Класифікація господарських рішень

Частина І. Господарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності

Розділ 1. Сутнісна характеристика господарських рішень

Господарські рішення та їх види

Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності і обґрунтованості у багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність вивчення основних правил, прийомів і наукових методів розробки рішень та їх реалізації.

Поняття «рішення» у науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору. Рішення як процес характеризується тим, що воно, протікаючи у часі, здійснюється в декілька етапів (підготовка, формування, прийняття і реалізація). Воно містить у собі окремі, алетісно взаємопов’язані елементи: постановку мети та планування діяльності за кращою альтернативою її досягнення; розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення завдання; мотивацію чи спонукання до дій; координацію та регулювання процесу; здійснення обліку і контролю того, що зроблено, щоб переконатися, що результати відповідають наміченим планам. Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору особою за допомогою визначених правил. Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).

Існування рішення як такого, передбачає наявність певних елементів: суб’єкта, що приймає рішення (керівник, менеджер, відділ, підприємство в цілому); об’єкта, що виконує рішення (підлеглий, відділ, підприємство в цілому); предмет рішення; мета та причини розробки рішення.

Господарське рішення (ГР) - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної цілі підприємства.

Загалом, господарське рішення характеризують наступні ознаки:

- можливість вибору єдиної дії з безліч альтернатив (якщо немає альтернатив, то немає і вибору, а виходить, і немає рішення);

- наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням);

- необхідність вольового акту особи, що приймає рішення (ОПР) при його виборі, оскільки ОПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.

Господарські рішення мають місце при управлінні процесами, що здійснюються всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, при безпосередньому управлінні організацією.

Сутність господарських рішень проявляється у різних аспектах, що засвідчують вплив цих рішень на економічні, організаційні, правові та технологічні інтереси підприємства. Економічна сутність має прояв у тому, що на розробку та реалізацію будь-якого рішення необхідні фінансові, матеріальні та інші витрати. Тому кожне рішення має реальну вартість, а його реалізація повинна приносити підприємству прямий чи опосередкований прибуток. Помилкове або невірно сприйняте підлеглими рішення, може привести компанію до збитків чи до банкрутства. Організаційна сутність полягає в тому, що для розробки та реалізації рішення підприємство повинно мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників й самого підприємства; налагоджену систему контролю, а також здійснювати координацію роботи персоналу. Соціальну сутність закладено в механізмі управління персоналом задля узгодження їх діяльності всередині колективу. Правова сутність рішень полягає у можливості здійснення певних заходів в рамках законодавчого поля (виходячи з положень, представлених в законодавчих актах України, міжнародних зобов’язаннях, статутних та інших документів власне підприємства). Технологічна сутність рішень проявляється у можливості забезпечення персоналу, що здійснює розробку та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами.

Рішення, що приймаються в господарській практиці, характеризуються різноманітністю. Необхідність класифікації зумовлена потребою у визначеності термінологічного апарата, виборі оптимальних методів прийняття й обґрунтування рішень.

Класифікацію господарських рішень за певними ознаками наведено в табл.1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація господарських рішень

