Глава 4. Визначення місії і цілей організації

Поняття та характеристика елементів місії

Насамперед зазначимо, що місії та цілі організації не одне й те ж. Місія організації - це те, заради чого ство­рюється організація, чого вона хоче досягти у своїй діяль­ності. При цьому місію умовно можна розділити на три підпроцеси:

Ÿ перший - полягає у формуванні місії організації, тобто в концентрованій    формі визначається суть існування організації, її призначення;

Ÿ другий - передбачає визначення перспективних цілей;

Ÿ  третій - передбачає встановлення комплексу ко­роткотермінових цілей, в результаті чого стає зрозумілим, для чого функціонує організація і чого вона хоче досягти.

Потрібно зазначити, що при формуванні місії намага­ються поєднати образ і кредо організації: образ організа­ції виражає її внутрішній зміст, тобто для чого вона ство­рена; кредо формується з метою уточнення уявлення кон­кретних суб'єктів про організацію.

У спеціальній літературі опис образу розгля­дається в контексті таких елементів:

Ÿ історія організації;

Ÿ визначення сфери діяльності;

Ÿ особливості організації;

Ÿ стиль поведінки власників і управлінського пер­соналу.

Більш розвинене уточнення образу організації досягається шляхом формулювання основних принципів взаємовідносин з іншими суб'єктами ринку (кредо організації). Кредо організації характеризує нама­гання організації задовольняти інтереси власників, працівників, покупців продукції (послуг), ділових партнерів тощо.

Для спрощення процедури формування стратегічної місії пропону­ється скористатись переліком основних чинників, які мають бути при цьому враховані (табл. 2).

Формулювання чіткої стратегічної місії, однозначне її трактування сприяє розумінню персоналом основної мети і допомагає визначенню та зміцненню єдиної позиції при прийнятті стратегічного управлінського рішення.

 

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

 

                                   Таблиця 2

Формулювання стратегічної місії організації

 

Чинники місії	Характеристика чинника
Коротка історична довідка про організацію	Виникнення організації та її основні здобутки на цьому шляху. Імідж організації, її відповідальність перед сус­пільством
Товари (послуги)	Потреби, які прагне задовольнити організація. Товари та послуги, які вона пропонує. Призначення товарів. Рівень задоволення потреби споживача. Базова технологія, яку використовує організація
Уявлення про себе	Особливості та конкурентні переваги, якими організація володіє
Філософія	Базові переконання, цінності та пріоритетні прагнення, які панують в організації. Стиль поведінки власників і управ­лінського персоналу
Власники	Рівень задоволення інтересів власників
Працівники	Позиція організації щодо свого персоналу
Клієнти	Стисла характеристика клієнтів організації
Розміщення	Основні конкуренти організації. Ділові контакти організа­ції з партнерами

 

 

4.2. Визначення суті, види і принципи формулювання цілей організації

На основі визначення місії організації встановлюються її цілі, які повинні бути сконцентровані на самому важливому. Власне, як свідчить досвід, мистецтво постановки цілей і є мистецтвом управління. Німецькі спеціалісти В. Зігер і Л. Ланг зазначають, що повинна бути повна ясність в ієрархії цілей.

 

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

 

Чим більше людей мають можливість брати участь у виборі і визначенні цілі, тим менше буде потрібно зусиль для їх переко­нання в майбутньому. Спущені "зверху" цілі - це погані цілі, тому що це "чиїсь цілі", вони нікому не цікаві, оскільки кожен має свої особисті.

Потрібно зазначити, що постановка цілей - непросте завдання. На­віть сьогодні багатьом керівникам стає незрозумілим, в чому ж причина того, що організація, яку вони очолюють, не може досягти поставленої цілі, адже перераховано низку цілей, які повинні "працювати" на кінце­вий результат і ін., але результату немає. Причиною цього, насамперед, є факт простого набору цілей, "вирваних" із загального контексту розвит­ку організації. Наукове визначення цілей передбачає їх класифікацію і відповідне розміщення їх по значимості. Іншими словами, потрібно по­будувати "дерево цілей", де б кожна наступна мета випливала із попере­дньої. Безумовно, цілі повинні носити конкретний характер і бути вимір­ними, що дозволить в майбутньому здійснювати контроль за їх виконан­ням. Значно легше досягти мети, коли вони будуть диференційовані в часі. Цілі, в більшості випадків, поділяють на довгострокові (5 ібільше років), середньострокові (від 1 до 5), короткострокові (до року).

Розподіл цілей за термінами має дуже принципове значення, оскіль­ки ці цілі дуже відрізняються за змістом. Так, для короткострокових ці­лей присутня більша конкретизація і деталізація; для довгострокових цілей — навпаки, така деталізація є зайвою.

Потрібно зазначити, що в кожній організації, тим більше в галузі, встановлюються свої індивідуальні цілі.

Проте в самому загальному вигляді в управлінській практиці існує чотири сфери, в яких організації встановлюють свої цілі:

1) доходи організації;

2)робота зі співпрацівниками;

3)потреби і благополуччя співробітників;

4)соціальна відповідальність.

У свою чергу, у сфері доходів, головно, встановлюються цілі за таки­ми показниками:

· прибутковість, рентабельність та ін.;

· положення на ринку (доля ринку, обсяг продажу, доля ринку від­носно конкурентів та ін.);

· продуктивність виробництва;

· фінансові ресурси (обіг грошей в організації, розмір оборотного капіталу тощо);

· потужності організації;

 

 

 

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

 

· розробка, виробництво продукції і поновлення технології, що описуються в таких показниках, як величина витрат на виконан­ня проектів у галузі НДР, термін пуску в дію нового устаткуван­ня, терміни просування нового продукту на ринок, якість продук­ції тощо.

