Солі мікроелементів, якими збагачують корми у разі хвороб
кровотворної системи (вкажіть найбільш повну відповідь):
кобальту, міді, заліза;
фосфору, заліза, фтору;
натрію, магнію, заліза;
цинку, натрію, міді.
30. Дієтотерапія – це:
метод лікування за допомогою спеціального набору вітамінів;
лікування за допомогою спеціально організованої годівлі хворих тварин;
лікування тварин за допомогою спеціальних умов утримання;
Метод лікування за допомогою дієтичного режиму.
31. Фізіотерапія відноситься до:
симптоматичної терапії;
патогенетичної терапії;
терапії, яка регулює нервово-трофічні функції;
рефлексотерапії.
32. Методи фізіотерапії, які відносяться до електротерапії:
гальванотерапія;
фарадизація;
. ультразвукотерапія;
дарсонвалізація.
33. Джерелами ультрафіолетового опромінення є:
лампи інфраруж;
еритемно-увіолеві лампи;
ртутно-кварцеві лампи;
лампи солюкс.
34. Найбільш виражена біологічна дія ультрафіолетових променів:
довгохвильових;
короткохвильових;
середньохвильових;
змішаних.
35. Ультрафіолетове опромінення протипоказане у разі:
Д-гіповітамінозу;
екземи;
бронхітів;
кахексії.
36. Дія інфрачервоних променів ґрунтується на:
тепловому ефекті;
стимуляції синтезу вітаміну D;
бактерицидному ефекті;
стимуляції еритроцитопоезу.
37. Інфрачервоні промені застосовують під час:
лікування мокрих екзем;
|
|
|
гнійно-гнильних процесів;
геморагічних діатезів;
гострої стадії запальних процесів.
38. Під дією ультрафіолетового опромінення у шкірі утворюється:
ергокальциферол;
25 (ОН) D3
холекальциферол;
токоферол.
39. Метод, що відноситься до механотерапії:
масаж;
ультразвук;
моціон;
електростимуляція.
40. Етапи диспансеризації:
діагностичний;
проведення протиепізоотичних заходів;
профілактичний;
проведення лабораторних досліджень крові.
Періодичність проведення диспансеризації на племінних молочних
фермах:
щомісячно;
один раз у 6 місяців;
щоквартально;
за необхідністю.
42. Показниками енергетичної поживності раціонів є:
забезпеченість цукром;
забезпеченість кормовими одиницями;
забезпеченість обмінною енергією, вираженою у мДж;
цукро-протеїнове співвідношення.
43. Структура раціону це:
співвідношення окремих груп кормів за протеїновою поживністю;
співвідношення окремих груп кормів за вуглеводною поживністю;
співвідношення окремих груп кормів за ліпідною поживністю;
співвідношення окремих груп кормів за енергетичною поживністю.
44. рН якісного силосу має бути:
|
|
|
3,8 – 4,2;
3,5 – 3,7;
4,3 – 4,5;
3,9 – 4,1.
45. Індикатором гниття силосу є;
оцтова кислота;
молочна кислата;
масляна кислота;
валеріанова кислота.
46. Міокардит – це:
запалення папілярних м’язів, хорд та клапанного апарату серця;
запалення серцевого м’яза;
запалення серцевої сумки;
дистрофічні зміни міокарда.
47. Етіологія міокардиту:
інфекційні та інвазійні хвороби;
отруєння, стрес, емоційно-фізичні перенавантаження;
алергічні, аутоімунні ураження;
всі перераховані фактори.
48. У першу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:
не змінюється;
підвищується;
знижується;
розвивається екстрасистолія.
49. У другу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:
не змінюється;
підвищується;
знижується;
виникають блокади серця.
50. За міокардиту у першу стадію АКТ:
підвищується систолічний;
підвищується систолічний і діастолічний;
знижується систолічний;
підвищується діастолічний.
51. Тони серця за міокардиту у першу стадію:
посилюються;
не змінюються;
акцентується перший тон;
акцентується другий тон.
Частота пульсу за міокардиту у першу стадію у коней становить
(уд/хв):
|
|
|
24 – 42;
50 – 80;
Більше 100;
20 – 30.
53. За гострого перебігу міокардиту застосування серцевих глікозидів:
протипоказане;
показане разом з антибіотиками та заспокійливими засобами;
бажане разом із кортикостероїдами;
небажане.
До основних лікарських засобів під час лікування міокардиту
відносять:
антибіотики і кортикостероїди;
заспокійливі засоби;
кисень, глюкозу, препарати камфори;
всі перераховані засоби.
55. Міокардоз – це:
захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;
захворювання, яке характеризується розростанням сполучної тканини у міокарді й ущільненням його;
захворювання, яке характеризується ураженням і морфологічними змінами клапанного апарату серця;
захворювання, яке характеризується розширенням і збільшенням порожнин серця в об’ємі.
56. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):
порушення обміну речовин;
гострі інфекційні хвороби;
сепсис;
гіпоксія.
57. Збудливість серця за міокардозу:
не змінюється;
підвищується;
знижується;
виникають блокади серця.
58. За міокардозу АКТ:
|
|
|
підвищується систолічний;
підвищується систолічний і діастолічний;
знижується систолічний;
підвищується діастолічний.
59. Тони серця за міокардозу:
посилюються;
послаблюються;
не змінюються;
акцентується другий тон;
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 349; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!