Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.



Забруднення атмосфери міст

Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транс­порт, енергетичні системи міста та промисловість.

У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це ван­тажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. Частка автотранспортного забруд­нення атмосфери в загальній їх кількості становить: в Ужгороді — 91%, Ялті, Полтаві — 88%, Львові — 79%, Києві — 75%. За останній час в міському повітрі виріс об'єм оксидів карбону, вуглеводнів, окси­дів нітрогену, сажі.

Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів нітро­гену, становлять сірчані та свинцеві сполуки. їх вміст у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить лише 400-600 м, внаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста (зокрема, Києва) і на великих автошляхах зни­жується до 12—20 км/год., а це збільшує витрати палива в 3—4 рази. Відповідно збільшуються й викиди. Автотранспорт також призво­дить до специфічних форм забруднення повітря. При русі стираються шини, і тисячі тонн гуми у вигляді пилу потрапляють у повітря.

 

Міський автомобільний транспорт не тільки забруднює повітря продуктами згорання палива, він призводить до зростання надхо­дження свинцю в навколишнє середовище. В Україні поки ще ви­користовують бензин із вмістом свинцю 0,36 г/л, тоді як в Англії, Німеччині та США - 0,013-0,15.

Міста — основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. Досить широко використовується викопне паливо — кам'яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає забруднення міст продуктами згорання. До житлових будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у формі елек­трики, газу, парового опалення.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг по­вітря. Навіть, якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незнач­ний, їх сумарна кількість, яка потрапляє в організм людини при диханні, може виявитись токсичною. Найбільш поширеною шкід­ливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, по­рушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.

Забруднення міських приміщень

Специфіка проживання в місті призводить до того, що люди 80— 95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро­політен, службові приміщення тощо). Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині місь­ких приміщень забруднено в 100 разів більше, ніж зовні.

Інші токсичні матеріали — олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.

Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:

· ефективний засіб проти токсинів — домашні рослини;

· замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши на 1—2 гоцини в кімнаті; в закритих невеликих приміщеннях (холодильники, туалет) поставити відкриту  коробочку з харчовою содою;

· внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;

· замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;  

· робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;

· обладнати кухню витяжною шафою;

· не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.

Забруднення питної води в містах

Питна вода — найважливіший фактор здоров'я людини. В крани міських квартир питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з підземних глибин. Найчистіша — підземна (особливо глибинна, ар­тезіанська) вода. Але для великих міст цієї води не вистачає.

 

За даними ВООЗ, вода може містити 13 тисяч токсичних речовин, водою передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25 млн. осіб.

У реальних умовах вода містить органічні й мінеральні сполуки, мікро- і макроелементи, гази, колоїдні частинки та живі мікроорганізми. Основні ком­поненти питної води незмінні — гідрокарбонаті, сульфатні та солі кальцію, магнію та натрію. З мінералів у воді є кремній, фтор, стронцій, цинк, з макро­елементів — залізо і калій. Вміст цих речовин не повинен перевищувати ГДК.

Частки ґрунту і все, що може гнити, вносить у воду органічні сполуки. їх різноманіття величезне.

Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить декілька стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях. Способи очищення забруднених вод можна об'єднати в наступні групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.

Після механічних, хімічних та фізико-хімічних методів очищення стічні води підлягають біологічному очищенню (мікроорганізми) для остаточної очистки стоків від органічної речовини. Біологічне очищення здійснюється в біофільтрах, в аеротенках, в біотенках тощо.

Після визначених методів очищення у воді можуть знаходитись різноманітні віруси та бактерії (дизентерійні бактерії, холерний вібріон, збудники черевного тифу, вірус поліомієліту, вірус гепатиту та ін.).

Знешкодити мікроорганізми, які залишились, можна чотирма способами:

· термічно (скип'ятити);

· за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону, марганцевокислого калію);

· впливом іонів благородних металів (зазвичай використовується срібло);

· фізичними методами (за допомогою ультрафіолетових променів або ультразвуку).

 

Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стан­дарту до джерел водопостачання.

Питна вода стає активним чинни­ком шкідливого впливу на здоров'я і першопричин виникнення багатьох небезпечних масових інфекційних захворювань, зокрема вірусного гепатиту А. А внаслідок хлорування в питній воді утво­рюються хлорорганічні сполуки, наприклад, кількість хлороформу перевищує в 1,5—2 рази норми, рекомендовані ВООЗ. Окрім того, в питну воду можуть потрапити інші токсичні речовини: іони важ­ких металів, сполуки фосфору і сульфуру, пестициди, нітрати, нітрити. Про недостатню ефективність існуючої технології очистки води свідчить високий рівень захворюваності населення кишкови­ми інфекціями. Взагалі ж на сьогодні відомо близько 100 хвороб, які «дарує» нам питна вода.


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!