     

У сфері роботи зі співпрацівниками:

 

· людські ресурси (плинність кадрів, підвищення кваліфікації та ін.).

 

Водночас потрібно зазначити, що цілі можуть носити характер зрос­тання, стабілізації та скорочення.

Цілі зростання відображають співвідношення між темпами зміни обсягу продажу та прибутку організації і галузі загалом. Досягнення стабільного зростання передбачає, що організація розвиватиметься та­кими ж темпами, як і галузь загалом.

Мета скорочення ставиться тоді, коли за низкою причин організація вимушена розвиватись повільнішими темпами, ніж уся галузь, хоча таке скорочення немає нічого спільного із кризовим явищем.

Потрібно зазначити, що за критерієм "зміст діяльності організації" цілі діляться на економічні та неекономічні. Економічні цілі виражають­ся у кількісних і якісних показниках господарської діяльності. До нееко­номічних належать організаційні, наукові, соціальні, технічні цілі тощо.

В організаціях, які мають багатоступеневу форму управління, форму­ється ієрархія цілей. Так, цілі вищого рівня носять узагальнюючий характер і триваліший горизонт їх реалізації, а цілі нижчого рівня є засобами досягнення цілей вищого рівня.

Ієрархія цілей відзначається важливістю в тому, що вона встановлює "зв'язність" організації і забезпечує орієнтацію діяльності всіх підрозді­лів на досягнення цілей вищого рівня.

Що стосується вимог до цілей, то потрібно дотримуватись таких пра­вил (принципів):

1) цілі повинні бути досяжними, але не заниженими, що дозволить ефективно використати людські ресурси, технічні засоби тощо;

2) цілі повинні бути гнучкими у відповідності до тих змін, які мо­жуть виникнути в оточенні. Тут можна застосувати такий вислів: "Погані ті цілі, які не можна поміняти";

3) цілі повинні бути вимірними - в іншому випадку вони будуть породжувати непорозуміння в організації;

4) цілі повинні бути конкретними, з чітко визначеними термінами виконання і виконавцями;

5) цілі повинні бути сумісними. Це особливо важливо для великих організацій, де сумісність між цілями різних структурних під­розділів є особливо важливою;

6) цілі повинні бути сприйнятними, в першу чергу для тих, хто їх буде виконувати.

 

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

 

Певна річ, що при встановленні цілей надзвичайно важко звести воє­дино різнонаправлені інтереси суб'єктів впливу. Так, власники організа­ції ставлять за мету досягти високих прибутків; співробітники хочуть отримати високу зарплату; покупці - доброякісний продукт за невисоку ціну та ін.

Тому суб'єкт управління організації повинен так скласти цілі, щоб вони відповідали інтересам всіх суб'єктів впливу.

 

Визначення цілей організації

Процес встановлення цілей організації складається з таких основних стадій:

· виявлення й аналіз трендів у середовищі;

·        вибір цілей організації в цілому;

· побудова ієрархії цілей;

·     визначення індивідуальних цілей.

 Розглянемо коротко суть кожної з них.

Виявлення й аналіз трендів у середовищі залежать від стану оточення та внутрішніх можливостей організації. Гнучкість цілей передбачає їх уточнення відповідно до змін, які відбуваються у середовищі. Але було б помилкою прив'язувати цілі до середовища - керівництво повинно інтуї­тивно передбачати стан середовища і відповідно до цього формувати цілі. Тому важливо виявити тренди, характерні для процесів економіки, соціальної і політичної сфери, науки і техніки. Але дуже справедливо відзначає російський фахівець із стратегічного управління О. Віханський , що всього передбачити неможливо. Тому менеджери повинні бути готові до того, щоб дати відповідь на раптовий виклик, який може видати оточення.

Вибір цілей організації в цілому полягає у виборі певних цілей органі ­зації із широкого кола можливих цілей. Наприклад, Ф. Котлер про­понує вибір цілей розпочинати з фінансових і на їх основі сформулювати маркетингові цілі. Правда, цей підхід вимагає дуже великого інформацій­ного забезпечення (розмір виручки, необхідний для досягнення мети, виходячи із середньої ціни продажу; визначення відповідного фізичного обсягу продажу, враховуючи очікуваний рівень глобального попиту; обчис­лення необхідної частки ринку; формулювання цілей у сфері збуту тощо).

Тому більш привабливими для прибуткових організацій є фінансові цілі, які виражаються такими показниками: рентабельність акціонерного капіталу, рентабельність інвестованого капіталу, рентабельність продажу продукції тощо.

Побудова ієрархії цілей полягає у досягненні головної мети за допо­могою цілей нижчого рівня.

 

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

 

При цьому рангування цілей відбувається за принципом пріоритетності: забезпечення максимальної рентабельності при збереженні видів діяльності; забезпечення стійкості положення орга­нізації; розроблення нових напрямків розвитку.

На основі головних цілей розробляють специфічні цілі у такому по­рядку: цілі конкретних стратегічних господарських центрів (СГЦ); цілі

розвитку функціональних сфер (маркетинг, виробництво, фінанси, кадри тощо); цілі філіалів та дочірніх компаній тощо.

Визначення індивідуальних цілей має своїм завданням доведення ці­лей до конкретного виконавця, що надасть ієрархії цілей логічної завер­шеності.

---

Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 588; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!