Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства в Києві
13 лютого 1873 р. в Києві відбулося урочисте відкриття Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства. Головою відділу було обрано Григорія Галагана, управителем справ — Павла Чубинського.
Діяльність відділу
· 1874 р. вперше було проведено одноденний перепис населення Києва
· Проведення в серпні 1874 р. III Археологічного з’їзду
· Створення етнографічного музею, бібліотеки та архіву
· Активна видавнича діяльність: опубліковано сім томів «Трудов Юго-Западной экспедиции», два томи «Записок Юго-Западного отдела», видано три збірки праць М. Максимовича тощо
Червень 1876 р. На підставі Емського указу відділ було ліквідовано
Михайло Драгоманов
1870 р. — Київський університет відрядив М. Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів.
Восени 1876 р. М. Драгоманов створив у Женеві громадсько-політичний збірник «Громада». Було видано 5 томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і прагнення до свободи і рівності серед світової спільноти.
Діяльність братства тарасівців
Братство тарасівців — українська таємна організація, заснована групою українських студентів улітку 1892 р. на могилі Т. Шевченка в Каневі.
|
|
|
Основні ідейні засади
· Українці є окремою нацією
· Повна автономія України (на той час висунути це гасло не наважувався ніхто)
· Єдність українського народу (це гасло стало зародком майбутньої ідеї соборності Української держави)
· Радикалізм і екстремізм щодо відступників
· Необхідність створення українських шкіл
· Боротьба за використання української мови в школі, державних установах та родині
Члени братства проводили в основному організаційно-виховну роботу, спрямовану на формування національної самосвідомості
Політизація національного руху на західноукраїнських землях. Створення перших політичних партій
Важливою подією суспільно-політичного життя Галичини стало створення у1868 р.культурно-просвітницького товариства“Просвіта”. Його метою було поширення освіти в середовищі українського народу. Першим його головою став учитель гімназії Анатоль Вахнянин. Кількість прихильників товариства неухильно зростала. Якщо на перших зборах “Просвіти” були присутні лише 64 члени, то протягом наступного десятиліття їх кількість зросла до 800. Наприкінці ХІХ ст. в Західній Україні налічувалося вже 19 філій цієї організації, які ідейно та організацією об’єднували численні місцеві осередки.
|
|
|
Товариство видавало твори провідних українських письменників, шкільні підручники, популярні брошури, газети “Читальна” та “Письмо з Просвіти”, літературно-наукові альманахи, “Народний календар”. Воно організовувало вечори, присвячені М. Шашкевичу й Т. Шевченку, театральні вистави, лекції з історії, літератури, економіки тощо. Через друковані видання, читальні, широку мережу гуртків “Просвіта” несла в народні маси культуру, знання й національну свідомість і була важливими чинником консолідації галицьких українців.
Деякі свідомі українці почали звертати свої погляди в бік Москви, сподіваючись на її підтримку. До цього вдалася, головним чином, більшість галицького духовенства та старшого покоління інтелігенції — Д. Зубрицький, Б. Дідицький, А. Добрянський та ін. Так у Галичині зародилося москвофільство – суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття, яка обстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну єдність з російським народом та Росією.
Усупереч москвофільським тенденціям нова генерація інтелігенції — В. Шашкевич, Ф. Заревич, К. Климкович, Д. Танячкевич та ін. — наприкін. 1861 – на початку 1862 р. заснувала народовськутечію. Народовці виступали за єдність українських земель, створення єдиної літературної мови, обстоювали ідею окремішності українського народу. Народовці, виходячи з того, що українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Водночас вони залишалися лояльними до австрійської влади.
|
|
|
У 1885 р. народовці заснували свій керівний політичний орган — Народну раду. Вона послідовно домагалася автономії для українських територій у межах Австро-Угорщини.
З ініціативи М. Драгоманова, О. Косинського, Д. Пальчикова, та за активної підтримки західноукраїнських народовців, у 1873 році у Львові було засноване Літературне товариство ім. Шевченка. Задумане як осередок розвитку української мови та літератури, товариство поступово перебирало на себе роль лідера у формуванні української науки, перетворювалося напершу новітню українську академію наук. Переломним для товариства був 1892 рік,коли воно за новим статутом трансформувалося уНаукове товариство ім. Шевченка (НТШ). Відтоді в межах товариства почали діяти більш як двадцять наукових комісій, що охоплювали гуманітарні науки, математику, фізику, хімію, біологію, право та економіку. Товариство ставило собі за мету об’єднати зусилля всіх провідних наукових сил українських земель.
|
|
|
Було створено три секції НТШ, що визначали упродовж більшої частини його історії його структуру:
- Історично-філософська
- Філологічна
- Математично-природописно-лікарська.
У 1897 році НТШ очолив український історик та громадський діяч М.Грушевський (1897 – 1913 рр.). НТШ видавало свої “Записки” (з 1892 по 1939 рр. їх вийшло 155 томів) та ін.
Саме на теренах Західної України була утворена перша українська політична партія. У жовтні 1890 р. за ініціативою Франка засновано першу українську національну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП). Програма партії містила ідеї етичного соціалізму, демократії, соборності України. Голови партії: Іван Франко(до 1898),Михайло Павлик (до 1914).
У 1895 р. до програми РУРП було зроблене доповнення, яке проголошувало, що здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише при умові повної політичної самостійності українсько-руського народу. РУРП мала своїх представників у Віденському парламенті.
У 1899 р. у РУРП відбувся розкол.Частина членів партії на чолі з Ю.Бачинським та М.Ганкевичем заснувала Українську соціал-демократичну партію (УСДП). Вони вбачали головним завданням боротьбу за соціальні ідеали. Інша група, очолювана І.Франком, М.Грушевським та В.Левицьким, вважала, що першочерговим завданням українського визвольного руху є боротьба за створення незалежної соборної Української держави. На їх думку, після здобуття незалежності наступить черга для вирішення і соціальних питань. Вони утворили Українську Національно-демократичну партію (УНДП).
1895 р. Уперше у книзі Ю. Бачинського «Ukraina іrredenta» («Україна уярмлена») висунуто й аргументовано постулат єдиності українських земель і політичної самостійності України.
Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — термін міжнародних відносин, що позначає рух за анексію територій іншої держави на підставі етнічної належності та/або попереднього володіння.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 771; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!