Література ПМР (українські письменники)
Білет №11
Другорядні члени речення: обставина. Види обставини. Синтак-сичний розбір речення.
Обставина –другорядний член речення,який вказує на спосіб,міру таступінь дії, процесу, стану, а також на місце, час, причину, мету, умову існу-вання предмета, явища тощо; виражається прислівником, дієприслівником, дієприслівниковим зворотом, інфінітивом, іменником чи субстантивованими словами в непрямих відмінках з прийменниками, сполученням числівників або неозначених займенників і іменником, порівняльним зворотом, фразео-логізмом.
За значенням обставини поділяються на такі основні групи:
обставини способу дії – вказують на характеристику або спосіб здій-
снення ді� (як? яким способом?): Кінна розвідка Щорса діяла б- е. з-д.о-га. н- н. -о
(с. скляренко); Хай ра. зо.м розум і рука живуть у нашім домі (М. риль-
ський); обставини міри і ступеня, що характеризують ді� або ознаки щодо інтенсивності чи міри вияву �х (якою мірою? наскільки?): Люба, милая, – чи
засмучена ти ходиш, чи налита щастям вк. ра. й
(П. Тичина);
обставини місця, які вказують на місце ді�, напрямок і шлях руху (де? куди? звідки? яким шляхом?): У сонці красуючись, біла хмаринка тріпоче
вг.ор.і (П. Дорошенко); Проносяться вершники – -ч.е-р.ез- .се-л. о- (о. Довженко);
обставини часу, які вказують на час ді�, явища і його тривалість
(коли? доки? відколи? як довго?): В. де.нь такий на землі розцвітає весна і
|
|
|
- - -
тремтить од солодкої муки (в. сосюра); В таких роздумах Дорош просидів
|
|
обставини причини, що вказують на причину ді�, явища (чому? з якої
причини?): Зо. па. лу. я звівся на ноги (Ю. Збанацький); В.ід могутнього ви. бу. ху.
все зривається з місця (о. Довженко);
обставини мети, які вказують на мету ді� (з якою метою?): Я приїхав
пр. ос.ит. и. товариша Береста відкласти нашу розмову (о. Корнійчук); Зброю
кують ковалі (М. рильський);
дл. я .ми.ру.
- - - -
1) обставини умови, що вказують на умову, за яко� можливі дія, явище (за
якої умови?): Проміння лазера допомагає -в.р-а.з-і в. і-д.ш- а. р- у.в-а.н-н.я- сітківки;
2) обставини з допустовим значенням, які вказують на умову, всупереч
якій відбуваються дія, явище (незважаючи на що?): Н- .е-вз.а-ж. -а.ю-ч.и- .н-а.п-о.г-а.н-у
-п.о-го. д-у., біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (в собко).
Трагічна доля жінки у творах «Катерина», «Наймичка» Тараса Шевченка.
У художній літературі того періоду (кінець XVIII – перша чверть ХІХ ст.) багато було творів на тему зведення простої дівчини паном-спокусником. Але Шевченко пішов далі і трактував цю тему не тільки в моральному, а в соці-альному і національному плані; дворяни зводять дівчат не тільки тому, що по-гано виховані, а передусім через те, що вони з іншого, панівного класу. Автор не моралізує, як його попередники, а гнівно таврує вчинки панів.
|
|
|
Поема «Катерина» – правдива, схвильована розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві, а також про розбещеність царських офіцерів. У поемі Шевченко наголошує не на коханні героїні, а на її стражданнях.
Дівчина Катерина познайомилася з офіцером, не слухала ні батька, ні ма-тір, не зберегла своєї честі. Але не дуже переживала, бо любила свого Івана, вірила йому. Коли ж народила позашлюбного сина, а офіцер не прийшов її забрати, батьки вигнали дочку з дому, щоб не ганьбила їх. Катерина мандрує
з маленькою дитиною, переживаючи тяжкі муки – холод і голод, приниження та насмішки. Випадково зустріла на дорозі москалів на чолі зі своїм спокус-ником, і той її грубо відштовхнув, а на сина навіть не подивився.
Катерина у відчаї покинула маленького Івася біля хатини лісника, а сама втопилася у ставку.
Хлопчик, на диво, вижив. Його підібрав лісник, але ні щастя, ні долі дати не зміг. Місце байстрюка серед жебраків.
|
|
|
У Ганни, героїні поеми «Наймичка», – подібна трагедія. Але ця жінка, ставши покриткою, не залишила напризволяще свою дитину. Підкинувши її заможним бездітним селянам, стала там за наймичку. Все своє життя Ганна була біля сина, але не тільки наймичкою, вона любила його мовчки і до кінця днів розплачувалася за помилку молодості. Жертовність матері, її безмежну материнську любов поет підносить до найвищих надбань людства. Все життя тяжко страждала Ганна, не сміючи признатися у своїм материнстві й завадити цим щастю свого Марка. Тільки вмираючи, сказала правду.
Отже, Т.Г. Шевченко з великою художньою майстерністю розкрив трагіч-ну долю жінок, дівчат у тогочасному суспільстві, їхню безправність, безза-хисність і став на їх захист своїм палким словом.
Білет №12
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 366; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!