Підросійська Україна після скасування кріпацтва. Промисловий
Переворот
Проведені царизмом в 60-70-х рр. ХІХ ст. реформи стали кроком на шляху перетворення феодальної країни в буржуазну монархію і дали поштовх розвитку капіталістичних відносин, хоч і залишались пережитки феодалізму. Поштовхом до промислового перевороту стало будівництво мережі залізниць, що з’єднала на кінець століття всі великі міста (Харків, Київ, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Полтава, Севастополь та інші). В Україні починає швидко розвиватись капіталістична промисловість. З 1861 по 1900 рр. в Україні більш як у 115 разів зріс видобуток кам'яного вугілля, у 158 разів - залізної руди. Наприкінці XIX ст. Україна давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну (92 млн. пудів), трохи менше половини заліза і сталі (59 млн. пудів). Тут було зосереджено понад 30% всіх машинобудівних заводів імперії. Україна стала основним районом виробництва сільськогосподарської техніки і цукру в країні.
Нові копалини і заводи (особливо металургійні і механічні) будувались переважно на кошти іноземних капіталістів (бельгійських, французьких, англійських, німецьких). Іноземний капітал в кам'яновугільній, залізорудній і металургійній промисловості України зайняв ключові позиції. На багатьох заводах адміністративно-технічний персонал, інженерно-технічні працівники майстри і навіть частина кваліфікованих робітників були теж іноземцями. Багато було і робітників, що прибули з Курської, Орловської, Тульської, Воронезької та інших губерній Росії. Але все ж з загальної кількості 1.5 млн. робітників України за переписом 1897 р. більшість була місцевими уроженцями, а в Криворізькому басейні - близько 90%.
|
|
|
10.3. Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ ст.
Якщо в Російській Україні промисловість розвивалась швидко, а гірничо-металургійна навіть випереджала їх розвиток в усій імперії, то в Австро-Угорщині в промисловому виробництві українські землі були найбільш відсталими. Населення Галичини, наприклад, в середині XIX ст. складало четверту частину населення Австрії, але кількість розміщених тут промислових підприємств складало шосту частину, а число робітників - десяту частину від їх кількості в Австрії. В ІІ половині XIX ст. промисловість Галичини, Буковини і Закарпаття також розвивалась значно повільніше, ніж в цілому по імперії. Вона була переважно дрібною і носила кустарно-ремісничий характер. Лише нафтодобувна і нафтопереробна промисловість розвивалась швидкими темпами. Характерною особливістю
пролетаріату західноукраїнських земель була велика кількість сезонних та поденних робітників.
В західноукраїнських землях феодальна залежність селян і панщина були відмінені 17 квітня 1848 р., а викупна операція земель розпочалась з 1858 р. На протязі 40 років селяни заплатили поміщикам вдвоє більше, ніж вона коштувала на початку скасування кріпосництва. В II половині XIX ст. йшов інтенсивний процес подрібнення і зубожіння селянських господарств. На початок XX ст. 44% господарств Галичини мали менше двох гектарів на подвір'я, що призводило до пролетаризації селянства, тобто аграрного його перенаселення. Саме це викликало наприкінці XIX ст. масову еміграцію селян в Америку.
|
|
|
Контрольні запитання:
1. Які причини змусили царизм стати на шлях проведення реформ?
2. Як проводилась селянська реформа в Україні?
3. Дайте характеристику буржуазних реформ 60 – 70-х років ХІХ ст.
4. В чому особливість розвитку промисловості в Україні в ІІ пол. ХІХ ст.?
5. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель в ІІ половині ХІХ ст.
Тема 11. Формування українського народу. Становлення нації
Ключові слова: етнос, народність, нація, етногенез,менталітет, асиміляція, консолідація, мова, психологія,самосвідомість.
Український народ має багатовікову історію. Поняття народ в даному випадку розуміється історично згуртована єдність людей, зв’язаних спільністю походження, як правило – мови і території, єдністю історичних доль, усвідомленням відміни від інших етнічних колективів. Для українського народу характерні такі риси, як надмірне внутрішнє самопоглиблення, тенденція до роздування протиріч. Ці якості українського менталітету криються насамперед у національній філософії, для якої стали характерними соорістика, підкреслений діалогізм, широка палітра поглядів на одне й те саме питання.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 401; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!