Грунтово - кліматичні умови господарства (ферми)
Таблиця №1
1. Характеристика грунтів
| Сівозміна | Площа, га | Тип грунту | Глибина орного шару, см | Вміст гумусу, % | PH сольовий або водний | Вміст поживних речовин, мг/100г грунту | ||
| N | P2O5 | K2O | ||||||
| Багаторічні трави | 50 | Чорнозем Середньо-потужний | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | ||
| Багаторічні трави | 50 | Чорнозем Середньо-потужний | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | ||
| Капуста п.с | 50 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15- 0,3% | |||
| Ячмінь | 50 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| огірок | 50 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Томат | 42 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Перець | 5 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15- 0,3% | |||
| Баклажан | 3 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Кавун | 23 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Кабачок | 12 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Патисон | 10 | 30 | 5 | 4,5 | 0,15-0,3 % | |||
| Диня | 5 | |||||||
| Буряк столовий | 30 | |||||||
| Морква | 20 | |||||||
| Капуста п.с | 35 | |||||||
| Капуста р.с | 10 | |||||||
| Цвітна | 5 | |||||||
| Ячмінь | 50 | |||||||
Таблиця №2
2. Кліматичні умови зони, де розташоване господарство (багаторічні дані метеостанції Первомайськ )
|
|
|
| Місяць року | Середньодобова температура повітря, °С | Сума активних температур повітря за місяць, °С | опади, мм | ||||||||
| за декаду | за місяць | за декаду | за місяць | ||||||||
| I | II | III | 5 | 10 | 15 | I | II | III | |||
| Січень | -7.0 | -7 | -8 | -7 | - | - | - | 13 | 12 | 11 | 36 |
| Лютий | -8 | -7 | -6 | -7 | - | - | - | 10 | 10 | 10 | 30 |
| Березень | -4 | -2 | -1 | 2 | - | - | - | 12 | 10 | 11 | 33 |
| Квітень | 5 | 8 | 11 | 8 | 90 | 10 | - | 13 | 12 | 13 | 38 |
| Травень | 14 | 16 | 17 | 15 | 320 | 170 | 30 | 14 | 16 | 18 | 48 |
| Червень | 19. | 19 | 20 | 19 | 430 | 280 | 130 | 18 | 25 | 24 | 68 |
| Липень | 21 | 21 | 21 | 21 | 480 | 330 | 180 | 20 | 22 | 23 | 65 |
| Серпень | 21 | 20 | 18 | 20 | 440 | 290 | 140 | 19 | 15 | 17 | 51 |
| Вересень | 17 | 14 | 12 | 14 | 280 | 130 | 20 | 14 | 10 | 10 | 34 |
| Жовтень | 9 | 7 | 5 | 7. | 60 | - | - | 14 | 13 | 17 | 44 |
| Листопад | 3 | 1 | -1 | 1 | - | - | - | 15 | 15 | 12 | 42 |
| Грудень | -3 | -4 | -5 | -4 | - | - | - | 18 | 10 | 11 | 39 |
| За рік | - | - | - | 7 | 1440 | 1210 | 500 | - | - | - | 528 |
Строк закінчення весняних заморозків: 2-3 д III
Початок перших осінніх заморозків: 2-3д XI
Тривалість без морозного періоду: 244
Тривалість періоду з активною температурою:
Вище 5° 214
10° 153
15° 123
Овочівництво відкритого грунту
План виробництва та врожайність овочевих рослин
|
|
|
Таблиця №3
3. План виробництва та урожайність овочевих рослин у відкритому грунті
| Вид овочевої рослини | Площа сівби і посадки, га | Частка в структурі посівних площ, % | Урожайність, т/га | Валовий збір, т | Вихід ранньої продукції | |
| т | % від валового збору | |||||
| Горох овочевий | 20 | 4 | 3 | 60 | 60 | 100 |
| Капуста пізньостигла | 110 | 22 | 40 | 4400 | - | - |
| Капуста ранньостигла | 10 | 2 | 20 | 200 | 200 | 100 |
| Капуста цвітна | 5 | 1 | 15 | 75 | 75 | 100 |
| Томат | 60 | 12 | 25 | 1500 | 150 | 10 |
| Огірок | 60 | 12 | 15 | 900 | 720 | 80 |
| Морква | 70 | 14 | 35 | 2450 | - | - |
| Буряк столовий | 60 | 12 | 40 | 2400 | - | - |
| Цибуля ріпчаста | 55 | 11 | 20 | 1100 | - | - |
| Перець солодкий | 5 | 1 | 15 | 75 | 7,5 | 10 |
| Баклажан | 3 | 0,6 | 10 | 30 | - | - |
| Кабачок | 12 | 2,4 | 15 | 180 | 160 | 80 |
| Кавун | 10 | 2 | 30 | 300 | 150 | 50 |
| Патисон | 10 | 2 | 15 | 150 | 120 | 80 |
| Редиска | 5 | 1 | 4 | 20 | 20 | 100 |
| Дині | 5 | 1 | 15 | 75 | 7,5 | 10 |
| Всього-500 га | ||||||
| Середній розмір поля 50 га | ||||||
Сівозміни в овочівництві
Сівозміна і культуро зміна в овочівництві відкритого грунту – це науково обґрунтоване чергування овочевих та інших сільськогосподарських рослин в часі і просторі. Невід’ємною частиною їх є системи застосування добрив, обробітку грунту, боротьби з бур’янами, хворобами рослин і шкідниками та інші агротехнічні заходи.
