У разі уроциститу застосовують гексаметилентетрамін та
фенілсаліцилат:
для зняття больового синдрому;
для зняття набрякового і нефротичного синдрому;
для посилення діурезу;
для зняття запального процесу та дезінфекції сечостатевих шляхів;
Вибір дезінфекційних розчинів під час промивання сечового
міхура зумовлений:
типом запалення;
чутливістю мікроорганізмів;
реакцією сечі;
розчинністю препаратів.
163. Кількість білка в раціоні під час хвороб нирок знижують:
у разі розвитку уремії;
у разі збереження азотовидільної функції нирок;
у разі збільшення вмісту сечовини і креатиніну в крові;
у разі зниження вмісту сечовини і креатиніну в крові.
164. Причини уролітіазу:
нестача питної води;
надмірне фізичне навантаження;
порушення обміну речовин;
використання ”жорсткої” води.
165. Амінокислоти, що беруть участь в утворенні сечових каменів:
метіонін;
аргінін;
лізин;
цистин.
166. Причини хронічної гематурії ВРХ:
інфекційні хвороби;
підвищений радіаційний фон;
згодовування папороті-орляка;
карцинома сечового міхура.
167. За хронічної гематурії ВРХ розвивається анемія:
аліментарно-дефіцитна;
мієлотоксична;
постгеморагічна;
гемолітична.
168. Піурія характерна для захворювання:
гідронефроз;
нефрит;
пієлонефрит;
нефроз.
169. Ускладнення пієлонефриту:
гломерулонефрит;
гідронефроз;
|
|
|
нефроз;
уроцистит.
170. До діуретинів відносять:
Нітроксолін;
Верошпирон;
Фуросемід;
Уробесал.
Орган імунної системи, що визначає імунокомпетентність
Т-лімфоцитів у ссавців:
тимус;
селезінка;
лімфатичні вузли;
кістковий мозок.
172. Основний симптом геморагічних діатезів, це:
анемія;
лейкоцитоз;
кровоточивість;
блідість слизових оболонок.
Згідно з класифікацією виділяють у групу залежно від
насиченості еритроцитів гемоглобіном анемії:
нормохромну;
постгеморагічну;
нормоцитарну;
регенераторну.
174. Аміачний запах сечі у разі уроциститу може бути викликаний:
появою кетонових тіл;
застоєм і зброджуванням сечі у сечовому міхурі;
появою індикану;
появою білірубіну і глюкози.
Захворювання, за якого відмічають дистрофічні зміни ниркових
канальців і базальної мембрани клубочків називають:
нефросклероз;
нефроз;
гломерулонефрит;
пієлонефрит.
176. Дієта за нефрозу має бути:
мала кількість білка;
голодна;
безсольова;
напівголодна.
177. „Зморщена нирка” – це захворювання називається:
нефроз;
некротичний нефроз;
нефросклероз;
|
|
|
пієлонефрит.
178. Менінгоенцефаліт, це:
запалення речовини головного мозку;
запалення оболонок головного мозку;
запалення речовини і оболонок головного мозку;
запалення речовини і оболонок спинного мозку.
179. Етіологія менінгоенцефаліту:
стрес;
гострі інфекційні хвороби;
травми черепа;
гострі отруєння.
180. Основний ланцюг патогенезу теплового перегрівання:
підвищення збудливості ЦНС;
збільшення теплоутворення і зменшення тепловіддачі;
зниження збудливості ЦНС;
нагромадження токсичних продуктів в організмі.
181. Стрес, це:
адаптативна відповідь організму на дію надмірних подразників;
підвищення збудливості ЦНС;
зниження збудливості ЦНС;
розлади психічного стану.
182. За розвитку стресу порушується функція:
надниркових залоз;
підшлункової залози;
щитоподібної залози;
гіпофіза.
183. До стрес-протекторів відносять:
наркотики;
Аміназин;
Глюкозу;
кортикостероїди.
Захворювання, що характеризується періодично виникаючими
Нападами судом на фоні втраченої свідомості (рефлексів),
називають:
неврозом;
активною гіперемією головного мозку;
епілепсією;
еклампсію.
185. В основі розвитку справжньої епілепсії лежать:
|
|
|
дистрофічні зміни в головному мозку;
зміни співвідношення між процесами збудження і гальмування
в головному мозку;
запалення кори головного мозку;
підвищення електричної активності головного мозку.
Патолого-морфологічні зміни у головному мозку у разі
справжньої епілепсії, це:
ніяких, окрім дистрофії гангліозних клітин і гіперплазії глії;
розширення судин мозку;
некротичні ділянки головного мозку;
набряк головного мозку.
187. Тривалість нападу судом за справжньої епілепсії:
30 – 60 хвилин;
2 – 3 хвилини;
більше години;
1 –2 дні.
188. Для лікування справжньої епілепсії застосовують:
Аміназин;
Барбітурати;
інгаляційні наркотики;
вітаміни групи В.
189. Етіологія еклампсії:
патологія нирок;
патологія печінки;
гіпокальціємія;
стрес.
190. У разі підозри на еклампсію в сироватці крові визначають:
вміст гормонів;
вміст неорганічного фосфору;
вміст загального кальцію;
вміст сечовини;
191. Для лікування еклампсії застосовують:
серцеві препарати;
солі кальцію;
протисудомні препарати;
етиловий спирт.
192.Зміна температури тіла за теплового перегрівання:
|
|
|
незначно підвищується;
різко підвищується;
різко знижується;
залишається без змін.
193. Основні симптоми гострого перебігу гострої тимпанії рубця, це:
болючість у ділянці холки;
припинення відрижки;
переважно черевний тип дихання;
збільшення об’єму живота.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!