Розвиток ремесла та торгівлі в ХІV – І пол. ХVІІ ст.
Провідне місце мало с/г,наряддя- плуг, борна, коси, серпи.Сіяли – жито, овес. В лісо-степові зоні вогнево-підсічна система обробітку землі. В Степовій зоні перелогова система. Значного розвитку досягло скотарство, Ботництво(бджільництво). З кінця XIст формується і зростає князівське землеволодіння – Вотчине. Відкриваються такі торговельні шляхи : південні(«із варяг у греки», соляний, залозний на Кавказ) «Із варяг у греки» - віск,мед, хутро, льон, невілники, коні. «Залозний»- хутро, мечі, шкіра, мідь, залізо. «Соляний»- сіль, зерно,хутра, промислові продукти.
Освіта на території України в ХV – І пол. ХVІІ ст.
1571р. – відкрита І-ша Єзуїтська колгія на території Польщі. 1576-1640 рр.- існувала Острозька Академія, пеший ректор-Герасим Смотрицький, викладачі: Демян Наливайко, василь Суразький, Христофор Філалет, Кирило Лукаріс.Викладались церковно-словнська та латинська мови, богослов’я, філософія, а також « 7 вільних наук»: граматика, Аифметика, Геометрія, Астрономія, Ритоика, Діалектика, музика. 1638р. – в академії навчалось близько 600 студкнтів. Внучка князя Острозького Анна-Луїза закрила Академію і заснувала на її місці Єзуїтську Колегію. Братства відкривали Братські школи: Львівська- 1586р( викладачі: Стефан і Лаврентій Зизаній,Беринда), Київська- 1615р( творець і перший ректор Йов Борецький, викладачі: Єлисей Плетинецький, Захарій Констянтинський, Касіян Сакович (як і Сільвестер Косів навчався в Замайській Акдемії), Смотрицький), Петро Могила заснував Лавринську школу- 1631р, Лавринська та Київська братська у Києво-Могилянську Колегію об’єднались- 1632р( Ректор Ісайя Козловський, там працював Стефан Яворський, навчання тривало 12 років, «7 вільних наук»), Луцька братська школа – 1620р., Кременецька- 1630р,Вінницька-1634р.
|
|
|
Українське книгодрукування в ХV – І пол. ХVІІ ст.
Український першо-друк – Швай Польт Філай. 1491р. Швай надрукував у Кракові 4-ри богу служиві книги Кирилиці – «Часослов» і «Осмогласник». До початку XVIст., выдносяться книго друки Франциска Скорини(1517—Пластир, 1519 – Біблія Руська). На початку 70х років XVIст. Приїхав у Львів Федорович (або Федоров). 1574р. – засновано друкарню і надруковано «Апостол» і «Буквар». В Острозі видав «Новий Заповіт»( 1580) і Острозьку Біблію(1581).Острозьку друкарню 1576р. князь Констянтин Острозький. Крім Львова та Острога друкарні були в Камянці Подільському та Києві(1615р).
Архітектура та містобудування на території України в ХІV – І пол. ХVІІ ст.
У XVI—першій половині XVII ст., незважаючи на руйнівні наслідки татаро-монгольської навали, значного розвитку на Україні досягло культове і цивільне будівництво. Воно справило великий вплив на архітектуру і монументальне образотворче мистецтво. Помітного розвитку досягла українська архітектура на галицько-волинських землях. Архітектурні пам'ятки даної епохи можна поділити на два основних типи: 1) оборонні споруди-замки;
|
|
|
2) церкви.
У цей період в архітектурі та образотворчому мистецтві формуються особливості українського стилю. Вони проявляються, насамперед, у кам'яному будівництві Західної України, де ренесансний стиль гармонійно поєднувався з українським народним стилем, перенесеним з дерев'яного будівництва в кам'яні споруди церков, замків та великих міських будівель.
В українському церковному будівництві основним архі-тектурним типом були так звані зрубні храми. Найкращими пам'ятками українського архітектурного стплю є тридільні, або трибанні та п'ятибанні церкви. Такі церкви з XIV—XVI ст. на землях України майже не збереглися. Виняток становлять церква св. Духа в с. Потеличі Львівської області (1555 р.) та церква св. Миколая в Чернівцях (1607 р.). Дерев'яна архітектура продовжувала традиції будівництва Київської Русі.
Кам'яна архітектура відображала ренесансні віяння. В цей час зводилися замки-фортеці і замки-палаци, пере-плановувались та розширювались міста, переважно в Галичині, на Волині та Поділлі (Львів, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Перемишль. Жовква, Броди). У середині XVII ст. перебудовується Київ з центром на Подолі. Велике фортифікаційне будівництво проводиться на Запорізькій Січі. В ЗО—40-х роках XVII ст. у конструкціях і оформленні споруд вже виразно простежуються риси бароко.
|
|
|
Переважна більшість архітектурних пам'яток мала обо-ронний характер, збудована у важкому фортечному стилі. Прикладом такого типу укріплень є вежі в Луцьку і Кременці, будівництво яких розпочалося в кінці XIII ст.
