Розробка і проведення експериментального (практичного) дослідження.
Дніпродзержинський державний технічний університет
Факультет соціології та філології
Кафедра перекладу
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, випускних кваліфікаційних
ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
6.030507 та 7.030507 - “ПЕРЕКЛАД”
Дніпродзержинськ
2010
Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено.
Методичні вказівки до підготовки та оформлення курсових, випускних кваліфікаційних та дипломних робіт для студентів спеціальності 6.030507. та 7.030507 – «ПЕРЕКЛАД»
Укладачи: д.філол.н., професор Шепеля Ю.О.
Завідувач кафедри перекладу
канд.філол.наук, доцент Воронова З.Ю.
Відповідальний за випуск:: канд.філол.наук, доц. Воронова З.Ю.
Затверджено на засіданні кафедри перекладу ДДТУ
Протокол № 1 від 27.09.07
Коротка анотація видання. У методичних вказівках детально розглянуті основні питання з приводу підготовки, написання та оформлення курсових, випускних кваліфікаційних та дипломних робіт для студентів спеціальності 6.030507 та 7.030507 – «ПЕРЕКЛАД». Обґрунтовано основні вимоги до даного виду робіт та надані практичні зразки оформлення.
Зміст
РОЗДІЛ I. Послідовність підготовки дослідницької роботи......................
1.1. Вибір теми .......................................................................................................
|
|
|
1.2. Пошук інформації ....................................................................................
1.3. Розробка та проведення експериментального дослідження …..........
РОЗДІЛ II. Складові частини курсової та дипломної роботи......................
РОЗДІЛ III. Мова та стиль наукової роботи......................................................
РОЗДІЛ IV. Оформлення наукової роботи .......................................................
4.1.Загальні вимоги до оформлення ..................................................................
4.2.Оформлення таблиць.................................................................................
4.3. Вимоги до цитування ...................................................................................
4.4. Оформлення списку використаних джерел..............................................
РОЗДІЛ V. Курсові роботи.
5.1.Загальні вимоги до змісту курсової роботи ..............................................
5.2.Захист та оцінка курсової роботи.................................................................
РОЗДІЛ VI. Дипломна робота .
6.1.Загальні вимоги до змісту дипломної роботи.............................................
6.2.Етапи підготовки дипломної роботи………………………………..
6.3.Захист дипломної роботи ............................... ………………………
РОЗДІЛ VII.Список навчально-методичної літератури з перекладо-знавства, мовознавства та інших напрямків філологічного спрямування
|
|
|
РОЗДІЛ I
ПОСЛІДОВНІСТЬ ПІДГОТОВКИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
Вибір теми
Вибір теми є відповідальним етапом у підготовці до проведення наукового дослідження, тому що саме він обумовлює успішність кінцевого результату. Правильно обрана тема - вже половина успішно виконаної роботи.
Для того, щоб надалі робота не була перервана автором через втрату зацікавленості до неї, виявлення в ній відсутності новизни та актуальності, нездатності побачити логіку експериментального або практичного дослідження, технічних труднощів проведення практичної частини тощо, необхідно провести ретельну роботу з вибору теми дослідження.
Теми дипломних та курсових робіт пропонуються студентам відповідно до напрямків науково-дослідної або методичної роботи випускаючих кафедр. Такий перелік тем щорічно обновлюється. Однак, у студента є можливість і самостійного вибору теми дослідження, з урахуванням власних науково-практичних інтересів, тематики попередніх курсових робіт тощо. Дуже важливо, щоб тема роботи викликала особисту зацікавленість у виконавця. Як показує досвід, саме в таких випадках вона виявляється найбільш змістовною і багатою на фактичний матеріал.
|
|
|
Вибір теми припускає вже попередню роботу з науковою літературою. Особливо в цьому відношенні можуть бути корисними періодичні видання. Саме в них публікуються новітні експериментальні та теоретичні дослідження, обговорюються найбільш актуальні та перспективні проблеми. Систематична робота з періодичною літературою дозволяє тримати руку на «пульсі» сучасної науки.
Якщо ви вважаєте, що обрана тема роботи актуальна і несе в собі реальну новизну, необхідно вже на перших етапах роботи уявляти собі логіку усього практичного дослідження. На даному етапі докладного плану не потрібно, необхідний загальний задум без будь-яких додаткових технічних подробиць. Автор повинен уявляти собі загальну стратегію розробки методу дослідження з огляду на конкретні умови, у яких йому доведеться працювати.
Як бачимо, успішний вибір теми є результатом проведення автором складної підготовчої роботи, що істотно знижує імовірність втрати зацікав-леності до неї у випадку зіткнення з труднощами технічного або психологічного характеру. Необхідно підкреслити, що зміна теми дипломної роботи (у зв’язку з тим, що вона офіційно затверджується на початку навчального року відповідним наказом ректора) дозволяється тільки в надзвичайних випадках.
|
|
|
Після вибору теми студент звертається за порадою до свого наукового керівника. У випадку курсової роботи, особливо першої, це часто відбувається і на етапі вибору теми. Саме науковий керівник може допомогти у виборі, проясняючи сферу науковихінтересів студента, спираючись на знання його здібностей та особистісних властивостей, ступеня його підготовленості.
Науковий керівник може запропонувати варіанти сучасних, найбільш перспективних науково-дослідницьких проблем, направити пошук студента. Дуже важливо однак, щоб остаточний вибір конкретної теми був здійснений студентом самостійно. Сформована в такий спосіб особиста відповідальність обумовлює надалі і особисту зацікавленість студента.
