Страховий захист і його місце в управлінні ризиками



 

За умови ризикового характеру функціонування будь-якого підприємства і не менш ризикового поводження кожної людини існує потреба попередження і відшкодування збитків, завданих стихійним лихом та нещасними випадками. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об’єктивний характер і в сукупності формують зміст економічної категорії “страховий захист”.

Суть страхового захисту полягає в нагромадженні і витраченні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів щодо попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних з ними витрат.

До фондів страхового захисту належать: 1) центральні та грошові резерви держави; 2) децентралізовані фонди (використовуються на покриття шкоди, завданою стихійними подіями); 3) фонди створені методом страхування.

Розмір і структура фондів страхового захисту юридичних і фізичних осіб, залежать від багатьох чинників: 1) теоретичної концепції формування фондів; 2) стану розвитку економіки; 3) співвідношення між формами власності; 4) методів залучення коштів для реалізації соціальних програм; 5) традиції населення; 6) міжнародних відносин.

В нашій країні страховому захисту значною мірою сприяв державний позичковий фонд (характерний для сільського господарства та інших довгострокових та ризикових галузей виробництва), кредит якого не повертався.

Майже кожне міністерство чи відомство на випадок непередбачених обставин мало у своєму розпорядженні фонди фінансової підтримки. Такі фонди створювалися шляхом відрахувань від прибутку підприємств. З них надавалася тимчасова фінансова допомога на поповнення нестачі оборотних засобів на безповоротних засадах.

Тепер значною мірою використовується централізовані грошові резерви держави на відновлення майна, знищеного або пошкодженого стихією чи іншим лихом. Причиною цього є фінансові труднощі держави за значного дефіциту бюджету.

Страхування в сучасному капіталізованому світі стало невід’ємним атрибутом ринкової економіки. На сьогодні страхування є однією з найбільш розвинених і ефективних сфер діяльності. Суми надходжень страхових премій у світі щороку зростають високими темпами. За даними міжнародної статистики протягом 1995 р. до страхових компаній, товариств взаємного страхування надійшло в доларовому (США) еквіваленті 2143 млрд. страхових премій. Понад 58 % усіх страхових надходжень припадає майже порівну на дві країни – США та Японію, 29 % – на держави Європейського Союзу. Частка решти країн світу – 13 %, в тому числі на Україну припадає лише 0,01 %. Усе це відбиває вкрай нерівномірний розвиток страхового бізнесу.

Складовою частиною нового механізму господарювання в Україні повинна стати ефективна система страхування, яка відповідає світовим стандартам.

Особливу роль може відігравати страхування в аграрному секторі. Нині страховий захист реформованих сільськогосподарських підприємств, а зокрема фермерських господарств, перебуває на дуже низькому рівні. Здійснення аграрної реформи зумовлює потребу посилення страхування на селі.

Можливості страхування зростають із розширенням кола страхувальників, а це підвищує фінансовий потенціал страховиків. Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація страхових фондів, тим більші можливості для зниження ціни страхування.

Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм.

Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані даним методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резерви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не перестають «працювати» на економіку країни.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!