Кількісний облік зерна і насіння при післязбиральній обробці
3 Маса зернової маси при після збиральній обробці зменшується у зв’язку із зниженням вологості і вмісту смітних домішок.
4 Розрахунок втрат маси продовольчого зерна і насіння при висушуванні.
5 Хв= 
6 100 х (18-14,5) : (100-14,5)= 4,09%
7 де: Хв – втрата маси зерна, %.
8 а- вологість зерна при виході , %.
9 b- вологість зерна при витраті, % .
10 Розрахунок зменшення маси продовольчого зерна при очищенні від смітних домішок:
11 Хз= 
12 (7 – 2) х (100-4,09) : (100 – 2) = 4,89%
13
14 де: Хз – втрата маси зерна, %.
15 в- вміст смітної домішки по приходу, %.
16 г- вміст смітної домішки при витраті, %.
17 Розрахунок загальних витрат маси при післязбиральній обробці продовольчого зерна. – 4,09+4,89=12,5% або 437,14 х 8,98%=39,26 т.
18 насіння – 4,09 + 4,89 = 8,98 % або 48,86 х 8,98=4,39 т.
19 Таким чином, на зберігання у сховище буде закладено;
20 продовольчого зерна – 437,14-39,26=397,88 т.
21 насіння 48,86 – 4,39=44,47 т.
22
Технологія зберігання зерна і насіння
Розрахунок необхідної ємкості зерносховища
Розрахунок необхідної кількості засіків висотою 3м,
об’єм засіки 6х6х3=108 м³, маса зерна в засіку 108 х 0,6=64,8т,
необхідна кількість засіків 397,88 : 64,8=6,1=7 засіків.
Розрахунок необхідної кількості мішків об’ємом 0,05 м³,
Маса зерна і мішку 0,05 х 0,6= 0,03 т.
необхідна кількість мішків 44,47 : 0,03 =1482,3=1483 мішка.
Розрахунок кількості штабелів висотою 8 рядiв мішків, укладених п’ятериком:37,1 тобто 38 штабелів.
Склавши схематичний план розміщення зерна і насіння в сховищі, розраховуємо, його мінімальну площу: 43,4м х 17,5м=752,5 м².
|
|
|
Спостереження за зерном і насінням під час зберігання
Потреба в систематичному спостереженні за зерновими масами при зберіганні випливає з їх властивостей і процесів, які відбуваються в них. Добре організоване спостереження і вмілий, правильний аналіз добутих даних дають змогу своєчасно запобігати небажаним явищам і з мінімальними затратами довести зернову масу до стану консервації або реалізувати її без втрат.
Оскільки спостереження повинні бути організовані за кожною партією зерна, їх прагнуть вести найпростішими, але досить надійними методами. Так, визначаючи температуру зернової маси, вологість її, стан за зараженістю шкідниками і показники свіжості (колір і запах), можна дістати достатнє уявлення про ступінь консервації і якість. У партіях насінного зерна перевіряють ще схожість, енергію проростання і життєздатність.
Найважливішим показником, що характеризує стан зернової маси при зберіганні, є температура. Низька температура в усіх ділянках насипу (8—10° і нижче) свідчить про консервацію зернової маси, а отже, і благополучне зберігання.
Для визначення температури зернової маси, а також температури повітря в сховищах і поза ними використовують спиртові або ртутні термометри
|
|
|
При зберіганні насінних фондів слід мати одну термоштангу на кожний засік. Термоштаига повинна постійно перебувати в насипу, у його верхньому (20—30 см від поверхні), середньому або нижньому шарі (20—30 см від підлоги).
Відомі й інші методи вимірювання температури зернової маси — електрометричні із застосуванням термометрів опору та з центральним пультом спостереження. Найчастіше їх застосовують у силосах елеваторів.
Контроль за станом зараженості зернових мас дав змогу своєчасно локалізувати розвиток кліщів і комах або повністю знищити їх. Зараженість зернової маси в складі перевіряють роздільним дослідженням виїмок за шарами насипу (у верхньому, середньому і нижньому), тому що шкідники можуть мігрувати в різні ділянки її.
Досвідчений агроном за ознаками свіжості (змінами в кольорі і запаху зерна) і навіть за запахом у складі може мати уявлення про благополучність зберігання.
Дуже добре, якщо в господарстві є можливість перевіряти і вологість партій, які зберігаються. Цей показник при зберіганні доцільно виявляти в усіх шарах насипу. Перевірку посівних якостей насіння, одночасно вологості і зараженості їх провадять у контрольно-насінннх лабораторіях.
|
|
|
Періодичність спостереження за зерновими масами залежить від їхнього стану. Так, у партіях свіжозібраного насіння з підвищеною вологістю температуру перевіряють щодня, а в сухих — двічі на декаду. У партіях охолодженого зерна її досить перевіряти раз у декаду або навіть раз у 15 днів. Залежно від температурного фактора встановлена і періодичність перевірки на зараженість шкідниками хлібних запасів. При температурі зернової маси нижче 0° досить проводити протягом місяця одне спостереження, а при температурі вище 10° — раз у 10 днів.
Схожість насіння в кондиційних партіях визначають не рідше одного разу в 4 місяці і не пізніше як за 15—20 днів до сівби. Вологість насіння в цих партіях перевіряють 1—2 рази на місяць.
Результати спостереження записують у журнал за рекомендованою формою. Крім того, ведуть насінну шнурову книгу.[4]
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!