В залежності від механізму передачі синапси класифікують на
1. Хімічні – при допомозі медіаторів
1.1 збудливі – медіатор де поляризує постсинаптичну мембрану, при цьому підвищується проникність мембрани для натрія, калія та хлора і виникає потенціал збудження.
Збудливі медіатори:
- для парасимпатичних нервових волокон – ацетилхолін
- для симпатичних нервових волокон у деяких відділах головного мозку – норадреналін
- в підкоркових гангліях – дофамін
Тормозні медіатори – збільшується приникність для калія і хлора і генерується тормозний постсинаптичний потенціал (γ-аміномасляна кислота, амінокислота гліцин)
2.Електричні– між близько розташованими нейронами. Імпульс із пресинаптичної мембрани електрично розповсюджується на постсинаптичну мембрану по особливим каналам. Електричні синапси здатні до двохстононнього проведення збудження.
Якщо збудливий потенціал є недостатнім для порогової зміни мембранного потенціалу, то ПД виникає або при одночасній активації декількох нейронів (простова сумація), або при повторних розрядах в синапсі (часова сумація).
Змішані.
У залежності від при роди діючого агенту
Холінергічні
Адренергічні
У залежності від місця розташування
- міжнейронні – між двома нейронами
- нервово – м’язові – між нейроном і м’язовим волокном
- рецепторно – нейронні – між рецепторними утвореннями і відростками чуттєвих нейронів
- залозисті, війчасті – між відростками нейрона і іншими клітинами
|
|
|
Кожний нейрон у всіх своїх синаптичних закінченнях виділяє один і той же медіатор.
Механізм передачі збудження в синапсах (хімічний шлях)
1. під дією нервових імпульсів відбувається
2. виділення з синаптичних пухирців медіатора (ацетилхолін)
3. який дифундує крізь пресинаптичну мембрану у синаптичну щілину
4. а потім до рецепторних ділянок постсинаптичної мембрани, де взаємодіє з білково – ліпідними комплексами, що призводить
5. до збільшення проникності постсинаптичної мембрани для натрію і кальцію, відбувається деполяризація постсинаптичної мембрани і виникає збудливий постсинаптичний потенціал (ВПСП). Коли він досягає критичного рівня, з’являється ПД
6. медіатор (ацетилхолін) руйнується ферментом холінестеразою.
Тому одна порція медіатора викликає один імпульс.
Після дослідів О. Леві, що установили роль хімічних речовин - медіаторів - у передачі збудження з нервів на серце, стали вважати, що збудження через синапси проводяться медіаторами.
А. Ф. Самойлов ( 1925 ) установив, що передача збудження з нерва на м'яз прискорюється при підвищенні температури. Він також вважав, що збудження через синапси передається за допомогою медіаторів. Наявність медіаторів збудження в міжнейронних синапсах, як-от у синапсах симпатичної нервової системи, встановив А. В. Кибяков ( 1923 ). Пізніше було відкрито, що медіатором, за допомогою якого передається збудження в нервово - м'язових скелетних і міжнейронних синапсах, є ацетилхолін. Закінчення постганглионарних симпатичних нервових волокон звільняють в основному норадреналін і незначну кількість адреналіну. Ацетилхолін не тільки бере участь у передачі збудження, він також впливає на процеси обміну речовин і обумовлює підвищення лабільності, необхідне для більш швидкого проведення наступних імпульсів збудження.
|
|
|
В даний час установлено, що в механізмі передачі збудження через синапси одночасно беруть участь і електричний струм і хімічні речовини. Імпульс збудження звільняє ацетилхолін із пухирців нервового закінчення. Ацетилхолін дифундує через пресинаптичну мембрану в симпатичну щілину і викликає деполяризацію постсинаптичної мембрани й у ній з'являється постсинаптичний потенціал дії. Під впливом його виникають кругові токи, що збуджують сусідні ділянки м'язового волокна. Ацетилхолін, що виділився, дуже швидко руйнується ферментом холінестеразою на холін і оцтову кислоту. Руйнація ацетилхоліну відбувається протягом рефракторного періоду, що викликається попереднім імпульсом збудження. Тому кожна порція ацетилхоліну, що виділився, діє дуже короткотривало (біля 0,001 секунди), встигаючи викликати тільки 1 імпульс.
|
|
|
Синапси проводять збудження в одну сторону - від нервового волокна до м'язового. Одностороннє проведення збудження обумовлене тим, що медіатор виділяється тільки в нервовому закінченні. Збудження через синапси проводиться значно повільніше, чим у нервах. Це уповільнення називається синоптичною затримкою. Вона обумовлена особливостями передачі збудження через синапс і залежності від часу, необхідного для дифузії медіатора через пресинаптичну мембрану і синаптичну щілину до постсинаптичної мембрани і для виникнення під впливом медіатора постсинаптичного потенціалу дії. Синапси мають малу збуджуваність і низьку лабільність, то гальмування насамперед наступає в синусах.
Література
1. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1990. – 511 с.
2. Науменко В.В. та ін. Фізіологія сільськогосподарських тварин: Підручник. – Київ: Вид-во "Сільгоспосвіта", 1994. – 512 с.
|
|
|
3. Воронцов Д.С., Ємченко А.І. Фізіологія тварин і людини. – К.: Радянська школа, 1952. – 655 с.
4. Кіндя В.І., Куровський Ю.А., Мусієнко В.Ф. Словник-довідник з анатомії та фізіології с.-г. тварин. – К.: "Урожай", 1993. – 294 с.
5. Рихтер и др. Основные физиологические показатели у животных и технология содержания. – М.: Колос, 1982. – 192 с.
6. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособление и среда. Книги 1,2. – М.: Мир, 1982. – 800 с.
7. Шмидт-Ниельсен К. Размеры животных: почему они так важны? – М.: Мир, 1987. – 259 с.
8. Физиология сельскохозяйственных животных.-М.: Агропромиздат, 1991. - 432 с.
9. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 2. Физиология висцеральных систем.- М.: Высш. Шк., 1991. - 528 с.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!