Основи управління цінними паперами на первинних і вторинних ринках.

Управління рухом акцій здійснюється з моментів випуску (емісії) акцій певним акціонерним товариством. Існує два основних напря­ми управління випуском акцій: розміщення при первинній емісії та розміщення при додатковому випуску акцій у разі збільшення статутного фонду. Первинним ринком вважаються купівля-продаж цінних паперів перших випусків, вторинним — такі самі дії з існуючими (зареєстрованими) цінними паперами. Відповідно корпоративне управління рухом акцій має дві стадії — при первинно­му розміщенні і при подальшій підтримці та створенні умов зростан­ня їх ринкової вартості.

Для емітента позитивні моменти пов’язані з тим, що при вдалому пер­винному розміщенні акцій емітент отримує інвестиції, які можна використати на формування виробничого потенціалу, при додатко­вому випуску акцій залучені кошти можна направити на модерні­зацію та розвиток виробництва. Попит на випущені цінні папери приносить компанії певні рекламні переваги, надійність у конку­рентній боротьбі.

Від належного управління додатк і первин випуском цп залежить також можливість збереження контролю за власністю та відповідна гнучкість в управлінні акціонерними товариствами. При невдалій реалізації акцій їх значна частина може перейти в руки осіб, які мають свої інтереси, що можуть не збігати­ся з інтересами більшості власників товариства.

Для здійснення первинного розміщення акцій, як правило, укла­дається угода з дилерами, які займаються продажем таких акцій інвесторам. Умови взаємодії емітентів та продавців визначаються угодами між ними. Така діяльність зветься андеррайтингом і озна­чає розміщення фінансовими посередниками но­вих випусків цінних паперів. Існує також можливість первинного продажу акцій самим емітентом, однак це покладає на засновників значні турботи по здійсненню всього комплексу робіт по органі­зації підписки. При перви поширенні надійність цих акцій забезп так званим принципом повного пред’явлення, тоб­то розкриття всієї інфії емітентом, який виходить на первин­ний ринок цінних паперів.

На вторин ринки акції потрапляють після їх первин розмі­щення іноді досить складними шляхами. Вони можуть реалізува­тись дрібними власниками-акціонерами з дотриманням або без до­тримання вимог законодавства, ними торгують і крупні дилери у позабіржовому обігу. Найбільш корпорації намагаються управляти рухом своїх акцій через посередництво фондових бірж.

Особливості виникнення акціонерних товариств. Публічні АТ.

Поява акціонерних товариств(АТ) пов’язана з розвитком і вдосконаленням продуктивних сил. Концентрація і спеціалізація виробництва поступово розширювали масштаби економічних зв’язків між підприємствами. Збільшення обсягів продукції вимагало пошуку нових способів доставки вантажів до місця призначення. На зміну застарілим видам транспорту прийшли досконаліші, функціонування яких було пов’язано з великими капіталовкладеннями. Отже, один підприємець не завжди був у змозі профінансувати весь комплекс робіт (наприклад, будівництво залізниці, мартенівських печей тощо). Об’єктивна необхідність подальшого вдосконалення технічних засобів виробництва посилювалася бажанням підприємців отримувати щоразу більший прибуток на вкладений капітал.

Таким чином, основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу.

Виникнення і функціонування акціонерних товариств мало як позитивні, так і негативні риси.

Позитивними рисамиакціонерних товариств були обмеження економічного ризику для окремих учасників, підвищення підприєм­ницької активності й об’єднання різних економічних можливостей — капіталів та вмінь, знань, ідей, обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства, розмежування капіталу та еко­номічної діяльності, жорстке відокремлення власності господарсь­кого товариства і власності його учасників, зменшення залежності частки акціонерного товариства від частки його окремих учасників, підвищення кваліфікаційного рівня учасників корпоративних відно­син, особливо менеджменту. До негативних рис ролі акціонерних товариств можна віднести виникнення так званого фіктивного капіталу, який часто функціо­нує відірвано від капіталу реального, зниження можливостей конт­ролю за діяльністю акціонерних товариств з боку дрібних власників- акціонерів, появу можливості спекулятивного і навіть злочинного акціонерного засновництва, ускладнення управління акціонерними товариствами у порівнянні з іншими формами підприємств.

Публічні акціонерні товариства:

- публічне та приватне розміщення акцій

- акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства

- акції товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі

- Товариство зобов'язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі

- письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру та фондовій біржі

- перелік питань, що мають розглядатися на загальних зборах встановлені закон про акціонерні товариства

- Обрання членів наглядової ради здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування

- річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором

- товариство зобов'язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет

---

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 251; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!