E.Еритроміцин.

 

210. У воїна АТО для зняття анафілактичного шоку застосували епінефрин (адреналін) в/в повільно 0,5 мл, розведених у 20 мл 40 % р-ну глюкози. Після чого у нього розвинулась тахікардія. Вкажіть найбільш ймовірну причину її розвитку:

A.Взаємодія адреналіну та розчинника;

B.Застосування не належного розчинника для адреналіну;

C.Побічна реакція адреналіну;

D.Передозування адреналіну;

E.Тахікардія не пов’язані аз застосуванням адреналіну.

 

211. Виберіть опіоїдний анальгетик, що входить у військову медичну аптечку для індивідуального користування зареєстровану МОЗ України:

A.Налбуфін або Буторфанол;

B.Метамізол натрію;

C.Бупренорфін;

D.Фентаніл;

E.Лідокаїн 2%.

 

---

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 3697; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!