Ознака	Види господарських рішень
За ступенем невизначеності (повноти інформації)	- рішення, прийняті в умовах визначеності; - рішення, прийняті в умовах невизначеності; - рішення, прийняті в умовах ризику.
За ступенем унікальності	- рутинні; - нетворчі; - унікальні (творчі).
За типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань	- автоматичні рішення (прийняті миттєво: питання-відповідь); - бліц-рішення (прийняті протягом декількох хвилин); - експрес рішення - приймаються протягом декількох годин; - лонгіровані рішення — вироблення рішень протягом тижнів і місяців.
За стадією життєвого циклу товару	- рішення на стадії НДДКР; - рішення на стадії виробництва; - тощо
За функціональною спрямованістю	- рішення, що розробляються для здійснення планових заходів у компанії, підрозділі; - рішення, спрямовані на розв’язок організаційних проблем функціонування підприємства; - рішення, що розробляються за різними аспектами діяльності працівників підприємства; - координуючі рішення (необхідні для узгодження мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середовища з метою забезпечення гармонізації діяльності підприємства); - контролюючі рішення (слугують для оцінки результату тих чи інших дій підлеглих і спрямовані на забезпечення своєчасного виконання планів та намічений цілей); - інформативні рішення (спрямовані на упорядкування інформаційного поля для працівників компанії та надання їм необхідної інформації); - регулюючі рішення (найчастіше наказують спосіб здійснення у визначених ситуаціях тих чи інших дій і виражаються в різного роду правилах, розпорядках, графіках, нормах, нормативах тощо)
За сферою дії	- технічні рішення (приймаються з приводу об'єктивних факторів діяльності організації - використання устаткування, технологій, тощо); - економічні рішення (пов'язані з витратами, що несе підприємство, й обумовленими ними результатами); - соціальнірішення (приймаються стосовно умов праці персоналу, його оплати, пільг, гарантій).
За метою	- комерційні рішення; - некомерційні рішення.
За рівнем управління	- рішення, що приймаються на верхньому рівні; - рішення, що приймаються на середньому рівні; - рішення, що приймаються на нижньому рівні
За масштабністю	- комплексні рішення; - часткові рішення
За організацією розробки	- колегіальні рішення; - корпоративні рішення; - індивідуальні рішення; - змішані рішення.
За терміном дії	- стратегічні рішення (розробляються на тривалий строк – 5-10 років) з охопленням ключових елементів підприємства (структура, виробництво)); - тактичні рішення (розробляються на 1-3 роки з охопленням частини ключових елементів компанії); - оперативні (короткострокові рішення, які розробляються при виникненні ситуацій, що мішають реалізації тактичних рішень).
За ступенем складності	- стандартні рішення; - нестандартні рішення
За глибиною дії	- однорівневі рішення; - багаторівневі рішення;
За компетентністю	- на основі здорового глузду; - професіональні.
За часом дії	- рішення тривалої дії; - разові рішення; - рішення неперервної дії; - рішення для розв’язання певних завдань.
За прогнозованою ефективністю	- ординарні рішення – рішення, за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого результату відповідає нормам та нормативам, прийнятими для даної галузі, напряму діяльності; - синергічні рішення – рішення, за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого ефекту різко зростає (ефект носить яскраво виражений непропорційно зростаючий характер); - асинергічні рішення – рішення, що приводять до непропорційного зниження ефективності системи/операції.
За складністю реалізації	- прості рішення (реалізуються при виконанні однієї дії); - процесні рішення (реалізуються при виконанні деякої сукупності взаємопов’язаних дій).
За ознакою врахування або неврахування зміни умов реалізації рішення	- гнучкі рішення, алгоритми реалізації яких вже при прийнятті рішень передбачають різні варіанти дій, залежно від умов; - жорсткі рішення (мають єдиний варіант реалізації за будь-яких умов або станів суб’єктів чи об’єктів).
За ознакою управлінських функцій	- рішення функції планування; - рішення функції організації діяльності; - рішення функції мотивації учасників; - рішення функції контролю.
За кількістю цілей	- одноцільові рішення; - багатоцільові рішення.
За рівнем прийняття	- рішення організації в цілому; - рішення структурних підрозділів; - рішення функціональних служб; - рішення окремих працівників.
За напрямком вирішення	- рішення, що приймаються всередині організації як системи; - рішення, що виходять за межі організації
За тривалістю періоду реалізації	- довгострокові (понад 5 років) рішення (мають прогнозний характер, що обумовлено баченням майбутнього, що виходить з умов і потреб сьогодення); - середньострокові (від року до 5 років) рішення (відбиваються в обов'язкових для виконання планах і програмах, відповідно до яких здійснюються конкретні практичні заходи); - короткострокові (до 1 року) рішення (відбиваються, як правило, в усних чи письмових наказах, розпорядженнях; приймаються без попередньої підготовки).
За ступенем обов’язковості виконання	- директивні рішення (розробляються вищими органами управління в стабільних умовах; стосуються найбільш важливих поточних і перспективних проблем організації і призначені для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях); - рекомендаційні рішення (готуються органами ради (комітетами, комісіями); їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки ті, кого ці рішення стосуються, не підкоряються тим, хто їх приймає); - орієнтуючі рішення (призначені для нижчих рівнів управління, які діють в умовах значної волі від центра).
За характером прийняття	- вибіркові рішення (стосуються одного чи декількох близьких аспектів розглянутої проблеми); - систематичні рішення (охоплюють проблему в цілому у всьому її різноманітті та взаємозв'язках).
За способом прийняття	- консультативне рішення (припускає, що обличчя, що його остаточно приймає, радиться з навколишніми - чи підлеглими експертами, а потім, з урахуванням висловлених рекомендацій робить власний вибір); - спільне рішення(приймається в результаті взаємної згоди всіх учасників на основі консенсусу); - парламентське рішення (приймається в результаті взаємної згоди більшості учасників).
За широтою охоплення	- загальні рішення (стосуються однакових проблем, що відносяться до всіх (декількох) підрозділів організації (наприклад, про час початку і закінчення робочого дня)); - спеціальні рішення (стосуються вузьких проблем, що властиві тільки одному чи підрозділу групі працюючих у ньому людей).
З погляду зумовленості	- запрограмованірішення (приймаються в стандартних регулярно повторюваних ситуаціях); - незапрограмовані рішення (приймаються в неординарних обставинах і вимагають індивідуального творчого підходу, що інтегрує досвід, дані спеціальних досліджень, мистецтво та чуття менеджера)
З погляду принципового підходу до варіантності	- безальтернативне рішення (приймається в тому випадку, якщо все досить ясно, та з існуючого положення є тільки один вихід (як правило, характерно для нескладних стандартних ситуацій і проблем)); - бінарне рішення (припускає два досить різних варіанти дій, що дозволяють зробити між ними вибір); - багатоваріантне рішення (припускає можливість вибору з досить великого числа способів дії); - інноваційне рішення (приймається на основі штучного комбінування окремих найбільш придатних і не суперечних один одному характеристик тих рішень, що були в цілому відхилені).

