Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
Юридична психологія є прикладною наукою. Її “батьківськими” дисциплінами в рівній мірі є психологія і юриспруденція. В галузі суспільних відносин, які регулюються нормами права, психічна діяльність людей має своєрідні риси, психічні закономірності виступають тут в особливих проявах і сполученнях, котрі невластиві іншим умовам людського життя. Як приклад можна навести психічні процеси (пізнавальні, емоційні, вольові), що лежать в основі виправлення злочинців, чи психічні процеси і стани, пов’язані з участю у кримінальному судочинстві. Слідчий, проводячи попереднє слідство, з’ясовує складні й такі, що важко піддаються врахуванню психічні та психологічні якості людей, їхні взаємини, умови життя і діяльності, індивідуальні особливості потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого), свідків та ін. Без психологічних знань дуже важко орієнтуватися у тих конфліктах і ситуаціях, з котрими йому, а також судді, співробітникові органів дізнання, прокурору та іншим учасникам юридичного процесу, доводиться стикатися у своїй роботі. Психологічна компетентність юриста допомагає запобігти чреватим іноді важкими наслідками помилкам, що можуть виникнути при судженні про людські вчинки внаслідок неврахування психологічних моментів”. Психологічні знання необхідні юристам-практикам і для того, щоб розвивати в себе такі важливі професійні якості, як гостра спостережливість і міцна пам’ять, гнучкість розуму та інтуїція, врівноваженість і витримка, рішучість і наполегливість, доброзичливість і принциповість тощо. Отже, юридична психологія— галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом.
|
|
|
Об’єктом психологічної науки є психіка особистості як властивість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відображення суб’єктом правовідносин об’єктивної реальності, саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
Історія розвитку юридичної психології.
1964 р. була прийнята постанова ЦК КПРС “Про заходи щодо подальшого розвитку юридичної науки і поліпшення юридичної освіти в країні”, котра відновила юридичну психологію в усіх юридичних вищих навчальних закладах країни. У 1965–1966 рр. почалося викладання спеціальних курсів юридичної психології в юридичних вузах Москви, Ленінграда, Мінська та деяких інших містах. 1966 р. Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР було проведено Всесоюзний семінар із питань викладання юридичної психології і основних проблем цієї науки.
|
|
|
У травні 1971 р. в Москві відбулася перша Всесоюзна конференція із судової психології, а в червні 1971 р. в Тбілісі на 4-му Всесоюзному з’їзді психологів судова психологія була представлена окремою секцією.
Восени 1986 р. в м. Тарту (Естонія) пройшла Всесоюзна конференція з юридичної психології. На цій конференції зібралися і виступили з доповідями і повідомленнями представники всіх республік і регіонів Радянського Союзу. У цих доповідях широко обговорювалися проблеми методології і структури юридичної психології, завдання її окремих галузей (кримінальна психологія, психологія потерпілого, психологія попереднього слідства та ін.), а також структура курсу цієї дисципліни, що передбачається, і методика її викладання у вищому навчальному закладі.
Після розпаду СРСР юридична психологія поступово розвивається на теренах новостворених суверенних держав.
Нині юридична психологія розвивається насамперед з таких проблем:
• загальні питання юридичної психології (система, методи, зв’язки з іншими науками);
• психологічні проблеми протиправної поведінки;
• психологія слідчого і слідчої тактики;
• психологічні особливості неповнолітніх правопорушників;
|
|
|
• психологія організованої злочинності тощо.
Завдання юридичної психології.
Завдання, котрі ставить перед собою юридична психологія як наука, прийнято ділити на загальні й одиничні.
Загальними завданнями юридичної психології є:
• науковий синтез юридичних, психологічних і соціально-психологічних знань;
• розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;
• вивчення методологічних і теоретичних основ юридичної психології;
• розробляння методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досліджень у царині юридичної психології;
• створення професіограм і психограм юридичних професій;
• розробляння методики профорієнтації й профвідбору юристів та ін.
Одиничні завдання юридичної психології пов’язані з розробкою теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо найефективнішого здійснення правочинної діяльності. Серед них можна виділити такі:
1) дослідження психологічних аспектів ефективності правових норм і розробляння психологічних основ щодо нормативної регуляції різних правовідносин;
2) психологічне дослідження особистості злочинця, розкриття мотивації злочинної поведінки;
3) розробляння методів і заходів психологічного впливу з метою викриття злочинців;
|
|
|
4) дослідження психологічних закономірностей діяльності різних видів професійної юридичної діяльності;
5) розробляння соціально-психологічних основ профілактики злочинів;
6) дослідження психологічних закономірностей діяльності виправ-но-трудових закладів для розробляння системи заходів щодо виправлення і перевиховання засуджених.
Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
“Під системою юридичної психології розуміється логічне розташування проблем і питань, що вивчаються нею і які відображають рівень її розвитку, тенденції і перспективи”.
Аналізом системи юридичної психології займаються різні спеціалісти — юристи, психологи, юридичні психологи. Розглянемо окремі підходи щодо розв’язання цього питання.
К. Платонов виділяв у юридичній психології правову психологію (предмет — правосвідомість), кримінальну (предмет — причини злочинності, пов’язані з якостями особистості), судову психологію і ви-правно-трудову.
О. Ратінов вважає, що до системи юридичної психології входять:
• загальні питання (предмет, система, методи);
• правова психологія (психологія нормативно-правової регуляції);
• кримінальна психологія (психологія злочинності і особистості злочинця);
• судова психологія (психологія слідчої і судової діяльності);
• виправна психологія (психологія виправлення і перевиховання правопорушників).
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!