У словах-реченнях підмет і присудок не виділяються.
В усній мові слова-речення й вигуки виділяються інтонацією та паузами, на письмі – комами, знаком оклику або тире. На початку речення слова-речення й вигуки виділяються комою або знаком оклику. У середені речення слова-речення й вигуки відокремлюються з обох боків комами або, якщо при них є знак оклику, - тире. Проте слова о, ой, ах, ну, ну й, якщо їх ужито в ролі підсилювальної частки, комами не виділяються (О люди, люди, свою душу не замикайте на замки!). Слід відрізняти слова-речення так, ні, гаразд, що ж та вигуки від однозвучних часток і членів речення, які ні в усній, ні на письмі не відокремлюються (Але що це за машина, гаразд не можна було добрати. Гаразд виступо у обставина міри).
Просте ускладнене речення. Однорідні члени речення. Засоби вираження однорідності. Розділові знаки при однорідності.
Просте ускладнене речення − це таке речення, до складу якого входять відокремлені члени, однорідні члени, вставні і вставлені конструкції, звертання.
| Ускладнення речень | ||||
| Однорідними членами | Відокремленими членами | Звертаннями | Вставними компонентами | Вставленими компонентами |
| І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра). | Я люблю українське село, повне шуму, повне дум(В.Сосюра). | Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля(Панас Мирний). | Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний). | Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський) |
У реченні можуть бути не тільки члени речення, з'єднані між собою підрядним зв'язком (способом узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком, стосуються одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
Нерідко однорідні члени мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поширеними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину(М.Бажан).
Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше.
Однорідні члени речення з’єднуються один з одним та інтонацією або сурядними сполучниками, або (рідше) лише інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча(О.Копиленко). А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море(Т.Шевченко).
Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать(Леся Українка).
Однорідними є означення тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями: Високо серед неба стояв ясний , блискучий, повний місяць(І.Нечуй - Левицький);
б) коли означення стоїть після означуваного слова: Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення – синоніми або означення – антоніми: Ми не пропаща, а чудесна сила(М.Стельмах).
Розділові знаки при однорідних членах речення
1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:
Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).
Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).
2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).
3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).
4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).
5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).
6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 398; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!