Територіальний поділ України в роки фашистської окупації
Після окупації України її територія була розбита на декілька адміністративних одиниць. Найбільша з них називалася "Рейхскомісаріат Україна" і охоплювала Волинь, Полісся, Правобережжя, частину Полтавщини і Запоріжжя. Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів: Волинь — Поділля, Дніпропетровськ, Житомир, Київ, Крим і Миколаїв, які в свою чергу поділялися на округи і райони. Рейхскомісаріат очолювала цивільна німецька окупаційна адміністрація, якою керував Е. Кох. Столицею рейхскомісаріату було м. Рівне. Для охорони громадського порядку була створена поліція, яка складалася з місцевого населення.
У липні 1941 року Буковина була окупована румунськими і німецькими військами. 19 липня Антонеску видав "Маніфест про приєднання Північної Буковини до королівства Румунії". Була утворена провінція Буковина з румунським губернатором на чолі.
Галичина як окремий дистрикт була приєднана до Генерального губернаторства Польщі. Частина Південно-Східної України, в тому числі й Одеса, були також передані Румунії. Ця територія називалася Трансністрія.
Північно-східні прифронтові території України (Чернігівська, Сумська, частина Полтавської, Харківська, Сталінська, Луганська області) передавалися в управління військовій адміністрації. Тут були створені оперативні тилові райони, на чолі яких стояли коменданти. На селі німці відновили посаду старости.
|
|
|
Для забезпечення жорсткого контролю за населенням вся територія України поділялася на три адміністративні зони. Перша, евакуаційна зона, відносилася до фронтового району. Населення цієї зони підлягало примусовій евакуації. В другій зоні населення міст і сіл могло вільно пересуватися тільки вдень, У третій зоні існував спеціальний окупаційний режим із комендантською годиною. На всій окупованій території була введена сурова система реєстрації населення. Вводилася обов'язкова примусова праця. За незначні порушення трудової дисципліни могли відправити в концтабір.
Семінарське заняття по темі 7.
План
1. Зміни у складі населення на середину 1940-х рр.
2. Географія формування народногосподарського комплексу України в 1950 – 80-ті роки.
3. Екологічна ситуація в Україні. Чорнобильська катастрофа.
4. Міграційні процеси.
Завдання на контурній карті: нанести на карту адміністративно-територіальний поділ Української РСР станом на 1939, 1946 та 1954 рік. Позначте Черкаський раднаргосп.
Література:
1. Боєчко В.Д., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична перспектива та сучасний стан. – К., 1994.
2. Чорний С.М. Українці в Євразії: Чисельність і розміщення за переписами 1897 – 1990 рр. – К., 2002
|
|
|
3. Винниченко І.І. Українці в державах колишнього СРСР: історико-географічний нарис. – Житомир, 1992.
4. Наулко В.І., Чорна Н.Е. Динаміка чисельності і розміщення українців у світі (ХУІІІ – ХХ ст.)// Народна творчість та етнографія. – 1990. - № 5.
5. Українська народність: нариси соціально-економічної історії. – К., 1990.
6. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства; Україна і світ. – К., 1995
7. Новітня історія України (1900 – 2000). – К., 2000.
8. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина друга. 1939 – 2003. 11 клас. – К., 2003, 2011.
9. Атлас з новітньої історії України. 11 клас.
10. Атлас з економічної та соціальної географії України.
Методичні рекомендації
По першому питанню плану слід проаналізувати: зміни у соціальній структурі суспільства (у становищі та чисельності робітничого класу, селянства, інтелігенції та номенклатури), демографічну ситуацію, зміни у національному складі населення.