У загальному вигляді, будь-яке господарське рішення повинно задовольняти певним вимогам. Перелік основних вимог та умови їх досягнення представлено в табл.1.2.

Таблиця 1.2

Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення [41, с.55]

№пп	Вимоги до господарського рішення	Умови досягнення
1	Відповідність діючому законодавству та статутним документам підприємства	Контроль з боку юриста, референта
2	Досягнення сучасності (не можна спішити або запізнюватися	Знання та інтуїція керівника
3	Наявність чіткої цільової спрямованості та адресності (виконавцям повинно бути зрозуміло, на що спрямовано рішення та які засоби будуть використані	Формування та доведення цілей, строків виконання до кожного працівника
4	Відсутність в тексті протиріч рішення самому собі або тим, що раніше реалізовані	Контроль з боку юриста, референта
5	Можливість організаційної виконуваності	Висновок експертів або спеціалістів
6	Наявність параметрів для зовнішнього або внутрішнього контролю його виконання	Складання робочих документів
7	Врахування можливих негативних наслідків при реалізації рішення в економічній, соціальній, екологічній та інших областях	Висновок зовнішніх експертів
8	Наявність у керівників відповідних повноважень (прав та обов’язків) для реалізації господарських рішень	Впровадження посадових інструкцій та положень про відділи та служби
9	Наявність можливостей обґрунтування позитивних результатів	Набір розрахунків та припущень

Взагалі, господарське рішення повинно бути оптимальним, ефективним і результативним. Оптимальність ГР - властивість ГР бути найкращим, відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності. Ефективним є рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів. Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів.

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 611; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!