Прогнозування та аналіз господарських рішень
Мета прогнозування - зробити зрозумілим процес розробки рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній області; визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети управління.
Основні задачі прогнозування: визначення проходження процесу зміни об’єкта прогнозування протягом майбутнього періоду; обґрунтування економічної доцільності розробки ГР, виходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.
Ключові принципи прогнозування господарських рішень:
- системність (взаємопов’язаність і підпорядкованість прогнозів розвитку об’єктів прогнозування та прогностичного фону);
- комплектність (необхідність врахування технічних, технологічних, соціальних та інших аспектів діяльності підприємства);
- неперервність (коригування прогнозу при появі нових даних про об’єкт);
- варіантність (забезпечення співставленності варіантів аналізу за різними характеристиками);
- адекватність (врахування імовірнісного характеру реальних процесів основних тенденцій та оцінка імовірності реалізації визначеної тенденції);
- оптимальність (можливість вибору найкращого варіанту);
- своєчасність (отримання прогнозів з визначеним ступенем точності);
- надійність (отримання надійних прогнозів);
- простота методики прогнозування для розуміння та використання.
Основні джерела інформації для прогнозування – статистична, фінансово-бухгалтерська та оперативна звітність підприємств, організацій, установ; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР.
|
|
|
При прогнозуванні та прийнятті ГР істотною проблемою є кількість та якість необхідної інформації. Основними методами одержання інформації виступають:
- структурно-морфологічний метод (призначений для виявлення внутрішнього складу предметної області, фіксації появи принципово нових розробок (ідей, технічних рішень і т.п.), що дозволяє обґрунтовано формулювати стратегію НТП підприємства);
- метод визначення публікаційної активності (потік документів, що відносяться до різних областей знань циклічний, тому, відслідковуючи цикли, можна визначити стан розробки певної в країні, на підприємствах і вжити заходів з корекції стратегії НТП у своїй організації);
- метод виявлення групи патентних документів (будь-яка організація, як правило, патентує тільки ті ідеї, що мають практичну значимість для її розвитку та бізнесу; вивчаючи патенти-аналоги провідних фірм, можна виявити спрямованість їх діяльності та рівень розв’язання проблеми);
- метод показників (кожна технічна система характеризується набором показників, які удосконалюються, що відбивається в документах; аналізуючи динаміку зміни характеристик показників цієї системи, можна зробити висновок щодо тенденції її розвитку);
|
|
|
- метод термінологічного та лексичного аналізу (при розвитку різних областей знань відбувається природна зміна термінологічного апарата; лексичний аналіз текстів (прочитаних чи почутих) дозволяє знайти на ранньому етапі зародження принципових інновацій і спрогнозувати дії своєї організації).
Успішність прогнозування залежить від таких умов: обсягу та якості інформації про прогнозований процес, об'єкт управління, правильності формулювання задачі прогнозування й обґрунтованості вибору методу її рішення; наявності необхідних обчислювальних засобів і обчислювального апарата, відповідно до обраного методу.
Мета, час, умови прогнозу і специфіка розробки рішення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. Для прогнозування в практичній діяльності застосовують кількісні та якісні методи. Кількісні методи базуються на інформації, яку можна одержати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об'єкта управління. Сучасні методи прогнозування засновані на використанні різних математичних теорій. До них відносяться функціональний аналіз, теорія рядів, теорія екстраполяції й інтерполяції, теорія імовірності, математична статистика, теорія випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорія розпізнавання образів. В основуякісних методів покладено експертні оцінки фахівців в області прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах), моделі очікування споживача (опитування клієнтів).
|
|
|
Вибір методу прогнозування значно покращує якість прогнозу, оскільки: забезпечує функціональну повноту, вірогідність і точність прогнозу; зменшує тимчасові та матеріальні витрати на прогнозування. На вибір методу прогнозування впливають: сутність практичної проблеми, що підлягає рішенню; динамічні характеристики об'єкта прогнозування в ринковому середовищі; вид і характер наявної інформації, типове представлення про об'єкт прогнозування; комбінація фаз життєвого, ринкового циклу чи товару послуги; період попередження і його співвідношення з передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки чи модифікації товару, послуги; вимоги до результатів прогнозування й інші особливості конкретної проблеми. Усі перераховані фактори повинні розглядатися в системній єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду.
|
|
|
На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливі фактори - витрати і точність. Кращий прогноз, як правило, являє собою оптимальну комбінацію точності та вартості. У ряді випадків для одержання незалежних прогнозів використовуються одночасно кілька методів.
Сутність та принципи аналізу господарських рішень підпорядковані законам діалектики та пов’язані зі специфічними принципами аналізу:
- принцип єдності аналізу та синтезу - розподіл певної проблеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх в цілому у взаємозв’язку та взаємозалежності;
- принцип відокремлення ведучої ланки (принцип ранжування проблем) та другорядних проблем передбачає постановку цілей та визначення способів її досягнення;
- принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання);
- принцип кількісного визначення;
- принцип оперативності та своєчасності.
Головна задача ОПР полягає в проведенні аналізу з забезпеченням максимального співставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням факторів – часу, якості об’єкту, інфляції, ризику, невизначеності тощо. Основні правила забезпечення порівняння альтернативних варіантів:
- кількість альтернативних варіантів повинна бути не менша двох; формування альтернативних варіантів повинно здійснюватися на основі умов забезпечення високої якості та ефективності господарських рішень;
- за базовий варіант рішення доцільно приймати найбільш новий за часом варіант; інші варіанти привести до базового за допомогою коригуючих коефіцієнтів;
- для скорочення часу, підвищення якості рішення та зменшення витрат рекомендується широке застосування сучасних можливостей інформаційних технологій.
Основні методи аналізу господарських рішень. представлено в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!