Теми контрольних робіт (рефератів)
1. Виникнення і становлення Київської Русі.
2. Піднесення та розквіт Київської держави.
3. Соціальні та етнічні процеси в Київській Русі.
4. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет.
5. Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
6. Князь Данило Галицький. Соціально-політичний портрет.
7. Боротьба Русі з монголо-татарською навалою.
8. Литовські статути.
9. Становище українських земель у складі Речі Посполитої.
10. Внутрішній устрій українського козацтва.
11. Військове мистецтво козаків під час національно-визвольної боротьби.
12. Дмитро Вишневецький (Байда).
13. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет.
14. Зовнішня політика Б. Хмельницького.
15. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність.
16. Кошовий отаман І. Сірко.
17. Задунайська Січ.
18. Участь українських козаків в російсько-турецьких війнах XVIII ст.
19. Заснування Катеринослава.
20. Німецькі, грецькі, болгарські та інші колоністи в Україні у ХVІІІ ст.
21. Антифеодальна боротьба українського народу у XVIII ст.
22. Розвиток товарно-капіталістичних відносин у Російській Україні в першій половині ХІХ ст.
23. Катеринославщина в першій половині ХІХ ст.
24. Гайдамацький рух в Україні.
25. Кирило-Мефодієвське товариство.
26. Західноукраїнські землі в першій половині ХІХ ст.
27. Устим Кармелюк і Лук’ян Кобилиця – борці проти феодального гніту.
28. Розвиток промисловості на Катеринославщині в другій половині ХІХ ст.
|
|
|
29. Соціальний склад українського народу в кінці ХІХ ст.
30. Т.Г. Шевченко – великий поет-демократ.
31. М.С. Грушевський – перший президент України.
32. Причини невдачі боротьби українського народу за державну незалежність в 1917-1920 р.р.
33. Політика “воєнного комунізму” в Україні.
34. Участь України в утворенні СРСР.
35. Голодомор 1932-1933-х рр.: Причини та наслідки.
36. Український національний рух на передодні і в роки другої світової війни.
37. М.С. Хрущов. Соціально-політичний портрет.
38. Хрущовська “відлига” в Україні.
39. Історія входження Криму до складу України.
40. Економічна реформа 1965 р. і її наслідки для України.
41. Л.І. Брежнєв. Соціально-політичний портрет.
42. В.В. Щербицький. Соціально-політичний портрет.
43. Проголошення незалежності України.
44. Розбудова Української держави.
45. Економічний розвиток України в 1991-2003 рр.
46. Українці в зарубіжному світі.
47. Конституція України: історія прийняття.
48. Конституційний процес в 2003–2004 рр.
Питання до ККР з історії України:
1. Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
2. Галицько-Волинська держава. Роман Мстиславович, Данило Галицький.
|
|
|
3. Українські землі під владою Литви та Польщі. Захоплення земель, становище народу, негативні наслідки.
4. Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі. Організація козацького війська, життя і побут козаків.
5. Б. Хмельницький і його роль в утворенні Української держави.
6. Україна у часи Руїни.
7. Гетьманування І. Мазепи. Його роль в українській історії.
8. Ліквідація української автономії у XVIII ст. Останні гетьмани.
9. Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство.
10. Селянська (земельна) та інші буржуазні реформи у ІІ половині ХІХ ст.
11. Національно-визвольний рух в Україні у ІІ половині ХІХ ст.
12. Україна в роки російської революції 1905-1907 рр.
13. Україна в роки І світової війни.
14. Утворення і діяльність Української Центральної Ради. Проголошення УНР.
15. Входження України до складу СРСР.
16. Українська РСР в роки нової економічної політики (НЕПУ).
17. Сталінська індустріалізація і примусова колективізація в Україні. Причини, методи здійснення і наслідки.
18. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної війн.
19. Відбудова народного господарства у післявоєнний період (1946-1950).
20. Україна в роки хрущовської “відлиги”.
21. Посилення економічних і політичних протиріч у радянському суспільстві у 70 – 80-ті рр. ХХ ст.
|
|
|
22. Невдала спроба перебудови радянського суспільства у другій половині 90-х рр. ХХ ст. Загострення кризи у СРСР.