По другому питанню поясніть причини запровадження раднаргоспів, назвіть раднаргоспи на території України та покажіть їх на карті. Як поєднуються економічні та адміністративні функції районів? Проаналізуйте реформи економічного районування 1962 р., 1965 р., їх наслідки для України. Поясніть, яке місце займала Україна у загальносоюзному народногосподарському комплексі, військово-промисловому комплексі, специфіку розміщень енергетичних мереж, газо- і нафтопроводів. Чи змінилась географія сільськогосподарського виробництва? Що таке агропромислові комплекси? Як вплинуло на сільське господарство республіки виконання Продовольчої програми з 1982 р.?
|
|
|
При підготовці третього питання зверніть увагу на зміни кліматичних умов, флори і фауни та рельєфу окремих регіонів України у 1950-80-ті роки. При аналізі екологічної ситуації зазначте такі проблеми: корозія ґрунтів, забруднення водних артерій, повітря, збереження шкідливих відходів промислового виробництва.
Для аналізу міграційних процесів використовуйте поняття „урбанізація”, „політична еміграція”, „сезонна міграція”, „дисидентство”.
Самостійна робота по темі 7
План
1. Адміністративне управління українськими землями в Польщі, Чехословаччині, Румунії.
2. Природно-географічні аспекти проведення колективізації в УРСР.
3. Політико-адміністративна карта України в 1946 – 1980 рр.
4. Масові депортації населення у 1940-х рр.
Завдання на контурній карті: складіть картосхему «Колективізація та голод 1932 – 33 рр. в Україні».
|
|
|
Література:
1. Боєчко В.Д., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична перспектива та сучасний стан. – К., 1994.
2. Заставний Ф. Український голодомор 1932 – 1933 років та його географія: через призму сучасної демографічної статистики: До 70 –річчя вшанування пам’яті жертв голодомору// Географія та основи економіки в школі. – 2003. - № 12. – С.33.
3. Лазарович М.В. Історія України. – Тернопіль, 2005.
4. Литвин В. Україна: міжвоєнна доба (1921 – 1938). – К., 2003.
5. Соціально-економічна географія України: [Навчальний посібник] / За ред. О.І.Шаблія. - Львів: Світ, 2000.
6. Щедріна І.Е. Історія України.10 – 11 класи. – Харків, 2002.
Методичні рекомендації:
Зафіксуйте у конспектах, які українські землі входили до складу Польщі, Чехословаччини, Румунії та на які адміністративні одиниці поділялись. Вкажіть, якими міжнародними договорами обумовлювалось це входження. Поясніть адміністративну систему та яке значення вона мала для українського населення.
Визначте основні зони, за якими мала поетапно проводитись колективізація сільського господарства в УСРР. Чому цей план не було втілено у життя? Ознайомтесь із матеріалами презентації «Чорні жнива» та дайте відповіді на запитання: 1. У якому році експорт зерна з України був найбільшим? 2. Який висновок можна зробити по статистиці смертей по областях у відсотках від загальної кількості смертей в УРСР за 1933 р.? 3. За даними діаграм визначте, представники якої національності найбільше постраждали від голодомору?
Зафіксуйте у конспектах зміни адміністративно-територіального устрою УРСР у післявоєнний період (включаючи перейменуванння). Краще всього зробити це у вигляді таблиці.
Тести та контрольні питання до теми 7
1. За змістом рекламного оголошення можна встановити, що його створено в роки
А «воєнного комунізму».
Б нової економічної політики.
В форсованої індустріалізації.
Г післявоєнної відбудови.
2. Якого року в УСРР були ліквідовані губернії:
А 1922
Б 1923
В 1924
Г 1925
3. Які соціальні верстви українського суспільства зникають на кінець 1930-х рр..?
А підприємці, інтелігенція, духовенство
Б духовенство, промисловці, селяни-власники
В селяни-власники, промисловці, підприємці
Г підприємці, наймані робітники, духовенство
4. Вкажіть галузі промисловості УСРР, розвиток яких у перших п’ятирічках партійно-державне керівництво вважало пріоритетним:
А енергетика, металургія, легка промисловість;
Б вуглевидобування, харчова та легка промисловість;
В вуглевидобування, металургія, енергетика;
Г машинобудування, металургія, харчова промисловість.
5. На карті позначено області:
А розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1932 р.;
Б діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова у жовтні 1933 р.;
В селянських повстань під час проведення колективізації у 1932 р.;
Г що зазнали найбільших людських втрат від голодомору 1932-1933 рр.
