Оформлення списку використаних джерел



Список використаних джерел у дослідницькій роботі - це ключ до джерел, якими користувався автор при її написанні. Крім того, такий список, у значній мірі, є показником наукової етики і культури наукової роботи.

У курсових і дипломних роботах використовують алфавітний спосіб угруповання літературних джерел. Прізвища авторів і назви літературних джерел (якщо автор не зазначений) розміщені за алфавітом. Однак не слід в одному переліку змішувати різні алфавіти. Іноземні джерела за звичай розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел, що написані мовою дослідницької роботи, а саме, державною мовою.

Принцип надання літературних джерел у бібліографічному списку - «слово за словом». Запис рекомендується розташовувати:

а) при збігу перших слів — за алфавітом других слів і т.д.;

б) при декількох роботах одного автора — за алфавітом назв;

в) при авторах однофамільцях — за ідентифікуючими ознаками (молодший, старший, батько, син — від старших до молодшого);

г) при декількох роботах автору, написаних їм у співавторстві з іншими — за алфавітом прізвищ співавторів.

У списку використаних джерел обов'язково вказуються:

■ для монографії - прізвище та ініціали автора (авторів), назва твору, місто, видавництво, при необхідності номер тому або частини,
 рік видання та кількість сторінок у монографії;

■ для збірника - назва роботи, прізвище та ініціали редактора або
 укладача, місто, видавництво, рік видання і кількість сторінок у
збірнику;

■ для статті зі збірника - прізвище та ініціали автора, назва статті,
 назва збірника, прізвище та ініціали редактора або укладача,
 місто, видавництво, рік видання, посилання на сторінки на яких розміщена згадана стаття;

для статті з періодичного видання - прізвище та ініціали автора,
 назва статті, назва періодичного видання, рік, номер, посилання на сторінки на яких розміщена згадана стаття;

 

 

ГЛАВА V

КУРСОВІ РОБОТИ

Загальні вимоги до змісту курсової роботи

Курсова робота являє собою завдання, спрямоване на розвиток здатності студентів до самостійної науково-дослідної діяльності. Мети курсової роботи:

-поглибити і розширити теоретичні знання;

- опанувати прийомами (навичками) самостійної позитивної діяльності, виробити уміння формулювати судження і висновки, логічно послідовно і доказово їх викладати;

 - виробляти уміння публічного захисту підготовленого матеріалу

(робити доповідь, відповідати на питання, обстоювати свою думку і т.д.).

Основнавимога до змісту курсової роботи - це її досить високий теоретичний рівень. Незважаючи на те, що вона носить навчально-дослідницький характер, вона повинна спиратися на новітні досягнення науки в цій сфері та продемонструвати здатність автора до теоретичного аналізу.

Крім того, курсова робота покликана сформувати у студентів навичкиорганізації та проведення експериментального або практичного дослідження, умінняпрацювати з фактами, інтерпретувати їх та формулювати висновки. Тому, якщо перша курсова робота найчастіше носить поки тільки теоретичний характер, у відношенні подальших дослідницьких робіт, як правило, обов'язковим є і наявність експериментальної або практичної частини.

Варто пам'ятати, що курсова робота навіть теоретичного характеру - це не великий реферат. Вона не повинна бути тільки результатом роботи з літературою за відповідною темою. Це насамперед дослідження. І це стосується теоретичної частини також. Одним з найважливіших при виконанні курсової роботи є етап аналітичної діяльності, у ході якої автор прослідковує логіку розвитку ідей за даною проблематикою, аналізує протиріччя й обов'язково висловлює свою думку і своє відношення до згаданих у роботі сторін проблеми.

 

 

Захист і оцінка курсової роботи

Завершена робота представляється керівнику для остаточної перевірки.

Рішення про можливість допуску її до захисту визначається кафедрою (викладачами) і доводиться до відома студентів не менш чим за тиждень до захисту.

Захист курсової роботи проводиться до початку екзаменаційної сесії.

За 2-3 дні до захисту роботи роздаються авторам для можливого виправлення недоліків і підготовки відповідей на зауваження.

Порядок захисту.

     Захист курсових робіт проводиться на засіданнях випускових кафедр. Захист відбувається у присутності завідувача кафедри, 2-3-х провідних викладачів, керівника курсової роботи  на спеціально виділеному для захисту занятті. Перше слово надається студенту, який у своєму короткому виступі (до 5-7 хв.) повинний освітити наступні моменти:

що спонукало вибрати саме цю тему;

які були мета і задачі дослідження;

які методи використовувалися для вирішення поставлених задач;

яка література виявилась найбільш змістовною і цікавою

висновки і результати дослідження.

Після виступу студента надається слово керівникові курсової роботи для стислої характеристики роботи та студента. Наступним етапом є запитання до студента стосовно курсової роботи, що була ним представлена.

Оцінка роботи обговорюється членами кафедри і виставляється після завершення захисту всіх робіт, допущених у цей день.

ОЦІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ виноситься із урахуванням того, наскільки її автор:

     ■ продемонстрував вільне володіння змістом представленої
 роботи;

     ■ обґрунтував актуальність проблеми, правильно сформулював мету
 дослідження, виділив задачі і методи дослідження;

     ■ відобразив у змісті основні питання теми;

■ залучив достатню кількість теоретичних матеріалів, и користуючись новітніми джерелами, глибоко вивчив та правильно проаналізував літературу за темою свого дослідження;

■ зробив відповідні висновки й узагальнення;

■показав володіння методами дослідження;

■виявив самостійність у розробці теми;

■написав роботу грамотно, літературною мовою, правильно її оформив

ОЦІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ ЗНИЖУЄТЬСЯ, ЯКЩО в НІЙ:

■не виділена і не обґрунтована проблема дослідження;

■не сформульована мета, не зазначені задачі та методи дослідження;

     ■ план роботи хаотичний, не виділяє вузлові питання проблеми;

■відсутня самостійність у розробці теми, курсова робота зведена до простого переказу або переписування літературних та наукових джерел;

■порушена логіка дослідження, у викладі матеріалу є  повтори або порушення логіки висловлювання чи думки, приклади носять випадковий характер;

■вкрай обмежене коло вивченої та використаної літератури;

■мають місце помилки в цитуванні, невірно зазначені джерела висловлювань, цитувань, що приводяться;

■зустрічаються орфографічні та граматичні помилки, страждає стиль викладу;

■ порушені правила складання списку використаних джерел;

■ робота неакуратна на зовнішній вигляд.

 

 

РОЗДІЛ VI


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!