23. Проголошення незалежності України.
ТЕСТИ
з курсу “Історія України”
Тест № 1.
1. Коли з’явилися найдавніші люди на території України? Як вони жили і чим займалися?
2. Яку роль відіграють зарубіжні українці в економічному, політичному і духовному житті країн Заходу та СНД?
3. Коли почався процес становлення нової держави – Київської Русі?
- у VII ст;
- у ІХ ст;
- у ХІІ ст.
4. Після Л. Кравчука Президентом України став:
- В. Чорновіл;
- Є. Марчук;
- Л. Кучма.
Тест № 2.
1. Які причини утворення Давньоруської держави? Яку роль в ньому відігравали варяги і тюркські племена?
2. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику Української держави в 1994-2003 рр.
3. Володимир “крестив Русь”:
- у 752 р.;
- у 998 р.;
- у 1010 р.
4. В грудні 1991 року Президентом України було обрано:
- Л. Кравчука;
- Л. Кучму;
- І. Плюща.
Тест № 3.
1. Коли і як відбувався процес становлення і піднесення Київської Русі?
2. Як відбувався процес розбудови Української держави в період 1991-
|
|
|
1994 рр.?
3. Хто започаткував “Руську правду”?
- Володимир Мономах;
- Володимир Великий;
- Ярослав Мудрий.
4. Коли був прийнятий Акт проголошення незалежності України?
- 24 серпня 1991 р.;
- 24 червня 1990 р.;
- 27 серпня 1992 р.
Тест № 4.
1. У чому причини занепаду Київської Русі?
2. Охарактеризуйте економічну і політичну кризу СРСР на рубежі 80 – 90-х років ХХ ст.
3. Вперше назва “Україна” датується:
- 930;
- 1410;
- 1187.
4. Хто був вибраний головою Руху в 1989 році?
- В. Чорновіл;
- І. Драч;
- Д. Павличко.
Тест № 5.
1. Чи можна вважати Київську Русь українською державою?
2. Коли і як була прийнята Конституція України?
3. Галицьке і Волинське князівство в 1199 році об’єднали:
- Данило Романович;
- Роман Мстиславович;
- Юрій Долгорукий.
4. Хто став Генеральним секретарем ЦК КПРС після Л.І. Брежнева?
- К. Черненко;
- Ю. Андропов;
- М. Горбачов.
Тест № 6.
1. Які причини феодальної роздробленності Київської Русі?
2. Які політичні наслідки мала Чорнобильська катастрофа?
3. В якому порядку княжили великі князі Литовські?
- Ольгерд, Гедемін, Ягайло;
- Гедемін, Ольгерд, Ягайло;
- Ягайло, Гедемін, Ольгерд.
4. Закон про п’ятирічний план відбудови народного господарства СРСР був прийнятий:
- 1944 р.;
- 1945 р.;
- 1946 р.
Тест № 7.
1. Які основні етапи становлення і піднесення Галицько-Волинського князівства?
2. Які основні напрямки горбачовської перебудови і до чого вони привели?
3. Битва при Синіх Водах (1362) відбулася між:
- литовськими і татарськими військами;
- руськими і литовськими військами;
- руськими і турецькими військами.
4. Нова Конституція УРСР була прийнята:
- у 1970 р.;
- у 1982 р.;
- у 1978 р.
Тест № 8.
1. Що таке унія? Який основний зміст Кревської , Люблінської і Брестської уній?
2. Чим відрізняється екстенсивний шлях розвитку економіки від інтенсивного? Покажіть на історичних прикладах.
3. Коли була прийнята Кревська унія?
- у 1390 р.;
- у 1385 р.;
- у 1410 р.
4. Коли був прийнятий перший п’ятирічний план?
- у 1928 р.;
- у 1932 р.;
- у 1925 р.
Тест № 9.
1. Як проходив процес закріпачення селян у Литовській і Польській Русі (Україні)?
2. Чому невдачі зазнала економічна реформа 1965 р.?
3. В 1593 р. була заснована Січ:
- Олешківська;
- Кам’янська;
- Базавлуцька.