|
|
|
Сівозміна – одна з основних ланок комплексу агротехнічних заходів вирощування високих врожаїв овочів. А при беззмінній культурі зниження урожайності овочів зумовлюється однобічним використанням поживних речовин із грунту, нагромадженням у грунті токсичних речовин, які виділяються кореневими системами, а також специфічними шкідниками і збудниками хвороб.
Основними вимогами при розробленні сівозміни є розміщення рослин відповідно до їх біологічних особливостей, забезпечення оптимального розміру та конфігурації полів з тим, щоб вирощування овочевих рослин визначають середній розмір поля і кількість полів у сівозміні. При вирощуванні кількох культур в одному полі виходять із спільних біологічних ті агротехнічних особливостей. Так в одному полі часто розміщують столові буряки, моркву, петрушку. В полі з огірками вирощують кабачки, пітисони і гарбузи. При потребі в овочевих сівозмінах виділяють збірне поле, де вирощують малопоширені і зелені овочеві рослини. Багаторічні овочеві рослини розміщують поза сівозмінами.
Овочеві рослини у польових сівозмінах найдоцільніше розміщувати після озимої пшениці, яка добре очищає поле від бур’янів а також після бобових культур які забезпечують грунт азотом. Не слід висівати овочеві рослини однієї родини на тому самому полі раніше як через 2-3 роки, а цибулю при ураженні переноспорозом через 5-6 років.
|
|
|
Чергування рослин в сівозміні зумовлюється тим, що деякі рослини мають велику кореневу систему, яка проникає глибоко в грунт, а в інших вона розміщується переважно в орному шарі. В наслідок цього вони неоднаково використовуючи з грунту поживні речовини і вологу, а також залишають різну кількість органічної маси. Деякі рослини розвивають велику вегетативну масу, яка пригнічує бур’яни, інші навпаки, формують невелику розетку листя. Все це свідчить про те, що попередник дуже впливає на розвиток наступної культури.
Ураження овочевих рослин хворобами і шкідниками також залежить від попередника. Правильний добір попередників під культури в сівозміні значно впливає на врожай і якість овочів. Пізньостиглі сорти капусти займають поле наприкінці весни – на початку літа і пізно його звільняють восени, тому їх можна розміщувати після помідорів, картоплі.
Овочеві рослини родини пасльонових (томати, перець, баклажани), при вирощування способом розсади томати висаджують пізно і вони займають площу до настання заморозків. Всі рослини цієї родини добре реагують на післядію органічних і внесення мінеральних добрив та уражаються спільними грибними хворобами. Кращими попередниками для них є огірки, цибуля, бобові, озима пшениця.
Овочеві рослини родини гарбузових (огірки, кабачки, патісони) добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив. Особливістю їх є одночасний ріст і плодоношення та неглибоке залягання кореневої системи в огірків. Всі вони дуже вимогливі до родючості і вологості грунту.