6. Унаслідок територіальних змін у Східній Європі впродовж 1939 – 1940 рр.
А більшість українських земель увійшла до складу СРСР, Закарпаття залишилось у складі Угорщини.
Б вперше в новітній історії всі українські землі було об’єднано в одній державі – Українській РСР.
В більшість українських земель увійшла до складу СРСР, лише Північна Буковина залишилась у складі Румунії.
Г поряд із Українською РСР створено нові республіки – Закарпатську Україну та Галицьку Радянську Республіку.
7. Серед пронумерованих на карті країн позначте країну, до складу якої було включено Закарпаття згідно з рішенням Паризької мирної конференції 1919 року:
А 1;
Б 2;
В 3;
Г 4
8. Серед пронумерованих на карті країн позначте країну, уряд якої офіційно поділив територію держави на дві господарські зони – “А”, що складалася з етнічних земель, і “Б”, до складу якої увійшли українські землі:
А 1; Б 2; В 3; Г 4
9. Який варіант заповнення пропусків у поданому нижче твердженні є правильним?
«У_____________ році Рада послів________________ в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння_________. Рада офіційно визнала східні кордони Польської держави, встановлені___________».
А 1919, Великої Британії та Франції, Східною Галичиною та Західною Волинню, по «лінії Керзона»;
Б 1920, Антанти, Західною Галичиною, Варшавським договором;
В 1921, Великої Британії, Франції та США, Західною Волинню, Сен-Жерменським договором;
Г 1923, Антанти, Східною Галичиною, Ризьким договором.
10. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України?
А 1923 р.; Б 1939 р.; В 1941 р.; Г 1945 р
11. Серед пронумерованих на карті земель позначте землі, місцеве українське населення яких офіційна влада вважала «громадянами румунського походження, що забули рідну мову»:
А 1;
Б 2;
В 3;
Г 4.
12. Унаслідок включення в 1940 р. Північної Буковини та Бессарабії до складу СРСР
А Північна Буковина та Бессарабія увійшли до складу Української РСР
Б Північна Буковина та Бессарабія утворили нову союзну республіку – Молдавську РСР.
В Північна Буковина увійшла до складу УРСР, а Бессарабія до складу Молдавської Автономної РСР.
Г Північна Буковина увійшла до складу УРСР, а Бессарабію поділено між 
Українською та новоутвореною Молдавською РСР.
13. Серед пронумерованих на карті адміністративних зон на окупованих українських землях позначте зону, на яку розповсюджувалася влада цивільної адміністрації на чолі з рейхскомісаром Е. Кохом:
А 1; Б 2; В 3; Г 4.
14. Вкажіть рік проведення насильницького переселення українського населення Холмщини, Лемківщини, Підляшшя до Північної і Західної Польщі:
А 1945 р.; Б 1946 р.; В 1947 р.; Г 1948 р.
15. Вкажіть країну, повоєнним договором з якою завершився тривалий процес об’єднання українського народу в кордонах єдиної держави:
А Чехословаччина;
Б Румунія;
В Польща;
Г Угорщина.
16. Чи правильне твердження? «Усталення радянсько-польського кордону після Другої світової війни супроводжувалося переселенням українців Закерзоння:
1. до центральних і східних областей Української РСР;
2. до західних і північних воєводств Польської держави.
А обидва варіанти не правильні;
Б тільки 1-й варіант правильний;
В тільки 2-й варіант правильний;
Г обидва варіанти правильні;
17. Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що у міжвоєнний період (1921 – 1938рр.) перебували у складі
А Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Б Чехословаччини, Литви, Румунії.
В Німеччини, Польщі, Угорщини.
Г Литви, Німеччини, Угорщини.
18. Унаслідок упровадження в 1957р. територіального принципу управління народним господарством
А створено вільні економічні зони.
Б поглиблено регіональну спеціалізацію.
В ліквідовано товарно-грошові відносини.
Г посилено централізоване планування.