У даний період часу виникли дві архітектурно-будівельні школії: галицька і волинська. Для галицької школи характерна кам'яна кладка з міцними стінами і кількома вежами. Серед мурованих кам'яних споруд виділяються замки в Білавині, Чернієві, Хотині, Кременці, Кам'янець-Подільському, Білгороді-Дністровському, Одеську. В оборонних спорудах, створених представниками волинської архітектурно-будівельної школи, використовували великоформатну цеглу. Усі цегляні башти волинської школи мають вигляд могутніх циліндрів, які відігравали в системі укріплень особливо важливу роль.
У багатьох містах у той час споруджувалися оборонні укріплення •— дерев'яні та кам'яні замки, вали, рови і стіни. Замки-фортеці були збудовані у Кам'янці, Львові,. Луцьку, Острозі. В першій половині XVII ст. замість стінових замків стали зводити бастіони з розкішними магнатськими палацами. Замки з бастіонами будувалися у формі квадрата, як у Золочеві та Підбірцях, або п'ятикутника, як,. наприклад, у Бродах.
|
|
|
У храмовому будівництві також з'явилися нові тенденції: поряд зі спорудами старого типу зводилися культові споруди урочистого стилю. Наприклад, у Холмі були споруджені вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми і Дем'яна, які за своєю оригінальністю не поступаються шедеврам мистецтва древніх. З кам'яних споруд цього періоду відомі також церква св. Онуфрія у Львові (XV ст.), в якій збереглися фрагменти фресок, церква в Зінькові на Поділлі, св. Івана Предтечі і Петропавлівська (XVI ст.) в Ка-м'янці-Подільському. Серед кам'яних споруд слід зазначити також церкви-фортеці і монастирі: Угнівський, Дерманський, в Зимному і Межиріччі.
Церковне і світське будівництво в цей час зазнало сильних впливів ренесансного стилю. Передові позиції у цій галузі мистецтва належали Львову, ренесансні пам'ятки якого займають визначне місце не лише в історії українського, але й західноєвропейського мистецтва. Ідеї ренесансного мистецтва поширились на Україну з Венеції та італійської частини Швейцарії.
Найбільший розквіт Ренесансу у Львові припадає на 70—90-ті роки XVI ст. До найстаріших будівель «золотого віку» львівського Ренесансу належать будинки на Площі Ринок — «Чорна кам'яниця» (1588—1589 рр., архітектори П. Барбон, П. Римлянин, П. Красовський), будинок Бандінеллі — флорентійського різьбяра, який, до речі, у 1627 р. заснував у місті першу пошту.
Найбільшим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди, зокрема, Успенська церква (1591—1629 рр., архіт. П. Римлянин, В. Капинос, А. Прихильний), вежа Корнякта (1572—1578 рр., П. Барбон), каплиця Трьох Святителів (1578—1591 рр., П. Красовський), які разом складають унікальний архітектурний ансамбль.
На урочисте посвячення Успенської церкви у 1631 р. до Львова приїжджав з Києва митрополит Петро Могила з церковним хором. Цікавим переплетенням українського народного стилю з ренесансним є такі архітектурні пам'ятки кінця XVI—початку XVII ст., як каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів. Ознаки ренесансного стилю характерні також для християнських церков Києва, Чернігова, Переяслава і Канева.
У 30-х роках XVII ст. в архітектурі кам'яних споруд поряд з ренесансними з'явилися риси бароко. Зруби у дерев'яних церквах все частіше нагадували форму вісімки, будівничі намагались видовжувати їх пропорції, змінювати наметові верхи грушовидними банями. Такі архітектурні споруди домінують у другій половині XVII—на початку XVIII ст.
Нові гуманістичні ідеї в мистецтві справили свій вплив і на розвиток української скульптури, яка була тісно пов'язана з розвитком архітектури. На фасадах, порталах, в інтер'єрах ренесансних будинків, палаців, церков, іконостасів з'явилися скульптурні рельєфи та пишне різьблення.
З епохою Відродження тісно пов'язаний і скульптурний портрет, що набув поширення у вигляді надгробних пам'ят-ників. У XVI ст. на Україні виробилася певна система мо-нумента — скульптурне зображення померлого на кам'яному ложі або саркофазі, обрамленому складними архітектурними композиціями. Згодом композиція надгробного портрета ускладнилась й урізноманітнилась. Про це свідчить надгробник київського воєводи А. Кисіля, встановлений у церкві-усипальниці в с. Низкиничі на Волині.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!