Технологія післязбиральної обробки і зберігання зерна та насіння

Підготовка зерносховища до завантажування

    Збереженість насіння залежить не тільки від його вологості, за­сміченості та зараженості комірними шкідниками, а й від стану приміщень для його зберігання. Тому зерносховища слід утримува­ти в такому стані, за якого усувалась би будь-яка можливість псу­вання чи погіршення якості зерна продовольчо-фуражного призна­чення та насінного матеріалу. Якщо немає типових сховищ, для цього пристосовують найкращі сухі, добре провітрювані приміщен­ня, обладнані засіками.

При розгляді видів втрат зерна і насіння при зберіганні і пи­тань нормування якості зерна йшла мова про шкоду, якої завдають хлібним запасам шкідники. Тому захист зернових продуктів від знищення їх або псування комахами, кліщами і гризунами є важ­ливим народногосподарським заходом. Істотне значення має також захист зерна і насіння від птахів.

Запобіжні заходи є основою захисту зернових продуктів. До­тримання їх у сільському господарстві, як правило, запобігає ма­совому зараженню партій шкідниками і поширенню останніх в інших об'єктах. Ці заходи дешеві і їх легко здійснити.

Винищувальні заходи е неминучою потребою у разі виявлення зараженості. Вони складніші за технікою і можливостями застосування, звичайно дорожчі і, нарешті, їм передує вже втрата у масі і якості зерна або насіння.

Зараження зернових мас шкідниками в колгоспах і радгоспах відбувається внаслідок однієї з таких причин: 1) користування неочищеними і незнезараженимн токами і площадками для тимча­сового зберігання зерна.

Практика свідчить про те, що в місцях скупчення зерна в період збирання при наявності зернового пилу і відходів створюються сприятливі умови для кліщів і комах; вони навіть благополучно зимують у цих органічних рештках; 2) використання при збиранні врожаю незнезаражених транспорт­них засобів, тари, зерноочисних машніита інвентаря; 3) розміщення свіжозібраних зернових мас в неочищених і незнезаражених схо­вищах; 4) занесення шкідників (кліщів і дрібних комах) в зернові маси і сховища гризунами і птахами, на покривах яких завжди є певна кількість кліщів, а іноді і дрібних комах.[2]

План заходів щодо підготовки зерносовищ до завантажування зерном  ячменю врожаю 2013 р.

2.2. Розрахунок параметрів токової площадки

Розрахунок максимально можливого надходження зерна на тік за добу.

Н=УхКхП

Н=2,7х5х21=283,5 т/добу.

де: Н- надходження зерна на тік за добу,

У- урожайність, т/га,

П- середня продуктивність одиниці збиральної техніки, га/добу.

Розрахунок тривалості періоду збирання врожаю.

Т=180:(5 х21га/добу)=2 діб.

Розрахунок потреб господарства в насінні при його польовій схожості 98%.

С=R

 С=1,4 х (180 х 0,19): 98 х 100 = 48,86т

де- С-необхідна маса насіння, т.

 R- площа під сівбу, га.

Нв- норма висіву, т/га.

W-польова схожість, %.

 

Розрахунок площі перерізу насипу при куті скочуванні zxvty. 32°

Sпер=x tg 32=3,9м²

де: ширина основи насипу м.

а- кут природного скочення.

 

 

Розрахунок загальної довжини насипу зерна.

LH=

LH = 305 : (3,9 х 0,6) = 130,34

де: - максимальне накопичення зерна, т.

-площа перерізу насипу, м².

натура. т/м²

LH – загальна довжина насипу, м²

Розрахунок сумарної довжини бунта з урахуванням транспортних проїздів та оперативних проходів:

130,34+2х10=150,34м.

Розрахунок кількості бунтових площадок довжиною 75м:

150,34:75=2 шт.

Розрахунок площі однієї бунтової площадки шириною 10 м.

75х10=750 м²

Таким чином площа подвір’я основного току з трьох площадок становить:

750х2=1500 м².

 

---

Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!