19. Позначте характерні риси, притаманні демографічним процесам в Україні упродовж 1970-х – 1980-х років :
1 високі темпи зростання населення міст;
2 переважання темпів зростання населення села над населенням міста;
3 перевищення смертності над народжуваністю сільського населення;
4 зменшення чисельності корінного етносу;
5 перевищення народжуваності над смертністю сільського населення;
6 велика міграція з республіки;
7 зростання чисельності корінного етносу.
А 1,3,4,6; Б 2,4,5,7; В 1,2,4,5; Г 2,3,6,7.
20. Яка особливість економічного розвитку України 1970 – початку 1980-х років підтверджується поданими нижче даними?
«У республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР, було побудовано майже 40% атомних енергоблоків, продукувалося близько 40% усієї радянської сталі, 34% вугілля, 51% чавуну. ...частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29%, тоді як у розвинутих країнах цей показник сягав 50–60% і більше».
А посилення економічної самостійності
Б деформованість структури економіки
В зростання конкурентоспроможності продукції
Г зниження матеріало- та енергомісткості виробництва
21. Назву якого історико-географічного регіону пропущено у витягу з документа?
«Уряд СРСР вважає, що повернення Бессарабії органічно пов’язане з питанням передання Радянському Союзові тієї частини _____________, переважаюча більшість населення якої пов’язана з Радянською Україною спільністю історичної долі, мовою і національним складом».
А Буковини
Б Волині
В Закарпаття
Г Галичини
22. Що стало однією із причин проведення операції «Вісла»?
А намагання забезпечити відбудову Донбасу робочою силою
Б прагнення радянського керівництва приєднати Закарпаття до УРСР
В переселення у західні області УРСР спеціалістів з Наддніпрянщини
Г активна діяльність підпілля ОУН і загонів УПА на Закерзонні
23. Коли і з якою метою в УСРР проводилась адміністративно-територіальна реформа?
24. Яким чином поєднувались заходи політики «коренізації» та адміністративно-територіальної реформи у 1920-х роках?
25. Поясніть поняття «округа».
26. Проаналізуйте дані карти та зробіть висновки про переважаючий національний склад населення у містах та містечках
27. Яким чином відбувалися зміни у чисельності населення 1926 – 1939 рр.?
28. Яким чином відбувалися зміни у соціальному складі населення 1926 – 1939 рр.?
29. У якому році експорт зерна з України був найбільшим?
30. Який висновок можна зробити по статистиці смертей по областях у відсотках від загальної кількості смертей в УРСР за 1933 р.?
31. Вкажіть, які міста позначені цифрами. У яких з цих міст були побудовані гіганти важкої індустрії у період першої п᾿ятирічки?
32. Чим обумовлювався курс більшовицької партії на індустріалізацію?
33. Складіть таблицю «Адміністративне управління західноукраїнськими землями у 1920-30-х рр.».
34. Як мало вирішуватись «українське питання» за сценарієм німецьких політиків?
35. Чому українські землі були поділені на різні адміністративні одиниці у період німецько-фашистської окупації?
36. Складіть таблицю «Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР у післявоєнний період».
37. Позначте на картосхемі території, приєднані до України в 1939-1954 рр.
38. Нанесіть на контурну карту економічні райони України, створені у другій половині 1960-х рр.
39. Складіть історичну довідку про демографічні процеси у 1960 – 1991 рр., користуючись даними карти:
40. Складіть історичну довідку про екологічну ситуацію у 1960 – 1991 рр., користуючись даними карти:
. ТЕМА 8. Історична географія сучасної України
Кордони України: незавершена ланка державотворення
Сучасний державний кордон України встановився під час Другої світової війни і в повоєнний період. У радянськi часи державний кордон був символом непорушностi залiзної завiси, гарантом герметичностi радянського суспiльства i слугував не скiльки засобом захисту вiд зовнiшнiх загроз, скiльки бар'єром для власних громадян, вiльне спiлкування яких з навколишнiм свiтом безумовно пiдривало б пiдвалини режиму. Система державних кордонiв України повною мiрою зазнала впливу радянської спадщини, однак характер проблем i завдань, пов'язаних з їхнiм статусом, є принципово новим, оскiльки вiдображає намагання нашої держави здобути належне мiсце в системi регiональних взаємозв'язкiв.
