Національна політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр і Емський указ
Причини зміни ставлення російської влади до українського руху і видання Валуєвського циркуляру
· Недавні події польського повстання 1863—1864 рр. Незважаючи на лояльність українців до царського режиму, український рух сприймався як «польська інтрига», спрямована проти російської влади
· Розгортання нелегальної діяльності різних опозиційних царизмові організацій, що розповсюджували заборонену літературу і підбурювали селян до виступу
· Стрімке зростання кількості україномовної наукової, навчальної і релігійної літератури.
Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.
Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв. Окремі дослідники вважають, що чи не головним каталізатором появи циркуляру стали переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Святійшого Синоду для отримання дозволу на друк.
Відтоді цензори часто забороняли видання будь-яких українських книг. Якщо в 1860— 1863 pp. друком з'явилося 114 назв книжок українською мовою, то у 1864—1869 pp. це число зменшилося до 24 назв.
|
|
|
Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II, підписане 18 травня 1876 р.у німецькому місті Емс і спрямоване проти українського національно-культурного руху.
Емський указ забороняв
· Ввозити з-за кордону будь-які книжки українською мовою
· Видавати українською мовою оригінальні твори, тексти п’єс для театральних вистав, крім історичних пам’яток із збереженням правопису оригіналу
· Робити переклади українською мовою з інших мов
· Влаштовувати концерти з українськими піснями;
· Викладати українською мовою в початкових школах.
· Ставити сценічні вистави і влаштовувати публічні читання українською мовою
· Діяльність театральних труп із суто українським репертуаром
· Видання газети «Киевский телеграф»,
· Діяльність у Києві Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства
· На підставі Емського указу ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, М. Зібера, С. Подолинського та ін.).
|
|
|
Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст. Відродження громадівського руху. Братство тарасівців.
Повернувшись наприкінці 50-х рр. із заслання, провідники Кирило-Мефодіївського товариства оселилися на постійне мешкання в столиці Російської імперії — Санкт-Петербурзі. У 1859 р. створили у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Саме на цих ідеях базувався перший в імперії український часопис «Основа», навколо якого групувалися вже відомі діячі національного руху М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.
Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі.
Хлопоманство — кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху другої половини ХIХ ст., що об’єднувало представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення із селянством; це різновид громадського руху, що був представлений у Правобережній Україні польською інтелігенцією, студентською молоддю, нащадками спольщених православних родин. Лідери: В. Антонович, П. Чубинський.
|
|
|
Основні форми діяльностіКультурно-освітня діяльність, вивчення побуту, звичаїв поетичної творчості українського народу. Видавали журнал «Основа».
Кінцева стратегічна метаЛіквідація царизму, кріпацтва, установленнядемократичної республіки на основі зміцнення добровільного співжиття росіян, українціві поляків
1863 р. у зв’язку з репресіями царизму діяльність хлопоманів та їхніх гуртків (громад) припинилася
Осередком національно-культурної роботи у 70—90-х роках XIX століття стала Київська — так звана «Стара Громада», що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів. Її лідерами були: В. Антонович, Т. Рильський. До неї також входили М. Драгоманов, М. Зібер, Ф. Вовк, П. Чубинський, О. Кониський, М. Лисенко, М. Старицький, С. Подолинський, О. Русов, І. Нечуй-Левицький. Друкований орган – "Київський телеграф".
У 1882 р. був заснований журнал «Київська старовина».
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 1103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!