Штами мікроорганізмів, що використовують для виготовлення
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
з навчальної дисципліни „Внутрішні хвороби тварин”
Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
„Бакалавр” напряму „Ветеринарна медицина” (6.110101)
2011
1. Етіотропна терапія спрямована:
на усунення причини хвороби;
на механізм розвитку хвороби;
на підвищення неспецифічної резистентності;
на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
2. Патогенетична терапія спрямована:
на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі;
на механізм розвитку хвороби;
на усунення причини хвороби;
на нормалізацію функцій нервової системи.
3. Замінна терапія спрямована:
на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі;
на механізм розвитку хвороби;
на усунення причини хвороби;
на нормалізацію функцій нервової системи.
4. До етіотропної терапії відносять:
новокаїнові блокади;
протимікробну терапію;
пробіотикотерапію;
. протеїнотерапію.
5. До патогенетичної терапії відносять:
імуностимулювальну терапію;
інтерферонотерапію;
новокаїнові блокади;
жарознижувальні препарати.
6. До замінної терапії відносять:
гемотрансфузію;
протеїнотерапію;
вітамінотерапію;
пробіотикотерапію.
|
|
|
7. До жиророзчинних вітамінів відносяться:
тіамін;
токоферол;
ціанокобаламін;
ергокальциферол.
8. До водорозчинних вітамінів відносять:
ретинол;
рибофлавін;
філохінон;
нікотинову кислоту.
9. Протеїнотерапія включає:
гемотерапію;
тканинну терапію;
органотерапію;
серотерапію.
10. До протеїнотерапії не відноситься:
лізатотерапія;
органотерапія;
лактотерапія;
серотерапія.
11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:
загально;
комплексно;
локально;
вибірково.
12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:
зниженням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну;
підвищенням температури тіла;
гіпотонією передшлунків;
збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.
13. Протеїнотерапія протипоказана у разі:
пневмонії;
артриті;
інфекційних захворюваннях із гострим перебігом;
гіпопластичній анемії.
14. До гемотерапії відносять:
гемотрансфузію;
аутогемотерапію;
ізогемотерапію;
гетерогемотерапію
15. Суть аутогемотерапії:
Введення крові від однієї тварини;
введення крові різних тварин у межах одного виду;
|
|
|
введення крові тварин різних видів;
гемотрансфузія.
16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:
введення крові від однієї тварини;
введення крові різних тварин у межах одного виду;
введення крові тварин різних видів;
гемотрансфузія.
17. Суть гетерогемотерапії:
введення крові від однієї тварини;
введення крові різних тварин у межах одного виду;
введення крові тварин різних видів;
гемотрансфузія.
18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:
в утворенні біогенних стимуляторів;
у дії на біологічно активні точки;
в утворенні гістаміноподібних речовин;
у нормалізації функцій нервової системи.
19. До тканинних препаратів відносять:
Екстракт алое;
Катозал;
Алохол;
РБС.
20. До органопрепаратів відносять:
Камполон;
РБС;
Лідазу;
Катозал.
21. До лізатопрепаратів відносять:
Панкреатин;
АСД;
Гідролізин Л-130;
Сирепар.
22. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:
у перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до
нервової системи;
стимуляції процесів збудження у ЦНС;
стимуляції процесів гальмування у ЦНС;
знеболювальному ефекті.
23. Протипоказано застосування новокаїнової терапії у разі:
|
|
|
плевриту;
бронхопневмонії;
гострих серозних, катаральних і гнійних маститах;
серцево-судинної недостатності.
24. За гострого перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:
бактеріостатичні препарати;
бактерицидні препарати;
препарати пролонгованої дії;
важкорозчинні препарати.
Введення якого лікарського препарату значно знижує
знеболювальну властивість новокаїну:
Канаміцину;
Еритроміцину;
Сульфаніламідів;
Бензилпеніциліну.
Новокаїнові блокади, що застосовують для лікування хвороб
органів дихання:
надплевральну;
зірчастого вузла;
паранефральну;
інтраплевральну.
27. Суть пробіотикотерапії:
застосування протимікробних препаратів;
застосування штамів симбіонтних мікроорганізмів, які попереджають розвиток дисбактеріозу;
застосування імуностимуляторів – продуктів життєдіяльності мікроорганізмів;
застосування препаратів, які стимулюють ріст ендогенних корисних мікроорганізмів.
Штами мікроорганізмів, що використовують для виготовлення
пробіотиків:
лактобактерії;
сальмонели;
біфідумбактерії;
ешерихії.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 307; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!