Технологічної послідовності у вивченні учбового матеріалу.
Цей принцип навчання розповсюджується тільки на такі дисципліни як «Виробниче навчання» і «Спецтехнологія» і припускає таку послідовність вивчення учнями виробничих операцій, яка властива типовим технологічним процесам на виробництві.
Моделювання професійної діяльності в учбовому процесі.
Під моделюванням професійної діяльності в учбовому процесі розуміють виявлення і формування типових професійних завдань, підбираючи відповідні форми і методи навчання. Завдання моделювання полягає у встановленні відповідності між вимогами, що пред'являються до підготовки, і фактичним об'ємом професійних знань і умінь. Моделювання діяльності робочого припускає опис еталонних вимог до нього:
- функцій, що виконуються на робочих місцях;
- завдань, які повинен вміти вирішувати учень;
- загальнопрофесійних, загальнотехнологічних і спеціальних знань, умінь і навичок, які необхідні для вирішення поставлених завдань.
Принцип моделювання професійної діяльності під час проблемного навчання реалізується, тому що проблемна ситуація на практичному занятті, обов’язково пов’язана з майбутньою професією студента та моделює його діяльність.
Принцип професійної мобільності.
Він передбачає такий відбір змісту освіти і організацію і учбового процесу, які спрямовані на розвиток в учня здатності швидко освоювати технічні засоби, технологічні процеси і нові спеціальності, формування потреби до підвищення своєї освіти і кваліфікації. Мобільність, творчий характер праці залежать від широти кругозору, осмислення і вирішення практичних проблем, бачення і розуміння перспектив розвитку виробництва. Мета навчання полягає в тому, щоб учень не тільки оволодів професійними уміннями, але і розвинув свій інтелект. Зміст професійного навчання повинен швидко удосконалюватися і адаптуватися при виникненні інновацій в техніці, технології, організації праці.
|
|
|
При підготовці студентів до надання першої долікарської допомоги слід враховувати досягнення сучасної медицини та раціональне їх використання.
Принцип модульності професійного навчання.
Суть модульного навчання полягає в тому, що учень самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною учбовою програмою, що включає інформаційну частину і методичне керівництво по досягненню поставлених дидактичних цілей.
Програми мають варіативный характер, зміст модулів постійно оновлюється з урахуванням соціального замовлення.
Реалізація принципу модульності забезпечує інтеграцію всіх видів діяльності учнів, пошук шляхів досягнення цілей, орієнтацію рівня професійної підготовки учнів на перспективу підвищення, по учбових модулях.
|
|
|
Дотримання системи вищеперелічених принципів навчання дозволить інженерам-педагогам досягти поставлені дидактичні, виховні і розвиваючі цілі професійної освіти.
Вимоги щодо реалізації методу використання проблемних ситуацій
Специфіка цілей і методів проблемного навчання істотно змінює роль викладача в педагогічному процесі і обумовлює появу нових вимог до педагога. Можна виділити наступні основні вимоги, які ставить перед викладачем проблемне навчання:
- інформативне забезпечення;
- напрям дослідження;
- зміна змісту і структури учбового матеріалу;
- заохочення пізнавальної активності учнів.
Під інформативним забезпеченням в даному випадку розуміється, звичайно, не надання знань в готовому вигляді. По-перше, мова йде про постановці проблемних ситуацій, в ході яких вчиться дається той самий мінімум інформації, який необхідний для виникнення суперечності (або також - залежно від способу створення проблемної ситуації - неістотна інформація, покликана завуалювати методи, відповідні для вирішення проблемного завдання). А по-друге, мова йде про інформації, потрібній для успішного вирішення проблемного завдання, яке на даному етапі виходить за рамки зони найближчого розвитку учня. Пошук решти всієї інформації здійснюється такими, що вчаться самостійно або за допомогою педагога, але все таки в рамках пошуку, а не засвоєння.
|
|
|
Наступне завдання - напрям дослідження - характеризує положення педагога при проблемному навчанні. Педагог перестає бути джерелом знань, а стає помічником або керівником в пошуку цих знань - залежно від конкретного методу навчання і рівня проблемної ситуації для учнів. Особливість проблемного навчання полягає в тому, що педагог одночасно виступає і як координатор або партнер (в ході кожного етапу навчання), і як керівник навчання (якщо розглядати навчання як єдине ціле). Педагог організовує важливий процес навчання і - у разі потреби - включається в нього для підтримки процесу в необхідному руслі. Крім того, до окремого аспекту цього завдання педагога можна віднести організацію і методичне забезпечення виконання завдання в команді, групі учнів, коли таке втручання об'єктивно необхідне.