Загальна протяжність державного кордону України становить 7700 км, у тому числі на сухопутну ділянку припадає 5740 км, на морську — 1960 км (з них на чорноморську — 1560 км, азовську — 400 км). Площа морських територіальних вод України становить 35 тис. км кв. Найпротяжнішими є державні кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Кордони з Румунією (625 км), Польщею (543 км), Угорщиною (135 км) і Словаччиною (99 км) є значно коротшими. Більша частина областей України є прикордонними. До державного кордону безпосередньо не виходять лише шість областей.
Закон України "Про державний кордон України" визначає державний кордон як лінію і вертикальну поверхню, яка проходить по цій лінії, що зазначає кордони території України — суші, вод, надр, повітряного простору.
Встановлення лінії державного кордону здійснюється у два етапи: спочатку державний кордон описується в міжнародному договорі, з вказівкою точних астрономічних координат або інших безсуперечних ознак (делімітація кордону), після чого наступає демаркація кордону, тобто перенесення на місцевість із встановленням "ясно бачених прикордонних знаків, форми, розмір і порядок встановлення яких визначається законодавством України і міжнародними договорами України" (ст. 4 Закону від 4 листопада 1991 р.), або каменів, надовбів, буїв тощо. Редемаркація — це відновлювання речових слідів демаркації. При редемаркації можливе уточнення територіальних кордонів суміжних держав.
Особливого характеру набуло поняття державного кордону в зв´язку з розпадом СРСР і утворенням замість нього ряду незалежних держав. Перш за все слід звернути увагу на досить неповний характер кордонів між недавно утвореними незалежними державами — вони були визначені на місці адміністративних кордонів між союзними республіками, суб´єктами СРСР; не була здійснена ані їхня делімітація, ані демаркація. Зважаючи на ці обставини, 26 травня 1995 р. учасники співдружності Незалежних Держав підписали Договір про співробітництво і охорону кордонів держав — учасниць СНД з (державами, які не входять в Співдружність). Головним у цьому договорі було рішення називати кордонами лише ті, що є ділянками державних кордонів учасників Співдружності Незалежних Держав з державами, які не входять у Співдружність. Такими державними кордонами України є лише кордони з Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною.
Процес делімітації сучасного українського кордону виявився складним та довготривалим. Проте Україні вдалося підписати угоди про режим функціонування спільної сухопутної ділянки кордону з усіма сусідами. Виняток становлять лише морські кордони. Найпершими цю справу завершили Польща, Словаччина та Угорщина. Прагнучи вступити до Північноатлантичного альянсу, вони мали якнайшвидше вирішити усі територіальні питання. І, як результат, до 1995 р. усі документи було узгоджено та підписано. Серед республік колишнього СРСР таким лідером стала Республіка Білорусь. Однак, хоч угоду про спільний кордон і було підписано, вона залишається нератифікованою білоруським парламентом. Причина цього - заборгованість України. Тому, відтягуючи ратифікацію, Білорусь намагається натиснути на Україну і добитися повернення боргу. З іншими державами переговорний процес розтягнувся через певні територіальні спори.
При цьому, якщо із Молдовою (проблема Придністров’я) вдалося домовитися про обмін територіями, а з Російською Федерацією (проблема Тузли) про спільне тимчасове використання Азовського моря і Керченської протоки, то з Румунією справа (про Зміїний острів) дійшла до Міжнародного суду ООН. Така боротьба пов'язується з економічною зацікавленістю, оскільки море сьогодні є не лише великою транспортною артерією, але й джерелом різноманітних корисних копалин. Враховуючи це, першочерговим завданням для України має стати остаточне розмежування морських кордонів та забезпечення їх охорони. Встановлення чіткого кордону усуне не лише територіальні претензії та можливі конфлікти, але й допоможе утвердженню України на міжнародній арені як надійного партнера.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 950; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!