Ведення реєстрів власників іменних акцій. Електронний обіг цінних паперів.
Реє́стр вла́сників іменни́х ці́нних папе́рів — складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів; документальне підтвердження права власності акціонера на цінні папери.
Реєстратор — юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів
Згідно із Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», депозитарна система складається з двох рівнів:
нижній рівень — зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів;
верхній рівень — Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів і здійснюють кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Таким чином, реєстратори є прямими учасниками депозитарної системи і здійснюють ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Ведення реєстрів є винятковою діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності й не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.
Реєстр власників іменних цінних паперів — перелік за станом на певну дату власників і номінальних утримувачів іменних цінних паперів та іменних цінних паперів, які обліковуються на їхніх особових рахунках, що є складовою системи реєстру й уможливлює ідентифікацію цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів. На дату обліку має складатися паперова копія реєстру, що містить інформацію про всіх власників іменних цінних паперів, зокрема й тих, які обліковуються в номінальних утримувачів;
|
|
|
Договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітент може укласти лише з одним реєстратором. Вибір реєстроутримувача ухвалюють загальні збори емітента. Емітент іменних цінних паперів, у разі, якщо кількість власників випущених ним іменних цінних паперів не перевищує п'ятисот осіб, має право самостійно вести систему реєстру цих власників за наявності у нього дозволу на ведення реєстру власників його іменних цінних паперів.
Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів. Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездокументарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитарної системи. Для укладення на фондовій біржі угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує.Учасники Національної депозитарної системи гарантують конфіденційність інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Усі їх працівники зобов'язані додержуватися вимог конфіденційності інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Норми технічного захисту інформації встановлюються відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, погоджених з Державним комітетом України з питань державних секретів та технічного захисту інформації. Довідки про операції з цінними паперами та рахунки в цінних паперах видаються тільки депонентам або за їх письмовим дорученням - іншим особам, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.Структура управління акціонерним товариством.
|
|
|
Інсайдерські системи управління існують у разі коли власність сконцентрована в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна. У цьому випадку значна частина функцій управління здійснюється цими (юридичними чи фізичними) особами і менеджмент перебуває під їх прямим впливом. Характерним є те, що інсайдери є водночас і акціонерами, і менеджерами таких корпорацій.
|
|
|
Аутсайдерські системи характеризуються широкою акціонерною власністю, яка є досить розпорошеною, і тому вплив та прийняття рішень більшою мірою залежить від менеджерів, застосування різних форм перехоплення контролю за корпорацією.
Якщо брати вітчизняну систему корпоративного управління, то на органи внутрішньої структури управління припадають: на правління – виконавчі функції, на спостережну (наглядову) раду – контрольні та виконавчі, на ревізійну комісію – тільки контрольні.
Органами управління є:
- Загальні збори акціонерів;
- Рада директорів (наглядова рада);
- Одноосібний виконавчий орган (генеральний директор, правління);
- Колегіальний виконавчий орган (виконавча дирекція, виконавчий директор);
- Ліквідаційна комісія.
Орган внутрішнього контролю за фінансово-господарської та правової діяльністю товариства - ревізійна комісія.
Постійно діючий орган загальних зборів - рахункова комісія.
Загальні збори - вищий, але не всесильний орган
Вищим органом управління товариством є загальні збори акціонерів. Через участь у ньому власники голосуючих акцій реалізують право на участь в управлінні справами суспільства. Однак вищий орган не означає всесильний. На відміну від принципів партійно-профспілкової демократії, коли збори могла розглянути будь-яке питання діяльності даної організації, компетенція загальних зборів акціонерів жорстко обмежена.
|
|
|
Рада директорів приймає на себе функції не тільки з вироблення стратегічних рішень, а й з поточного оперативного управління. Йому передаються ті повноваження загальних зборів, делегування яких допускається Законом раді директорів і виконавчому органу. У розглянутій схемі мова йде не про спостережну раду, а про раду реально діючих виконавчих директорів.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!