4. Устав ООН УРСР підписала на конференції:
- в Сан-Франциско;
- Дунайській;
- в Парижі.
Тест № 10.
1. Коли і як виникло українське козацтво?
2. В чому суть економічних новацій М.С. Хрущова?
3. Хто був видатним ватажком антипольського повстання 90-х рр. XVI ст.?
- Сагайдачний;
- Наливайко;
- Дорошенко.
4. Назва групи німецької армії, яка наступала в 1941 р. в Україні?
- Центр;
- Південь;
- Схід.
Тест № 11.
1. Коли і як утворилась Запорозька Січ, її устрій і значення для
українського народу?
2. За яких обставин Кримська область увійшла до складу УРСР?
3. Коли була прийнята Люблінська унія?
- у 1630 р.;
- у 1569 р.;
- у 1710 р.
4. Хто від радянської делегації підписав пакт про ненапад фашистською
Німеччиною?
- Жданов;
- Молотов;
- Хрущов.
Тест № 12.
1. Хто з гетьманів був самим видатним до Б. Хмельницького? Чим він
прославився?
2. Як ви оцінюєте діяльність М.С. Хрущова?
3. Битва під Зборовим відбулась в:
- 1647 р;
- 1649 р;
- 1650 р.
4. ОУН в 1929 році керував:
- С. Бандера;
- М. Лебідь;
- Є. Коновалець.
Тест № 13.
1. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання і війни кінця XVI -
початку XVII ст. Розкрийте зміст Ординації 1638 р.
2. Яким було міжнародне становище УРСР у післявоєнному світі?
3. У 1651 р. відбулася битва українців з поляками під:
- Берестечком;
- Глуховом;
- Полтавою.
4. Почин О. Стаханова відбувся в:
- 1929 р.;
- 1935 р.;
- 1939 р.
Тест № 14.
1. Які були причини, передумови, рушійні сили, характер і мета
Української національної революції середини XVII ст.
2. Які великі помислові підприємства були збудовані в Україні у роки
першої і другої п’ятирічок?
3. Коли відбулася Переяславська Рада?
- у 1654 р.;
- у 1630 р.;
- у 1510 р.
4. Стаття Й. Сталіна “Головокружение от успехов” надрукована в:
- 1930 р.;
- 1941 р.;
- 1952 р.
Тест № 15.
1. Які були основні воєнно-політичні події Визвольної війни і в чому суть
положень Зборівського і Білоцерковського миру?
2. Що дала українському народу перемога СРСР над фашизмом?
3. В якій послідовності правили українські гетьмани:
- Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Брюховецький, І. Самойлович;
- Ю. Хмельницький, І. Брюховецький, Д. Многогрішний , І. Самойлович;
- І. Брюховецький, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович;
4. Коли був заснований Катеринослав?
- у XVIII ст.;
- у XVI ст.;
- у ХІХ ст.
Тест № 16.
1. Коли і як відбувався процес формування козацької держави
Б. Хмельницького?
2. Яку роль у визволенні України від німецьких окупантів відігравав
партизанський рух і радянське підпілля?
3. Після Хмельницького гетьманом став:
- Ю. Хмельницький;
- П. Дорошенко;
- І. Брюховецький.
4. Союз СРСР утворився:
- 20 грудня 1920 року;
- 23 грудня 1924 року;
- 30 грудня 1922 року.
Тест № 17.
1. Якою була зовнішня політика Б. Хмельницького?
2. Коли і як була утворена ОУН-УПА і проти кого вона воювала?
3. І. Мазепа став гетьманом:
- у 1962 р.;
- у 1687 р;
- у 1701 р.
4. Коли відбувся в СРСР перехід до непу:
- у 1918 р.;
- у 1921 р.;
- у 1925 р.
Тест № 18.
1. В чому суть “Березневих статей” Б. Хмельницького?
2. Які причини, передумови і характер ІІ світової та Великої Вітчизняної
війни?
3. Після Мазепи гетьманом України став:
- Данило Апостол;
- Павло Скоропадський;
- Іван Скоропадський.
4. Західна Україна увійшла до складу УРСР:
- у 1939 р.;
- у 1937 р.;
- у 1944 р.
