Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і
польськими військами
Україна була одним з головних театрів воєнних дій громадянської війни в колишній Російській імперії. Війна розпочалася з того, що більшовики розігнали Установчі збори у січні 1918р. Основна причина війни неприйняття нового політичного режиму, більшовицьких ідей і економічної політики радянського керівництва з боку різних соціальних верств: буржуазії, дворян-поміщиків, значної частини селянства і інтелігенції. З подіями громадянської війни тісно переплелась визвольна боротьба народів проти інтервенції військ німецького блоку і Антанти.
Після поразки Директорії Україна з 10 квітня 1919 р. по січень 1920 р. стала ареною бойових дій між силами Червоної Армії і Денікіна. В квітні-серпні 1920 р. Червона Армія відбила агресію, а потім вигнала з території України польські війська. В серпні - листопаді 1920р. велась війна проти військ Врангеля, яким пощастило закріпитись в Криму після поразки Денікіна. У листопаді 1920 р. радянські війська вигнали білогвардійців із Криму. Одночасно війська Червоної Армії розгромили решту петлюрівських військ між річками Дністер та Південний Буг. Громадянська війна в Україні закінчилося в листопаді 1920 р.
В умовах громадянської війни на території, яка контролювалась. урядом РСФРР і УСРР, здійснювалась економічна політика "воєнного комунізму", її основні риси: мілітаризація всього економічного життя, жорстка централізація управління і розподілу ресурсів; заборона приватної торгівлі; введення продрозкладки; карткова система забезпечення; націоналізація банків і промислових підприємств; введення загальної трудової повинності під гаслом: "Хто не працює, той не їсть!" На характер, хід і результати громадянської війни в Україні великий вплив мали коливання українського селянства, в розумінні якого уживались комуністичні уявлення про справедливість, бажання вільно працювати на власній землі і самостійно користуватися результатами своєї праці. Все це проявилось у діяльності т. зв. Революційно-Повстанської армії, яку очолив Н. І. Махно. Селянська армія, яка нараховувала в різні періоди громадянської війни від 5 до 80 тис. бійців, спочатку в союзі з Червоною Армією вела бої проти білогвардійців (Денікіна, Врангеля), а згодом проти більшовицьких сил, які проводили на Україні політику воєнного комунізму.
|
|
|
Загострення стосунків Радянської держави з селянством припадає на першу половину 1921 р., коли повстанський рух поширився майже на всю територію України. Селянське повстання було придушено тільки силами регулярної більшовицької армії.
Головними політичними наслідками громадянської війни в Україні стали усунення з політичної арени України українських національних сил, загибель УНР, встановлення Радянської влади, утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР).
|
|
|
Контрольні запитання:
1. Який партійний склад і політична орієнтація Центральної Ради?
2. Чому Центральна Рада не змогла добитися незалежності для України?
3. В чому причини перевороту П. Скоропадського?
4. Чому Директорії не вдалося побудувати демократичну українську
державу?
5. Хто такий Махно? На які соціальні сили він спирався? Яку мету ставили
його дії?
6. В чому причина успіхів Червоної Армії в боротьбі з Директорією,
іноземними інтервентами, Денікіним, Врангелем?
7. Які політичні наслідки громадянської війни в Україні?
Тема 15. Соціалістичні перетворення і формування тоталітарного
режиму (1921-1939)
Ключові слова: конфедерація, автономія, федерація,
унітаризм, продрозкладка, продподаток, неп, денаціоналізація,
госрозрахунок, кооперація, кооператив, червонець, інфляція,
репресії, культ, класова боротьба, індустріалізація, план,
колективізація, конституція, змагання, новатори, стаханівці,
|
|
|
номенклатура, деспотія, привілеї.
Період боротьби за державну незалежність у 20 – 30-ті роки ХХ ст., змінився наступом на українські державницькі сили, українство загалом. Це був період згортання діяльності, придушування українських політичних сил, позбавлення України реальних прав суб’єкта у внутрішніх справах та в міжнародних зносинах.
Участь України в утворенні СРСР. Господарче і національно-державне будівництво на рейках непу. Встановлення сталінської диктатури. Протиріччя суспільно-політичного життя в Україні.
Література:
1. Аймермахер К. Политика и культура при Ленине и Сталине, 1917-1932.- М., 1998.
2. Бриндак О.Б. Ліквідація більшовиками політичної опозиції та встановлення однопартійної системи в Україні в 20-ті роки ХХ століття.- Одеса, 1998.
3. Ганжа О.І. Опір селян становленню тоталітарного режиму в Україні.- К., 1996.
4. Гринчуцький В. Промислові трести України в 20-ті роки.- 1997.
5. Индустриализация Советского Союза. Новые документы. Новые факты. Новые подходы. В 2-х частях.- М., 1998-1999.
6. Калиниченко В. Селянське господарство України в період непу: історико-економічне дослідження.- Харків, 1997.
7. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор.- К., 1993.
8. Костюк Г. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки).-К., 1995.
9. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928).- К., 1996.
10. Новиков М.Н. Исторический опыт нэпа: идеи и реальности.- М., 1997.
11. Пиріг О.А. Ринок і торгівля України (історичний аспект).- К., 1996.
12. Шаповал Ю.І. У ті трагічні роки: Сталінізм на Україні.- К., 1990.
13. Шаповал Ю.І. Україна 20 – 50-х років: Сторінки ненаписаної історії. К., 1993.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!