Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнюючі слова при одноріднх членах речення, розділові знаки при них.
Однорідними називаються означення, які:
- виражають ознаку одного порядку — колір, розмір, матеріал тощо: В одну мить усі вікна в дівочій половині гуртожитку розчинялись, і поспішно висувались біляві, чорняві, руді, каштанові, кудлаті і прилизані голівки.
- однаково належать до того самого пояснювального слова і мають з ними безпосередній зв’язок: Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова.
Однорідні означення зазвичай можна, замінити одним словом: У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі (привабливі) фіалки. Однорідними є також епітети (означення в переносному значенні).
Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет із різних боків: Погідне блакитне небо дихало над землею теплом.
Розділові знаки між однорідними означеннями
Однорідні означення розділяються комами, якщо:
- означення показують ознаки одного порядку, тобто характеризують предмет з одного боку: Над Дніпром широким, вільним, де луги й степи цвіли, наші прадіди поляни оселились і жили.
- наступне означення пояснює перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.
- вони є художніми означеннями (епітетами): І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна.
- вони стоять безпосередньо після означуваного слова: Ніч розляглась на безкраїх просторах, таких свіжих, зелених.
- спочатку стоїть непоширене означення, виражене прикметником або дієприкметником, а потім — поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що виступають у ролі однорідних означень: Лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах.
|
|
|
Кома не ставиться, якщо означення неоднорідні (між ними не можна поставити сполучник і): Київські сизі гори стали фіолетовими.
Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення: Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.
Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.
|
|
|
Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.
|
|
|
Відокремлені другорядні члени речення. Умови відокремлення. Відокремлені додатки, розділові знаки при них.
Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире. Відокремлються тільки другорядні члени речення.
Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме? Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами: Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.
Відокремлені додатки
Відокремлюються: додатки зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, щодо, що ж до, часто, часом, завжди, особливо, навіть, хоч і: Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку.
Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:
- замість можна замістити прийменником за: Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі);
- якщо додаток можна замінити іншим: Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 487; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!