Співстрахування й механізм його застосування



Співстрахування – це страхування, при якому два або більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того ж ризику, видаючи спільні та окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.

З юридичного погляду співстрахування та страхування різні, а за економічною сутністю вони дуже схожі. В обох випадках здійснюється розподіл страхових внесків та страхових виплат, наявна співучасть у преміях та страхових ризиках, відповідно координуються страхову фонди різних страховиків (перестраховиків).

Ознаки співстрахування можна спостерігати на прикладі перестрахувальних пулів (об’єднань, фондів). Пул базується на концепції взаємності. Сутність пулу полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу згідно з розміром премій, що її передано до пулу.

Розрізняють два типи пулів: пули страхування та пули перестрахування.

Створення пулів доречне при страхуванні ризиків з катастрофічною потенційною відповідальністю, для скорочення обсягу операцій з перестрахування, що виходить за межі країни, при проведені небажаних з технічного погляду страхових операцій або невеликих та вузькоспеціалізованих операцій окремих страховиків, також при міжнародному розподілі ризиків.

Учасники пулу зобов’язані приймати всі зазначені в угоді ризики тільки в межах пулу.

Шляхом створення пулу вирішуються такі завдання:

1) з’являються умови для страхування ризиків, раніше невідомих і які оцінити дуже важно або які трапляються рідко;

2) за рахунок об’єднання фінансових засобів окремих страховиків відповідно збільшується місткість пулу, підвищується можливості приймати на страхування значні ризики;

3) підвищується надійність страхового захисту за рахунок збільшення гарантій виконання страховиком своїх обов’язків з відшкодування збитків.

Питання для самоконтролю:

1. З яких причин страхові компанії вдаються до фрондування (нульового власного утримання)?

2. Тенденції розвитку вітчизняного ринку перестрахування.

3. Шляхи збільшення місткості страхового ринку України. Вплив перестрахування на цей процес.

4. Державне регулювання перестрахувальної діяльності.

5. Порівняльна характеристика принципів діяльності страхового і перестрахувального пулу.

 

 

ТЕМА 11

ДОХОДИ, ВИТРАТИ І ПРИБУТОК СТРАХОВИКА

 

Час:2 год.

Метою лекціїє вивчення основних фінансових показників робот страхової компанії:доходів, витрат і прибутку.

 

План

11.1 Доходи страховика.

11.2 Витрати страховика: їх склад і економічний зміст.

11.3 Прибуток страховика та його розподіл.

11.4 Оподаткування страховиків.

 

Основні поняття і терміни: зароблена премія, незароблена премія, резерв збитків, резерв незаробленої премії, централізовані страхові резервні фонди

 

Література: [4], [5], [6], [8], [9], [14], [18], [20]

 

Доходи страховика

 

Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, де товаровиробник спочатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім уже компенсує їх за рахунок виручки від реалізації, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, і лише після цього несе витрати, пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

1)доходи від страхової діяльності – всі надходження, пов’язані з проведенням страхування і перестрахування;

2) доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

3) інші доходи, які з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності (здача під оренду майна, результат перерахунку виплати, безповоротної фінансової допомоги, індексації основних фондів і нематеріальних активів, від реалізації прав регресії, від надання консультації, штрафи, пені та ін.).

Доходи першої групи розраховуються як сума страхових премій по всіх договорах страхування (страховий портфель).

Страхова премія (ціна страхової послуги) визначається за формулою:

,

де, - ціна страхової послуги; S – страхова сума; В – страхова премія (або брутто-премія).

Ціна страхової послуги - величина об'єктивна, однак ринкова ціна формується під впливом цілого ряду чинників: кон'юнктури ринку, податкової політики держави, рівня монополізації даного сегмента страхового ринку, динаміки зміни банківського процента і ін. Вона завжди знаходиться в певних кордонах: її максимум визначається потребами страховика, а мінімум - як засіб забезпечення еквівалентності відносин між страховиком і його страхувальниками.

Основою розрахунку страхової премії є страховою тариф. При цьому об'єм премії обумовлює величину страхового фонду, а структура тарифної ставки - напрямок витрачення коштів цього фонду.

Страхові премії, які отримані за різними видами страхування, розподіляються в суворій відповідності зі структурою тарифної ставки, яка показує, який процент премій повинен бути витрачений на виплату страхового відшкодування (або направлений в запасні фонди), на витрати по веденню справи, на фінансування попереджувальних заходів або на інші заздалегідь передбачені накопичення. Такий жорсткий цільовий розподіл страхових премій дає можливість забезпечити формування страхових резервів, запасних фондів і резервів в достатніх розмірах.

Доходи від основної діяльності (страхових операцій) - це страхові премії за договорами страхування і перестрахування, комісійні винагороди за перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернені суми технічних резервів, інші, ніж резерв незароблених премій.

Валовим прибуткомстраховика від страхової діяльності вважається сума отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду (календарного року) валових внесків за договорами страхування і, за вирахуванням сум внесків, переданих в перестрахування, сум повернених страхувальникам зайво сплачених ними премій, а також сум премій, отриманих від продажу страхових полісів інших страхувальників (якщо даний страхувальник виконує агентську діяльність) і, премій, отриманих від філіалів, представництв і інших відособлених підрозділів страховика, які не мають статусу юридичної особи.


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 449; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!