Тест № 19.
1. Як розвивалися воєнні події після Переяславської Ради?
2. Чи був збудований у СРСР соціалізм в 30-ті роки?
3. Кріпосне право на Лівобережній і Слобідській Україні було введено:
- указом Катерини ІІ 1783 р.;
- указом Катерини ІІ 1775 р.;
- Литовським статутом 1588 р.
4. Штаб партизанського руху під час Великої Вітчизняної війни очолював в
Україні:
- Хрущов;
- Строкач;
- Ковпак.
Тест № 20.
1. В чому причини невдачі боротьби українського народу за державну
незалежність у др. пол. XVII ст.?
2. Як відбувався процес індустріалізації промисловості і колективізації сільського господарства в 20 - 30-ті роки в УРСР?
3. Гетьманство в Україні було ліквідовано в:
- 1760 р.;
- 1768 р.;
- 1764 р.
4. Першою столицею радянської України був:
- Харків;
- Київ;
- Дніпропетровськ.
Тест № 21.
1. Як обмежувалась автономія Гетьманщини і коли вона була ліквідована
повністю?
2. Що об’єднує і відрізняє погляди Леніна і Сталіна з питання створення
СРСР?
3. Правобережна Україна увійшла до складу Російської Імперії у:
- 1730 р.;
- 1793 р.;
- 1819 р.
4. Уряд Директорії очолював:
- В. Голубович;
- С. Петлюра;
- М. Грушевський.
Тест № 22.
1. Коли і як була ліквідована Запорозька Січ і яка подальша доля
запорозьких козаків?
2. Що примусило Леніна здійснити перехід до нової економічної політики і
в чому її суть?
3. “Руська трійця” підготувала і випустила альманах:
- “Русалка Дністрова”;
- “Руська трійця”;
- “Запорожська старина”.
4. П. Скоропадський став гетьманом в:
- 1750 р.;
- 1918 р.;
- 1641 р.
Тест № 23.
1. Яким було політичне, соціально-економічне становище України в першій половині ХІХ ст.?
2. Чому Директорії не вдалося побудувати демократичну українську державу?
3. Повстання під керівництвом Лук’яна Кобилиці відбулося:
- в 1841 р. на Буковині;
- в 1844 р. в Закарпатті;
- в 1857 р. на Волині.
4. Четвертий універсал Центральної Ради прийнятий:
- 9 січня 1918 р.;
- 10 січня 1917 р.;
- 19 січня 1919 р.
Тест № 24.
1. В чому суть селянської та інших реформ 60-70 років ХІХ ст. і особливості їх проведення в Україні?
2. Чому Центральна Рада не змогла добитися незалежності для України?
3. Павло Пестель належав до:
- Північного товариства;
- Південного товариства;
- Товариства з’єднанних слов’ян.
4. І Всеукраїнський з’їзд Рад відбувся у:
- 1917 р.;
- 1919 р.;
- 1915 р.
Тест № 25.
1. Коли і як були створені в Україні перші соціал-демократичні організації?
2. Хто такий Махно? На які соціальні сили він спирався? До чого він прагнув?
3. Головною метою Кирило-Мефодієвського братства було:
- досягнення Україною національно-державної незалежності з демократичним ладом;
- досягнення автономії з демократичним ладом;
- досягнення повної незалежності України з елементами авторитарного ладу.
4. Декларація про державний суверенітет УРСР була прийнята Верховною Радою у:
- 1989 р.;
- 1990 р.;
- 1991 р.
Тест № 26.
1. В чому суть промислового перевороту в Російській Україні в другій половині ХІХ ст.?
2. В чому причини перевороту П. Скоропадського?
3. Маніфест про звільнення селян від кріпосного права був підписаний російським царем у:
- 1856 р.;
- 1861 р.;
- 1862 р.
4. Головою Генерального секретаріату був:
- М. Грушевський;
- С. Петлюра;
- В. Винниченко.
Тест № 27.
1. Які нові явища в економічному житті України з’явилися на початку
ХХ ст.
2. Який партійний склад і політична орієнтація Центральної Ради?