У господарстві використовується овочева 10 пільна сівозміна з розміром поля 50 га
1. Багаторічні трави (50 га)
2. Багаторічні трави (50 га)
3. Капуста пізньостигла (50 га)
4. Ячмінь 50 га
5. Огірок 50 га
6. Томат 42 га + перець 5 га + баклажан 3 га
7. Кавун 23 га + кабачок 12 га + патисон 10 га + диня 5 га
8. Буряк столовий 30 га + морква 20 га
9. Капуста білокачанна пізньостигла 35 га + капуста білокачанна ранньостигла 10 га + капуста цвітна 5 га
10. Ячмінь 50 га
Система обробітку грунту
Основним завданням системи обробітку грунту є створення глибокого орного шару, посилення аерації, нагромадження в грунті достатньої кількості поживних речовин, зменшення забур’янненості полів, знищення хвороб і шкідників, розробка і вирівнювання поверхневого шару. Такий обробіток сприятиме дружньому проростанню насіння, інтенсивному росту й розвитку рослин та забезпечить високу врожайність культур. Грунт під овочеві культури починають обробляти з осені, відразу після збирання попередника. Площі, засмічені одно- і дворічними бур’янами, дискують на глибину 7-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, а засмічені коренепаростковими бур’янами лущать 2 рази: перший раз – дисковими лущильниками на глибину 7-8 см, а другий через 10-15 днів лемішними на глибину 10-12 см. В овочевих сівозмінах велике значення має вирівнювання поверхні поля. На вирівняних площах рівномірно зволожується грунт при поливах, що запобігає заболоченню і засоленню його. Вирівнювання поверхні грунту позитивно впливає на дружність дозрівання і урожайність овочевих рослин, а також сприяє механізації робіт під час догляду за рослинами та збирання врожаю. Планування поля слід проводити після глибокого (10-14 см) розпушування по діагоналі в два сліди один-два рази ротацію. Глибина зняття шару грунту планувальником не повинна перевищувати 5-7 см. Зяблеву оранку часто поєднують із внесенням органічних та мінеральних добрив а при потребі – з вапнування кислих і гіпсуванням солонцюватих грунтів. Після багатьох попередників на полі залишаються рослинні рештки, які значно погіршують якість обробітку грунту і ускладнюють роботу ґрунтообробних агрегатів. Тому рослинні рештки пасльонових та інших культур перед лущенням краще подрібнити косарками-подрібнювачами КИР-1,5 або УБД-3А. Цей захід набагато зменшить засміченість полів насінням бур’янів, а також буде запобігати розмноженню шкідників і хвороб.
Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками ПН-4-35, ПЛН-5-35. Для очищення верхнього шару від бур’янів та нагромадження в ньому вологи і поживних речовин велике значення має осінній напівпаровий обробіток грунту. Суть його у проведенні ранньої зяблевої оранки з бороновунням і коткуванням у строки, коли температурні умови ще сприятливі для проростання бур’янів. Через 10-15 днів після зяблевої оранки, як тільки з’являться сходи бур’янів, проводять культивацію на глибину 6-8 см з боронуванням і коткуванням. За теплий осінній період таких культивацій має бути не менше 2-3. Такий обробіток застосовують під дрібнонасінні овочеві рослини (моркву, цибулю). На перезволожених грунтах під овочеві рослини застосовують профілювання площі, створюють відповідну поверхню грунту (гребні і грядки). Висота гребнів і грядок за рахунок нарізування борозен досягає 20-25 см. При профілюванні площі відстань між центрами гребнів становлять 70-90 см ширина смуги грядок 80-120 см, ширина міжрядь 40-70 см. В разі потреби поверхню грунту вирівнюють планувальниками. За 2-3 дні до сівби проводять передпосівну неглибоку (4-6 см) культивацію з одночасним боронуванням і коткуванням. Весняний обробіток грунту (культивацію, переорювання) проводять з одночасним боронуванням і коткуванням. Такий спосіб обробітку сприяє з’явленню дружніх сходів і приживленню розсади.
Система обробітку грунту
Овочеві культури, як уже зазначалось, виносять з грунту багато поживних речовин і помітно знижують родючість грунту, якщо під них не вносити добрива. Саме тому під овочеві культури обов’язкове внесення органічних і мінеральних добрив. Під овочеві рослини в господарстві вносять гній. Гній вносять здебільшого під зяблеву оранку і лише на грунтах що запливають, навесні під переорювання зябу. Мінеральні добрива застосовують під усі овочеві рослини. Усі види азотних добрив найдоцільніше вносити безпосередньо в грунт (особливо рідкі). З калійних добрив під овочеві культури вносять хлористий калій, калійну сіль, сульфат калію, калімагнезію та ін. Цінним калійним добривом є попіл, який містить 15-20% калію, 5% фосфору, 6-9% калію. Застосовують також складні добрива: нітроамофос, карбоамофос, амофос, метафосфат калію, калійну селітру. При вирощуванні овочів слід додержуватися рекомендованих норм внесення мінеральних добрив. Підвищення норм азотних добрив призводить до нагромадження в овочевій продукції нітратів і нітритів. Ефективність використання добрив, їх вплив на ріст, розвиток і врожайність рослин значною мірою залежить від строків і способів внесення. Добрива вносять під основний обробіток грунту, перед висіванням насіння або садінням розсади, в рядки під час сівби та в період вегетації.
| № поля | Вид рослини та попередники | Площа в сівозміни | Операція та якісні показники | Обсяг робіт т/га т/км | Строки виконання | Склад агрегатів
 Мы поможем в написании ваших работ! | ||||