Схема скорочення і розслаблення м’яза
Стимул → виникнення ПД → електромеханічне сопряжіння (вивільнення Са2+ і вплив його на систему тропонін – тропоміозин – актин) → утворення поперечних містків і «ковзання» актинових ниток вздовж міози нових → скорочення міофібрил → зниження концентрації Са2+→ просторові зміни білків скорочувальної системи → розслаблення міофібрил
Анаеробна фаза (гліколіз або глікогеноліз)
1.1 актин + міозин =актоміозин (комплекс, який має властивості фермента аденозинтрифосфатази, розщеплює АТФ)
АТФ →АДФ + аденілова кислота, Н2РО4 + Е
1.2. Розпад креатин фосфату на креатин і Н2РО4 + Е, а потім відновлення АТФ.
АДФ + аденілова кислота + Н2РО4 →АТФ
1.3.розпад гексозофосфата на молочну кислоту і Н2РО4 + Е, і потім відновлення креатинфосфата і АТФ
Аеробна фаза (ЦТК)
Молочна кислота → СО2 і Н2О
Приблизно 1/5 частина молочної кислоти утворюється з глікогену, а інші 4/5 знову перетворюються у глікоген).
М’язи деякий час можуть скорочуватися без кисню, але потім зупиняються, тому що використовується АТФ, креатин фосфат і гексозо фосфат, накопичується молочна кислота, для окислення якої необхідний кисень.
Кількість кисню, необхідна для окислення молочної кислоти, називається кисневим запитом.
При скороченні м’язів утворюється багато енергії. Приблизно 30% перетворюється в механічну, а остаток виділяється у вигляді тепла у дві фази:
|
|
|
1. на початку скорочення – 40%
2. при розслабленні – 60%
Робота м’язів
Сила м’яза виявляється в його максимальному напруженні. Це міра механічного впливу на м’яз збоку інших тіл (Н, або кг-сила). М’язову силу можна вимірювати за допомогою динамометрів — приладів, що реєструють напруження м’яза, який перебуває в умовах ізометричного скорочення. При ізометричному скороченні сила визначається максимальною напругою, яку м’яз може розвинути (статистична сила).
При ізотонічному скороченні сила визначається масою максимального вантажу, який м’яз може підняти (динамічна сила).
Сила м’яза залежіть від товщини, тобто фізіологічного поперечника, який визначають як суму площ розтину всіх м’язових волокон, перерізаних перпендикулярно до їх довжини. Тому сила м’язів різної анатомічної будови буде різна. Найбільшу силу мають перисті м’язи, у яких фізіологічний поперечник перевищує анатомічній. У м’язах з продольно розташованими м’язовими волокнами фізіологічний поперечник + анатомічному.
Також сила м’язів залежіть від початкової довжини м’яза. Розтягнутий м’яз здатен підняти значно більший вантаж порівняно з нерозтягнутим. На силу м’язів впливає функціональний стан організму. М’язова сила змінюється при тренуванні та з віком. Вона зменшується при старінні, голодуванні та стомленні.
|
|
|
Для порівняння сили м’язів введено поняття абсолютної сили.
Абсолютна сила –величина найбільшого вантажу, який м’яз може підняти в перерахунку на 1 см2 фізіологічного поперечника.Абсолютна сила вимірюється в кілограмах на 1 см2.
Асм = мах сила м’яза/ фізіологічний поперечник
Абсолютна сила триголового м'яза плеча людини – 16,8 кг/см2., м’язів жаби – 2 – 3, а м'язів комах – 6,9 кг/см2.
Відносна сила м’яза – відношення мах сили м’яза до його анатомічного поперечника (кг/см2)
При підйомі вантажу м’яз виконує механічну (динамічну) роботу, що вимірюється добутком маси вантажу (P), кг на висоту підйому (h).
W = Ph,кгм (кілограмометри)
Остільки величина роботи залежить від маси вантажу та висоти скорочення м’яза, важливим фактором, що впливає на висоту скорочення , є довжина м’язових волокон. М’язи з довгими, паралельно розташованими волокнами піднімають вантаж на більшу висоту, ніж перисті. Попереднє помірне розтягування м’яза збільшує висоту його скорочення. При надмірному розтягненні вона помітно зменшується.
Дослідами доведено, що ізольований м’яз виконує найбільшу роботу при середньому навантаженні. При інтенсивній роботі м’яза працездатність зменшується. Такий стан назувають втомою.
|
|
|
Закон середніх навантажень –робота м’яза буде найбільшою при середніх навантаженнях. (Цей закон виражає залежність роботи і потужності м’язів від величини навантаження).
Стомлюваність м’язів
Стомлення – тимчасове зниження або втрата працездатності окремих органів або організму в цілому, яке наступає після навантаження.
Скелетні м’язи стомлюються раніше гладеньких. У скелетних м’язах спочатку стомлюються білі волокна, потім червоні.
У стомленому м’язі з’являються продукти обміну речовин (молочна кислота), зменшується вміст глікогену, АТФ, креатин фосфату, зв’язування або зменшення сульфгідрильних груп актоміозину, в результаті чого порушується дія АТФ.
Стомлюються синапси у зв’язку з їх низькою лабільністю. У різних ланцюгах рефлекторої дуги стомлення раніше наступає у нервових центрах, особливо в клітинах кори великих півкуль. Аферентні центри стомлюються швидше, ніж еферентні.
Діяльний стан м’язів включає в себе два взаємопов’язаних процеси:
Виснаження і відновлення. Виснаження стимулює відновлення. У стані фізіологічного спокою виснаження і відновлення збалансовані. При інтенсивній роботі виснаження переважає на відновленням. Порушення координації цих процесів у нервових центрах і м’язах призводить до стомлення.
|
|
|
Стомлення – один з автоматичних внутрішніх збудників тормозного процесу, в результаті якого забезпечується тимчасова перерва і создаються умови для відновлення працездатності.
Трупне окоченіння
Напружений стан м’язів після смерті. Пояснюється тим, що поперечні зв’язки між філаментами актина і міозина зберігаються і не можуть розірватися, тому що знижується рівень АТФ і немає активного транспорту Са2+ у саркоплазматичний ретикулюм.
Синапси
Складне утворення, що забезпечує перехід збудження з нервового волокна на м'язову, нервову або залозисту клітину називається синапсом.
Синапс складається з трьох основних елементів - пресипатичної мембрани, постсинаптичної мембрани і синоптичної щілини. Проведення збудження через синапс є складним процесом.
Типи класифікації синапсів
1. У залежності від локалізації:
синапси поділяють на центральні і периферичні.
Периферичний синапс - це область контакту між аксоном і працюючим органом.
Центральний синапс - область контакту аксона одного нейрона з дендритом або нервовою клітиною іншого нейрона.
2. У залежності від функції:
Збудливі
Тормозні
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!