3. Українська нація формувалась як:
- селянська;
- пролетарська;
- міщанська.
4. Хто з діячів українського національного руху в 1900 р. виступив з промовою “Самостійна Україна”?
- М. Міхновський;
- С Петлюра;
- М. Грушевський.
Тест № 28.
1. Які причини і завдання революції 1905-1907 рр.?
2. Коли відбулася Лютнева революція в Росії і який вплив вона мала на Україну?
3. Текст пісні “Ще не вмерла Україна” написав:
- П. Чубинський;
- М. Лисенко;
- А. Вербицький.
4. Підпільний обком партії в Дніпропетровську очолював:
- М. Сташков;
- С. Кіров;
- П. Шелест.
Тест № 29.
1. Як відбувалася революція 1905-1907 років в Україні і який вплив вона мала на розвиток національного руху?
2. Які цілі і завдання переслідувала реформа П.А. Столипіна? Чи були вони досягнуті?
3. Автором науково-популярної праці “Очерк истории украинского народа”, яка вийшла в 1904 році в Петербурзі був(ла):
- Михайло Грушевський;
- Наталія Полонська;
- Дмитро Багалій.
4. Організацію РСДРП на броненосці “Потемкин” очолював:
- Шмідт;
- Матюшенко;
- Ф. Іванов.
Тест № 30.
1. Які політичні партії діяли в Україні під час революції 1905-1907 рр.?
2. В чому причини першої світової війни і які вона наслідки мала для України?
3. Державна Дума почала працювати:
- під час революції 1905-1907 рр.;
- під час Лютневої революції;
- під час Жовтневої революції.
4. Всеукраїнський референдум затвердив Акт проголошення незалежності України:
- 1 грудня 1991 р.;
- 7 грудня 1991 р.;
- 24 серпня 1991 р.
БІЛЕТИ
для іспиту з “Історія України”
Білет № 1.
1. Найдавніше населення на території України
2. Історична географія України у XVIII ст. Приєднання Новоросії, Криму. Поділ Речі Посполитої.
Білет № 2.
1. Рабовласницькі держави у Північному Причорномор’ї та в Криму.
2. Адміністративно-територіальний устрій і чисельність населення українських земель 1800-1861 рр.
Білет № 3.
1. Походження, розселення і суспільний лад східних слов’ян.
2. Розвиток товарних відносин і криза феодальної системи господарства 1800-1861 рр.
Білет № 4.
1. Виникнення і становлення Київської Русі.
2. Участь українського населення у війні 1812 р.
Білет № 5.
1. Розквіт і піднесення Київської держави. Володимир Великий і Ярослав Мудрий.
2. Декабристи у Україні.
Білет № 6.
1. Занепад Києва. Історичне значення Київської Русі.
2. Кирило-Мефодієвське товариство.
Білет № 7.
1. Причини роздробленості Русі.
2. Національний та революційний рухи у Західній Україні у другій половині ХІХ ст.
Білет № 8.
1. Соціально-економічний і політичний розвиток Галицько-Волинського князівства.
2. Селянська та інші реформи 60-70 років ХІХ ст.
Білет № 9.
1. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.
2. Промисловий розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст.
Білет № 10.
1. Занепад Галицько-Волинського князівства і його наслідки.
2. Український національний рух. Громади.
Білет № 11.
1. Початок формування української народності.
2. Народники і Україна.
Білет № 12.
1. Перехід українських земель під владу Литви.
2. Робітничий рух і виникнення соціал-демократії.
Білет № 13.
1. Приєднання українських земель до Польщі.
2. Нові явища в економічному житті України на початку ХХ ст.
Білет № 14.
1. Політичне та соціально-економічне становище України у складі Речі Посполитої.
2. Україна в демократичній революції 1905-1907 рр.
Білет № 15.
1. Умови виникнення українського козацтва.
2. Столипінська реформа і її наслідки в Україні.
Білет № 16.
1. Запорозька Січ, її устрій і значення для українського народу.
2. Україна в першій світовій війні.
Білет № 17.
1. Козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка.
2. Утворення і діяльність Центральної Ради. УНР.
Білет № 18.
1. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.
2. Українська держава гетьмана Скоропадського.