Науковий керівник здійснює наукову та методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, проводить консультації щодо викладу теоретичного й експериментального матеріалу, вносить необхідні корективи, а також робить висновок про готовність роботи.
При необхідності, науковий керівник може запропонувати залучити консультантів по окремих розділах. Ними можуть бути професори та викладачі університету, високо кваліфіковані фахівці та наукові співробітники з науковими ступенями, провідні спеціалісти за даним напрямом.
Пошук інформації
Робота над науковою темою починається з підбору та первинного ознайомлення з необхідною літературою. Характеризуючи документальні джерела наукової інформації, необхідно насамперед підкреслити їхнє різноманіття. Можемо розподілити їх за наступними групами:
Неперіодичні видання: монографії, збірники, наукові видання, науково-популярні видання, матеріали наукових конференцій.
Періодичні видання: журнали, газети.
Постійні видання: бюлетені, звістки, збірники, праці, учені записки.
Дисертації (чи автореферати дисертацій).
Інформаційні видання: реферативні журнали, експрес-інформація, огляди.
Довідкова література: енциклопедії, довідкові видання, словники.
Бібліографічні видання (періодичні та неперіодичні). Усі ці видання можна знайти в бібліотеках університету та міста. Полегшити роботу щодо пошуку та підбору літератури можуть систематичні, алфавітні та предметні каталоги, бібліографічний відділ (який є в кожній науковій бібліотеці). Для підбору періодичної літератури варто звернутися до переліку статей, опублікованих у плані календарного року, і розміщеному наприкінці останнього номера журналу за кожний рік видання.
Кожний із згаданих джерел має свої переваги і недоліки. Приміром, монографія є більш глибоким і цілісним аналізом явища, що досліджується, однак потрібно мати на увазі, що за 2-3 роки, що пішли на підготовку та видання книги, дані, які містяться в ній можуть застаріти.
Журнали дозволяють мати справу з найбільш «свіжою», новою інформацією, однак вони є менш сконцентрованими за наповненістю з визначеною тематикою: яким би вузькоспеціалізованим ні був би журнал, тематика його значно ширше, ніж конкретні інтереси того чи іншого фахівця, матеріали щодо обраної теми можуть бути розподілені по великій кількості журналів.
Підхід до пошуку літератури може залежати від того, у якій послідовності її передбачається вивчати: у хронологічній, коли літературні джерела розглядаються в прямому хронологічному зв'язку, або загально хронологічній, коли знайомляться спочатку з новітніми виданнями, а потім вже переходять до більш старих за часом публікацій.
Додатковим і актуальним на сьогодні джерелом інформації стають новітні комп'ютерні технології. Доступ до Інтернету та його використання є обов'язковою умовою написання дослідницької роботи сучасного студента. Вивчаючи літературу, важливо відокремлювати саме наукові факти, що і становить безпосередньо творчий процес. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як: новизна, точність, об'єктивність і вірогідність.
Вірогідність фактів залежить від вірогідності першоджерел, термінів їх опублікування, наукового та професійного авторитету автора, приналежності автора до тієї чи іншої наукової школи. Робота з літературою враховує і детальне обмірковування знайденої інформації. Виписки варто робити на окремих аркушах, залишаючи місце для виникаючих власних ідей, задумів, питань, уточнень. Крім того, такі записи дозволяють на наступних етапах написання роботи вільно компонувати матеріал у будь-якому порядку, зіставляти факти один з одним, зіштовхуючи їх, групуючи та розширюючи. Це і є зовнішньою картиною внутрішнього аналізу явища, що досліджується. Саме така робота надає можливості автору висловити свою власну концепцію.
Непогано завести окремі папки, що відповідають майбутнім розділам письмової роботи, куди і складати всі виписки, сортуючи їх по ходу виконання підготовчої частини дослідження. Науковому аналізу літератури, що розглядається, сприяє і сортування отриманого матеріалу по таких рубри-ках, як наприклад: «експериментальні факти», «ідеї», «питання», «гіпотези» тощо. Дуже важливо ретельно фіксувати джерело інформації, будь-то цитата чи перефразування, щоб надалі відрізнити власні думки й ідеї від запозичених і не стати (можливо мимоволі) винуватцем плагіату.
Розробка і проведення експериментального (практичного) дослідження.
Робота над курсовими (а особливо випускними - бакалаврськими і дипломними роботами) неодмінно характеризується наявністю практичної частини дослідження.
Аналіз літературних джерел і отримані в ході цього власні ідеї дозволяють сформулювати стратегію і тактику практичної частини, гіпотезу дослідження і конкретні задачі, що випливають з неї.
Використовуючи допомогу наукового керівника, студент повинен визначити загальну мету свого експерименту, підібрати конкретні методики і позначити цінність дослідження.
При підборі методик для практичної частини дослідження варто керуватися наступними правилами:
■ методика повинна бути надійною й апробованою. Повинно
бути позначено її джерело (якщо методика не загальновідома).
■ у випадку, коли робота присвячена апробації нової (авторської) методики, паралельно повинні бути використані більш надійні й апробовані методи.
■ кількість методик звичайно визначається ступенем складності їх про
ведення й обробки, а також кількістю випробуваних. Експеримент повинний бути побудований таким чином, щоб отримані результати могли підтвердити чи навпаки, спростувати висунуту автором гіпотезу. Гіпотеза як правило випливає з огляду вивчених першоджерел і являє собою обґрунтовані автором у ході теоретичного аналізу питання.
РОЗДІЛ ІІ
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 326; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!