Аналіз результатів господарської діяльності закладу. Оцінка фінансово-економічних показників
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом зверху і знизу має становити два вільних рядки. Підкреслення заголовків не допускається.
Кожну структурну частину дипломної роботи починають з нової сторінки.
Нумерація розділів і підрозділів
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи і позначатися римськими цифрами. Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, ставлять після слова «РОЗДІЛ», потім за ним – крапку та друкують заголовок розділу. Не нумеруються такі структурні підрозділи, як перелік умовних скорочень, зміст, вступ, висновки, список використаних джерел: «РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІТИКО-ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА», «ЗМІСТ».
Сторінки, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, другою – анотація, третьою – завдання, четвертою – перелік умовних скорочень, які включаються до загальної нумерації сторінок, але на них номер сторінки не ставиться. Наступні сторінки нумеруються у правому верхньому куті аркуша без крапки після цифри, починаючи з п’ятої сторінки, на якій розміщено «ЗМІСТ».
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: «2.2.» (другий підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу, наприклад:
|
|
|
Аналіз та оцінка основних показників роботи закладу
Ілюстрації
Ілюструють курсову роботу, виходячи із загального задуму дослідження, за ретельно продуманим тематичним планом, що дає змогу уникнути випадкових й другорядних ілюстрацій, та навпаки включити до роботи вкрай необхідні, які стосуються найважливішим тем. Зміст кожної ілюстрації має доповнювати текст роботи та поглиблювати розкриття суті явища.
Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: схема, діаграма, графік, креслення, технічний рисунок, фотознімок.
Схема – це зображення, яке передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу, пристрою або споруди та показує взаємозв’язок між їхніми головними елементами.
Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відображують і аналізують масові дані та використовують для порівняння однорідних показників (показники загальної захворюваності населення: хвороби органів дихання, хвороби органів травлення, інші захворювання). Найбільшого розповсюдження набули діаграми: лінійні, стовпчикові (гістограми) й секторні (кругові).
|
|
|
Для побудови лінійних діаграм, як правило, використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі відкладається час або факторіальні ознаки (незалежні), на осі ординат – показники на певний момент чи період часу або розміри результативної незалежної ознаки. Вершини ординат з’єднується відрізками, в результаті чого отримують ламану лінію. На лінійні діаграмі можна одночасно наносити кілька показників.
На стовпчикових діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників (стовпчиків) однакової ширини розміщених вертикально (тоді діаграма називається стовпчиковою чи гістограмою) або горизонтально (називається стрічковою). Висота прямокутників є пропорційною до зображених ними величин.
Секторна діаграма являє собою коло, поділене на сектори, розміри яких пропорційні величинам частин зображеного об’єкта чи явища. Наприклад:
Структура загальної захворюваності дорослого населення
Черкаської області за 2008 рік
Рис. 2.4.
Графік – умовне зображення величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки, лінії. Як правило, графіки будують для оцінки динаміки одного показника в часі (чисельність населення, народжуваність, смертність, рівень захворюваності та ін.). Крім цього, графіки також використовують як для аналізу, так і для більшої наочності ілюстративного матеріалу.
|
|
|
Крім геометричного зображення, графік містить низку допоміжних елементів: загальний заголовок графіка; пояснення умовних знаків і значення окремих елементів графічного зображення; осі координат, шкалу із масштабами і числові сітки; числові дані, що доповнюють або уточнюють величину вказаних на графіку показників.
Осі координат графіка викреслюють суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. На координатних осях вказують умовні позначення і розмірності відкладених величин у прийнятних скороченнях. На графіку слід писати лише умовні літерні позначення, наведені у тексті. Написи, що стосуються кривих і точок, залишають тільки у тих випадках, коли їх небагато і вони є короткими. Багатослівні підписи замінюють цифрами, а розшифрування наводять у під рисунковому підписі.
Якщо крива, зображена на графіку, займає невеликий простір, то для економії місця числові поділки на осях координат можна починати не з нуля, а обмежити тими значеннями, в яких розглядається дана функціональна залежність на відмінну від діаграми. Наприклад:
|
|
|
Динаміка руху чисельності населення Черкаської області
за 2005 – 2008 роки
Рис. 2.1.
Креслення – основний вид ілюстрацій в інженерних роботах. Воно використовується, коли необхідно максимально точно зобразити певну конструкцію або її частину.
Технічні рисунки – використовуються в роботах, де необхідно зобразити явище або предмет таки, яким ми його сприймаємо зором, але без зайвих деталей і подробиць. Дане зображення має широкі пізнавальні можливості дає змогу найбільш повно, просто і дохідливо зобразити предмет.
Фотознімок – найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. У багатьох галузях науки і техніки фотознімок – це не тільки ілюстрація, а й науковий документ (зображення ландшафту, розташування об’єктів спостереження, тощо).
Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих аркушах дипломної роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. В свою чергу, в тексті, на кожну з ілюстрацій повинно бути посилання з коментарем.
Назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщуються над ілюстрацією по середини сторінки.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими і після якого ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації розміщуються послідовно під ілюстрацією по середини сторінки, наприклад:
Порівняльна характеристика загальної захворюваності на 10 тис. дорослого населення Черкаської області і середнього показника по Україні
за 2005 – 2008 роки
Рис. 2.3.
Якщо ілюстрації створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті.
Таблиці, формули, посилання
Цифровий матеріал, як правило, має оформлятись у вигляді таблиці.
Таблиця – являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (вертикальні колонки), відокремлені одна від одної відповідно горизонтальними чи вертикальними лініями.
За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом опрацювання й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення, яке вводиться до тексту словами: «Таблиця дає змогу зробити висновок щодо…», «Із таблиці видно, що..» та ін. Правильна побудова структури таблиці та її змісту сприяють виявленню і формуванню певних закономірностей, динаміки та дають можливість отримати правильні висновки.
До неаналітичних таблиць здебільшого вміщують статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.
Таблиця складається з таких елементів: порядкового номера, тематичного заголовка, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків та вертикальних граф.
Таблиці слід розміщувати у дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи включають до загальної нумерації сторінок.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш. При цьому слово «Таблиця», її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими частинами (перенесеними) справа пишуть курсором слова «Продовження таблиці» і вказують її номер, заголовок таблиці не повторюють. Наприклад: «Продовження таблиці 2.3». При переносі частини таблиці, заголовки вертикальних граф не переносяться, а пронумеровуються відповідні графи і переноситься лише ця нумерація на наступну сторінку.
У таблицях слід обов’язково вказувати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку таблиці або заголовках вертикальних граф. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери та мають бути максимально точними і простими.
В таблицях виділення назви заголовків та цифрових даних полужирним шрифтом або курсором не дозволяється.
Таблиці нумерують арабськими цифрами послідовно в межах розділу. З лівого поля сторінки розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка і зазначається назва таблиці, наприклад:
Таблиця 2.1. Чисельність населення Черкаської області за 2006-2008 роки
| № з/п | Назва | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | м. Черкаси | 290421 | 289222 | 286910 |
| 2. | м. Сміла | 67928 | 67664 | 67716 |
| 3. | м. Умань | 87094 | 86828 | 86899 |
| 4. | м. Ватутіно | 19391 | 19104 | 18776 |
| Разом: | 464834 | 462818 | 460301 | |
Продовження таблиці 2.1.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 5. | Городищенський | 45766 | 44989 | 43652 |
| 6. | Драбівський | 40039 | 39486 | 38522 |
| 7. | Жашківський | 42238 | 41323 | 39900 |
| 8. | Звенигородський | 50592 | 49847 | 48384 |
| 9. | Золотоніський | 74937 | 74597 | 73595 |
| 10. | К-Шевченківський | 47249 | 46779 | 45831 |
| Разом по районах: | 873001 | 861589 | 840320 | |
| Всього по області: | 1337835 | 1324407 | 1306241 | |
Формули розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, відділяючи їх від тексту зверху і знизу, а також одну від одної інтервалом не менше одного рядка.
Розшифрування значень символів і числових коефіцієнтів друкують під формулою у тій послідовності, в якій вони у зазначені у формулі. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнту записують з нового рядка.
Формули в дипломній роботі нумеруються послідовно у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номера формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках.
Наприклад: «…проста річна дисконтна ставка (d) визначається:
(3.1)
де Dr – сума процентних коштів (дисконт), яка виплачується за рік;
S – сума, що повинна бути виплачена за векселем чи іншим зобов’язанням.
Посилання – означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ, тощо). Воно є обов’язковим в роботі при наведенні цитат, важливих або фактичних (цифрових) даних, принципових положеннях або точки зору різних авторів. Посилання в роботі слід оформляти у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. В дужках зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у список використаних джерел.
Наприклад: «Розвиток сучасного менеджменту в умовах переходу країни до ринкової економіки в значній мірі залежить від певних чинників [27]».
При посиланні на розділи, підрозділи, додатки дипломної роботи зазначають їх номери. Наприклад: «… у розділі ІІ….», «…. див. рис. 2.1….», «….. відповідно до п. 3.1….», «…… у додатку А….».
Посилання на формули в дипломній роботи вказують порядковим номером формули й беруть у круглі дужки, а потім (через кому) вказують номер сторінки роботи, на якій вміщено дану формулу та на яку робиться посилання. Наприклад: «…… за формулою (2.4, с. 37)….».
На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця пишуть скорочено, наприклад: «……. в таб. 2.3…..». У повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивись». Наприклад: «…..див. таб. 1.3».
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!