Білет № 19.
1. Козацько-селянські повстання і війни 20 – 30-х років XVII ст.
2. Ординація 1638 року. Правління і занепад Директорії.
Білет № 20.
1. Причини, передумови, характер, рушійні сили і мета Української національної революції середини XVII ст.
2. УСРР в умовах нової економічної політики. 1921-1928 рр.
Білет № 21.
1. Українська козацька держава.
2. Індустріалізація промисловості і колективізація сільського господарства.
Білет № 22.
1. Основні етапи Визвольної війни 1648-1954 рр.
2. УСРР у складі СРСР.
Білет № 23.
1. Дипломатична діяльність Б. Хмельницького.
2. УРСР в роки ІІ світової та Великої Вітчизняної війни.
Білет № 24.
1. Переяславська Рада. Переяславсько-Московський договір 1654 р.
2. Міжнародне становище УРСР у післявоєнному світі.
Білет № 25.
1. Боротьба за зміцнення незалежності України у 1654-1657 рр.
2. Труднощі відбудови народного господарства. 1946-1950 рр.
Білет № 26.
1. Політична криза в Українській державі після смерті Б. Хмельницького. Руїна.
2. Хрущовська “відлига” і її характер в Україні.
Білет № 27.
1. Гетьман П. Дорошенко і його політика.
2. Загострення протиріч в СРСР і в Україні. 1965-1990 рр.
Білет № 28.
1. Гетьман Іван Мазепа.
2. Розпад СРСР. Проголошення незалежності України і розбудова держави.
Білет № 29.
1. Ліквідація української автономії в др. пол. XVIII ст.
2. Утвердження одноособової диктатури Й.В. Сталіна.
Білет № 30.
1. Ліквідація Запорозької Січі. Подальша доля запорозьких козаків.
2. Політичний, соціально-економічний розвиток України в 1991-2003 рр.
Література:
1. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен.- К., 1995.
2. Багалій Д. Нарис історії України.- К., 1994.
3. Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр.- Львів, 1992.
4. Баран В. Україна 1950-1960рр.: еволюція тоталітарної системи.- К., 1996.
5. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян.- К., 1991.
6. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953.- К., 1994.- Кн.1-2.
7. Бойко О. Україна 1991-1995: тіні минулого чи контури майбутнього? (нариси з новітньої історії).- К., 1996.
8. Бойко О. Історія України у ХХ столітті (20 – 90-ті роки).- Ніжин, 1994.
9. Бойко О. Історія України (запитання і відповіді).- К., 1997.
10. Бойко О.Д. Історія України: Посібник.- К., 2001.
11. Борисенко В. Курс української історії.- К., 1997.
12. Брайчевський М. Вступ до історичної науки.- К., 1995.
13. Братко-Кутинський О. Феномен України.- К., 1996.
14. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII – початок ХХ ст.).- Львів, 1996.
15. Верстюк В. Махновщина.- К., 1992.
16. Верстюк В. Українська Центральна Рада.- Київ, 1997.
17. Вєтров Р.І. Політичні партії України на початку ХХ століття (1900-
1925 рр.): Навч. посібник.- Дніпродзержинськ, 1997.
18. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник.- К., 1995.
19. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України.- К., 1996.
20. Голобуцький В. Запорозьке козацтво.- К., 1994.
21. Голод 1921-1923 років в Україні: Зб. докум. і матерїалів.- К., 1993.
22. Голод в Україні 1946-1947: Документи і матеріали.- К., Нью-Йорк, 1996.
23. Горський В.С. Історія української філософії: Навчальний посібник.- К., 1996.
24. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення.- К., 1995.
25. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерноїукраїнської нації ХІХ- ХХ століття.- К., 1996.
26. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11г. 12 кн.- К., 1991-1998.
27. Грушевский М. Очерк истории украинского народа.- К., 1991.
28. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії.- К., 1993.
29. Давня історія України. Кн. 1-2.- К., 1994, 1995.
30. Давня історія України. Т.1.- К., 1997.
31. Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм на Україні (20 – 30-ті роки).- К., 1991.
32. Довідник з історії України. Т.1-2.- К., 1993, 1995.
33. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.1-2.- К., 1994.
34. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України.- Львів, 1993.
35. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України.- К., 1994.
36. Єфименко О. Історія України та її народу.- К., 1992.
37. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура.- Львів, 1996.
38. Історія України.- Львів, 1996.
39. Історія України: Курс лекцій у двох книгах.- К., 1992.
40. Історія України: Навчальний посібник.- К., 1997.
41. Історія України: нове бачення. Т.1-2.- К., 1996.
42. Історія України в особах ІХ-XVIII ст.- К., 1993.
43. Історія України в особах ХІХ-ХХ ст.- К., 1995.
44. Історія українського війська. Т.1-2.- Львів, 1992, 1996.
45. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 – 80-х років.- К., 1995.
46. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760-1870).- К., 1996.
47. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колктивізація і голодомор.
48. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні.- Париж; Нью-Йорк, Львів, 1993.
49. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава.- К., 1996.
50. Крип’якевич І. Історія України.- К., 1996.
51. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1929).
52. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1-2.- К. 1994.
53. Литвин В. Політична арена України: дійові особи і виконавці.- К., 1994.
54. Литвин В.М. Украина: политика, политики, власть.- 1997.
55. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства.- К., 1996.
56. Новітня історія України ХХ століття.- К., 2002.
57. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр.- К., 1995.
58. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. Ч.1-2.- Львів, 1994.
59. Полонська-Василенко Н. Історія України.- К., 1995.
60. Політична історія України: Посібник.- К., 2001.
61. Рибалка І. Історія України. Ч. 1-2.- Харків, 1995, 1997.
62. Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції.
63. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції.- К., 1993.
64. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький.- К., 1995.
65. Смолій В.А., Степанков В.Н. Українська державна ідея.- К., 1995.
66. Субтельний О. Україна: історія.- К., 1993.
67. Терещенко Ю. Україна і європейський світ.- К., 1996.
68. Толочко П. Київська Русь.- К., 1996.
69. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства.- К., 1994.
70. Українська державність у ХХ столітті.- К., 1996.
71. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т.1-2.- К., 1996.
72. Українці в зарубіжному світі.- К., 1991.
73. Українська діаспора у світі. Довідник.- К., 1993.
74. Шаповал Ю. Україна 20 – 50-х років: сторінки ненаписаної історії.- К., 1993.
75. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XVI до середини XVII ст.- К., 1994.
Термінологічний словник.
Абсолютизм – необмежена самодержавна влада, деспотична форма державного правління, яка грунтується на сваволі правителя (царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади.
Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбаченим загальнодержавним законом (Конституцією).
Авторитаризм – антидемократична та антиправна концепція і практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади, повна відсутність, або абсолютна фіктивність представницьких інститутів та системи поділу влади.
Автохтонний – той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.
Агресія – у сучасному міжнародному праві будь-яке незаконне, з погляду статуту ООН, застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яка має на меті загарбання території, ліквідацію або обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення народу (нації).
Анархізм – ідейно-теоретичн та суспільно-політична течія, в основі якої – заперечення державного управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.
Анексія – насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави.
Анклав – територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави.
Аншлюс – приєднання, політика загарбання Австрії Німеччиною.
Асиміляція – добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.
Вектор – величина, що характеризується розміром і напрямком.
Волюнтаризм – позиція суб’єкта політики, згідно з якою головними чинниками досягнення поставленої мети є воля, особисті устремління, та політичні наміри.
Генезис – походження, виникнення, процес утворення.
Геополітика – політична концепція, яка стверджує, що в основі політики (переважно зовнішньої) певної держави лежить співвідношення географічних чинників – просторового розташування країни, розміру території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населення тощо.
Громадянське суспільство – суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею формує розвинуті правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.
Гуманізм – теорія і практика, в основі якої лежить ставлення до людини, як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей.
Демографія – наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.
Демократія – форма політиного та економічного устрою суспільства та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.
Держава – базовий інститут політичної системи та політичної організації суспільства, що створюється для забезпечення життєдіяльності суспільства вцілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення в соціально неоднорідному суспільстві з метою збереження його цільності, безпечного існування, задоволення загальносоціальних потреб.
