Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000) належать:
• збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів
або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної
влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);
• замах на керівників держави та народних депутатів України
(30200);
• напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного
морського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення,
знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);
• встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);
• зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування вогнепальної зброї,
боєприпасів, артозброєння, вибухових матеріалів, радіоактивних
речовин, СДОР, наркотичних речовин, препаратів та сировини
(30500);
• виявлення застарілих боєприпасів (30600);
• аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах
військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).
Питання для обговорення:
3. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
|
|
|
4. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
Література:
Положення про цивільну оборону України ,- К.- 1994.
Про концепцію захисту населення. Указ президента України / Офіційний вісник України, №13,- 1999.
Антонов В.П.Уроки Чернобіля: радиация, жизнь здоровье .-К: Знание, 1989.
Безопасность производственных процессов; Справ,/ Под ред. С В. Белова,—М.: 1995.—448с.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Видавництво «Каравела», 2005.
Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти. — Львів: ТзОВ «Марка ЛТД», 1997.
Міщенко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград, 1998.-292с.
Надзвичайна ситуація,-1997.- №1.
Пономарьов В.Т. Енциклопедія безпеки, - Донецк, Сталкер, -1997.
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. Затверджено постановою КМУ від 10.08.1993р. № 623.
Терповой П.К. Первая помощь при ДТП. Все решают секунды.- М.:Изд. «Реклама»1998
Школа выживания. Ростов на дону : Феникс,1998
Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
|
|
|
Учбові питання:
1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
6. Допомога при отруєннях
7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
8. Надання першої допомоги при утопленні
Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
Шок.
Допомога. Запобіганням розвитку шоку є своєчасна та ефективна відповідна допомога, яка надається при пораненні, що спричинило появу шоку. Якщо шок посилився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потім потерпілого кладуть у горизонтальне положення з трохи опущеною головою, закутують у ковдру. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є тиша, тепло (але не перегрівання), дії, що зменшують біль, пиття рідини. Не слід роздягати потерпілого та охолоджувати його, навпаки, необхідно його зігріти, покласти в теплому приміщенні, прикласти до кінцівок грілки. Коли є підозра на удар живота та пошкодження черевної порожнини, не можна потерпілому давати пити.
|
|
|
Памороки.
Допомога. Покласти потерпілого в горизонтальне положення, розстебнути комір, забезпечити надходження свіжого повітря. Можна дати понюхати нашатирний спирт на ваті. Потерпілому слід трохи полежати. Коли потерпілий у свідомості, йому можна дати гарячий чай, каву. Людину, що знепритомніла, не можна намагатися напоїти.
Непритомність.
Допомога. При непритомності потерпілого треба покласти на спину, трохи підняти (на 15-20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку. Потім вивільнити шию і груди від одягу, який їх ущільнює, поплескати по щоках, побризкати обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або дихання немає, треба перевірити, чи не запав язик. У крайньому разі вживаються заходи до оживлення.
|
|
|
Струс мозку.
Допомога повинна надаватися дуже обережно, щоб не погіршити стан потерпілого. Піднімати його необхідно у горизонтальному положенні, підтримуючи голову. Потерпілий потребує повного спокою, а тому не потрібно турбувати його, намагаючись вивести з непритомного стану. Для запобігання удушенню від западання язика або блювотних мас потерпілого кладуть на бік. Якщо потерпілий лежить на спині, голова його має бути повернутою набік. Після блювання необхідно очистити порожнину рота. На голову кладуть охолоджувальні компреси. Потерпілого ні в якому разі неможна намагатися напоїти! При першій можливості його треба негайно транспортувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення.
Асфіксія
Допомога полягає у тому, що потерпілому необхідно витягнути язик, якнайшвидше вичистити порожнину рота від слизу, крові, харчових продуктів, землі тощо, розстебнути комір, пояс, верхній одяг — все, що може заважати диханню, і здійснювати штучне дихання. Інколи через набряк гортані виконувати штучне дихання стає неможливим. Щоб зменшити набряк, накладають холодний компрес на кадик, ноги ставлять у гарячу воду. При потребі виконується трахеотомія — введення трубки у розсічену трахею.
Штучне дихання. Найефективнішим способом штучного дихання є дихання «із легень у легені», яке проводиться «із рота в рот» або «із рота в ніс» (рис. 5.1). Потерпілого кладуть на спину на тверду рівну поверхню, відкинувши голову різко назад, для чого під плечі необхідно покласти валик або будь-який згорток. Для запобігання переохолодженню організму потерпілого під його спину доцільно також покласти підстилку (ковдру, пальто). Особа, що надає допомогу, пальцями затискає потерпілому ніс, робить глибокий вдих, притискає свої губи до губ потерпілого, швидко робить різкий видих йому в рот і відкидається назад. Під час вдування повітря в легені потерпілого спостерігається розширення його грудної клітки. Коли рятувальник відкидається назад, грудна клітка потерпілого спадає, відбувається видих. Вдування повторюють з частотою 8— 12 раз на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком чистої тонкої тканини (носовик, поділ сорочки, бинт, косинка тощо).
Клінічна смерть— це такий стан організму, за якого відсутні видимі ознаки життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах.
Ознаками біологічної смерті є: помутніння рогівки ока та її висихання, деформація зіниці при стисканні, трупне задубіння, трупні синюшні плями. У період клінічної смерті, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити (реанімувати).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 357; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!