Завдання по зміні змісту структури учбового матеріалу стоїть не тільки перед конкретним педагогом, а перед всією освітньою системою: в порівнянні з традиційною концепцією навчання при проблемному через об'єктивні причини може бути вивчений менший об'єм конкретного матеріалу, і воно вимагає істотної зміни структури учбового матеріалу з метою додання йому характеру проблемної. Через інертність системи освіти і невеликого на даний момент об'єму практичних розробок цю задачу зараз доводиться вирішувати самим педагогам: створювати систему проблемних ситуацій і адаптувати її з урахуванням індивідуальних темпів засвоєння учбового матеріалу студентами, що вчаться.
|
|
|
І, нарешті, найважливішою вимогою є заохочення пізнавальної активності учнів. Стосовно проблемного навчання пізнавальна активність учнів перетворюється, з одного боку, в одну з найважливіших цілей і, з іншого боку, в один з необхідних елементів педагогічного процесу, без якого сам процес проблемного навчання немислимий. При проблемному навчанні мислення учнів активізується шляхом створення проблемних ситуацій, формування постійного пізнавального інтересу, освоєння що вчаться навиків роботи з невідомим, проблемами і суперечностями, що у результаті при правильному підході формує основу особи, природним чином закріплюється в її характеристиках.
Розглянемо, які вимоги до педагога можна виділити виходячи із завдань проблемного навчання і специфіки ролі викладача в такому педагогічному процесі.
Для того, щоб діяльність учнів зберігала пошуковий, самостійний характер, педагог повинен так організувати учбовий процес, щоб він вирішував виникаючі завдання разом з ними, здійснював сумісний пошук, який спирається не на розділення функцій між вчителем і учнем, а на розподіл між ними послідовних етапів рішення учбової задачі, тобто набуває характеру спільно-розподіленої діяльності. Ступінь і форми участі в цьому випадку визначаються фактичними можливостями учня, у міру розширення яких вчитель повинен передавати учневі все більш і більш обширні функції.
При цьому, для досягнення найбільшої ефективності учбового процесу педагог повинен орієнтуватися не стільки на фактичні результати вже здійснених учнем дій, скільки на прогностичну оцінку його можливості визначити напрям і зміст чергового етапу пошуків. Відповідно до такої прогностичної оцінки педагог перебудовує умови учбового завдання на кожному черговому етапі її рішення.
Тому, якщо для ефективного управління процесом засвоєння знань вчитель повинен послідовно проводити в життя відповідний алгоритм, коректуючи його з урахуванням фактичних результатів засвоєння, то організація проблемного навчання вимагає від вчителя уміння аналізувати реальний хід процесу і на цій основі будувати прогноз його подальшого розгортання, змінюючи відповідно до нього умови учбового завдання. У таких умовах педагог повинен володіти здібностями рефлексії і оперативним мисленням.
В процесі рішення задачі учнями педагог повинен своєчасно виявляти і усувати обставини, які гальмують хід розумової діяльності, не надаючи на розвиток учнів сприятливої дії. Таких обставин може бути декілька. Це і фіксація учня на тому або іншому способі дії, коли учень намагається застосувати один або декілька добре засвоєних ним алгоритмів для вирішення різнотипних завдань. Це і невміння учнів виділяти істотні аспекти в проблемному завданні, абстрагуючись від деталей, що вводять в оману. З іншого боку, педагог повинен пам'ятати, що такі обставинами можуть бути не тільки пов'язані з учнями, але і виходити від нього - надмірне втручання і допомога вчителя сприяє зниженню активності і самостійності учнів.
Найбільшу трудність для педагога, орієнтованого, перш за все, на традиційні методи навчання, може представляти виховання активності що вчаться і розвиток їх творчих здібностей. Це вимагає від нього тонкого відчуття психології учнів, і, напевно невідомо, чи є це педагогічним даруванням або є можливість цілеспрямованого самовиховання таких якостей. Проте, можна привести декілька ознак такого підходу педагога, при якому дія на учнях буде найбільш сприятливою.
Так, в процесі рішення проблемної задачі викладач повинен прагнути захопити студентів проблемою і процесом її дослідження, використовуючи мотиви самореалізації, змагання, створюючи максимум позитивних емоцій (радість, здивування, симпатія, успіх). Педагог повинен проявляти терпимість до помилок учнів, що допускаються ними при спробах знайти власне рішення, а також до невміння сформулювати, обґрунтувати і (або) захистити свою позицію. Будучи авторитетним в очах учнів, він може підвищити їх учбову активність, якщо культивуватиме і підкреслюватиме їх значущість, формуватиме у учнів віру в себе, упевненість в своїх силах. Для розвитку творчого підходу педагогові слід не допускати формування конформного мислення, тобто орієнтації на думку більшості, заохочувати до ризикованої поведінки і прояв інтуїції учнем, стимулювати прагнення до самостійного вибору цілей, завдань і засобів їх рішення у поєднанні з відповідальністю за ухвалені рішення. У результаті можна відмітити, що проблемне навчання, націлене багато в чому на мобілізацію творчих сил студентів, вимагає в такому ж ступені наявність творчих характеристик і у самого педагога. У таких умовах навчання викладачів проблемним методикам, мабуть, повинно вестися також в рамках проблемного навчання.
Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 305; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!