Децентралізація – управлінська політична система, за якою частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також реалізації регіонально-локальних програм.
Дисидентство – морально-політична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідей та цінностей.
Дискримінація – часткове чи повне, тимчасове чи постійне обмеження або позбавлення конституційних прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями, статтю тощо.
Діаспора – розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.
Еволюція – процес поступових змін, суть яких полгає в спрощенні або ускладненні розвитку чого-небудь або кого-небудь.
Експансія – активне проникнення в яку-небудь сферу; загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини; політичне та економчне поневолення інших народів.
Етногенез – походження народів.
Етнос – позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об’єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).
Ідеологія – система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики.
Інфляція – переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної заробітної плати.
Колонізація – заселення вільної території на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення незалежної країни на колонію шляхом поневолення її іншою країною.
Компроміс – згода, порозуміння з політичним противником, досягнуті шляхом взаємних поступок.
Консерватизм – політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
Консолідація – зміцнення, згуртування, об’єднання.
Конституція – основнийзакон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов’язки громадян.
Конфедерація – союз суверенних держав, які, зберігають свою незалежність, об’єднуються на певний час задля досягнення певних спільних цілей.
Кон’юнктура – сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (наприклад, економічна кон’юнктура).
Космополітизм – теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим.
Культ особи – єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння “божеству”.
Легітимність – визначення адо підтвердження законності якогось права чи повноваження; здатність політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.
Лібералізм – політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентськоголаду, вільного підприємництва та демократичних свобод.
Маргіналізація – незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона втрачає свої попередні соціальні зв’язки, але ще не може повною мірою пристосуватись до нових умов життя.
Менталітет – стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості і підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загально визнані цінності, суспільна психологія.
Міграція – пересування, переміщення.
Модернізація – оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно сучасних вимог.
Монархія – форма державного правління, за якої верховна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи – глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Розрізняють необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (конституційну), за якої влада обмежується парламентом.
Національний доход – новостворена у сфері матеріального виробництва вартість, або частина сукупного (валового суспільного) продукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.
Нація – історична спільнота людей, що складається в процесі формування спільності території, економічних зв’язків, літературної мови, етнічних особливостей культури та характеру.
Олігархія – політичне та економічне панування людей, а також сама правляча група.
Опозиція – протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії, організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи вцілому.
Охмократія – домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, юрби, “маси”; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.
Плюралізм – ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, що грунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько-політичних організацій.
Популізм – схильність політиків домагатися визнання їхньої громадської діяльності, популярності, вдаючись до простих, прийнятних для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних заходів щодо вирішення суспільних проблем.
Правова держава – тип держави, в основі якої – верховенство закону, подія влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.
Прагматизм – теорія та практика, основою яких є визнання досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну) головним критерієм результативності діяльності.
Приватизація – процес перетворення будь-якої форми власності (державної, колективної, особистої тощо) у приватну; передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооперативні, приватні тощо.
Пріорітет – першість у відкритті, винаході, висловлювані ідеї; переважне право, значення чогось.
Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції та на розширення зовнішніх ринків. Протекціонізм, як правило, реалізується через митну політику.
Революція – докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; переворот у житті суспільства, який зумовлює ліквідацію віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Республіка – держава, в якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким органом.
Реформа – перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.
Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави в зовнішніх і внутрвшніх справах.
Тенденція – напрям розвитку якогось явища.
Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.
Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення.
Традиція – форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.
Узурпація – протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.
Унітарна держава – форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної влади), єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.
Фашизм – крайня, антидемократична , радикально-екстремістська політична течія, в основі якої – синтез концепції нації як вищої та одвічної реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості; різновид тоталітаризму.
Федерація – форма державного устрою; союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, виконавчі та судові органи.
Феномен – вийняткове, незвичайне, рідкісне явище.
Централізація – зосередження керівництва, управління в єдиному центрі; зосередження більшої частини державних функцій у відання центральних установ.
Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковост, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!