Механізм міжнародних розрахунків та розрахункові засоби.
Міжнародні розрахунки являють собою систему регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, організаціями, громадянами різних країн. Міжнародні валютні розрахунки здійснюються в основному через банки. Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:
безпосередній (повний) розрахунок, тобто повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядних документів у розпорядження покупця;
розрахунок у кредит (з розстроченням), тобто спосіб надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі.
Форми міжнародних розрахунків (подаються у напрямку спаду вигідності для експортера):
1. 100% аванс або авансові платежі (так звана передоплата). Це дуже рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках.
Акредитивні розрахунки
Ця форма міжнародних розрахунків має вигляд доручення банку, (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній чи юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, указаних в акредитиві. Акредитив– це платіжний документ, за яким кредитна установа (банк, тощо) дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явникові акредитиву визначену суму грошей.
3. Інкасо– це банківська операція, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта. Розрахунки при інкасо здійснюються у відповідності до «Уніфікованих правил з інкасо», прийнятих Міжнародною торговою палатою.
|
|
|
Розрахунки при відкритому рахунку
Це форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обговореного терміну повинен переказати на рахунок імпортера гроші.
Відкритий рахунок використовується, як правило, при розрахунках між:
фірмами, пов'язаними традиційними торговими відносинами;
транснаціональними корпораціями та їхніми закордонними філіями при експортному постачанні;
змішаними фірмами за участю експортера.
Банківський переказ
Це форма розрахунків, яка використовується при погашенні боргів за кредити, при видачі авансів, при врегулюванні рекламацій, при розрахунках за неторговельними операціями. Суть банківського переказу полягає в дорученні одного банку іншому виплатити переказоотримувачу визначену суму.
Розрахунки з використанням векселів і чеків
У тих же випадках, що й банківські перекази, застосовують розрахунки чеками й переказними векселями (а останні – ще й при наданні комерційного кредиту).
|
|
|
Тратта (переказний вексель) – це письмовий беззастережний наказ кредитора (трасанта) позичальнику (трасату) про сплату визначеної суми ремітенту (третій особі, на яку виписано тратту і/або яка бере на себе зобов'язання платежу чи гарантує оплату за векселем).
Банківський акцепт – це переказний вексель, що виписується на банк, котрий його акцептує, тобто дає згоду на оплату цього векселя.
Чек – це спеціальний грошовий документ певної форми, який містить розпорядження банку видати або перерахувати певну суму з поточного рахунку особи, яка підписала чек.
Платіжне доручення – це письмове розпорядження покупця своєму банку про перерахування визначеної суми грошей з його рахунку на рахунок продавця.
Платіжна вимога – це письмове розпорядження продавця своєму банку про перерахування на його рахунок грошей, що надійшли чи надійдуть від покупця, супроти товарних документів.
Результативні показники держави у світовій торгівлі.
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:
|
|
|
а) показники обсягів;
б) показники структури;
в) показники динаміки;
г) показники результатів.
Показники обсягів МТ:
1. експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг.
2. імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
3. зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу ЗТО = Е + І
4. фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
5. генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
6. спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї
Показники структури:
1. товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
2. географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
3. інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
4. видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Показники динаміки:
1. темпів росту:
2. темпи приросту:
Показники результатів:
|
|
|
1. сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
2. сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3. сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
4. сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5. індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
6. експорт на душу населення
7. імпорт на душу населення
8. експортна квота (відношення експорту до ВВП)
9. імпортна квота
10. квота зовнішньоторговельного обігу
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 395; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!