Структура управління акціонерним товариством
Систему органів управління акціонерним товариством становлять загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління акціонерного товариства і ревізійна комісія.
Вищий орган управління акціонерним товариством — загальні збори акціонерів. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
До виключної компетенції загальних зборів належить:
- визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
- внесення змін до статуту товариства;
- прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; зміну типу товариства;
- розміщення акцій; збільшення статутного капіталу товариства;
- прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;
- прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
- затвердження річного звіту товариства;
- розподіл прибутку і збитків товариства;
- обрання членів наглядової ради
Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та законом про АТ, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). Ревізійна комісія являється контролюючим органом фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства й особистої участі в управлінні ним не приймає. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства до 100 осіб може запроваджуватися посада ревізора або обиратися ревізійна комісія, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більше 100 осіб може обиратися лише ревізійна комісія.Кожен орган управління акціонерним товариством має визначенукомпетенцію, тобто право вирішувати конкретні питання в управлінні товариством. Ця компетенція закріплена як у законодавчих актах України, що регламентують діяльність акціонерних товариств, так і внутрішніми документами: статутом товариства і відповідних положень.
33. Основні риси сучасного корпоративного управління. Корпоративні права держави.
|
|
|
|
|
|
Корпоративне управління - система, за допомогою якої товариства здійснюють взаємодію між акціонерами та іншими заінтересованими особами (стейкхолдери) .
Існує 2 типи систем КУ:
- аутсайдерська – характеризується розпорошеною структурою акціонерного капіталу і значною роллю в КУ найманих менеджерів; переважає в корпораціях США, ВБ, Австралії, Канади, Нової Зеландії
- інсайдерська – характеризуються такою ситуацією, коли власність зосереджена в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна; поширена в німецькій та японській моделях КУ
Основні сучасні моделі КУ: американська, німецька, японська.
У рамках корпоративного управління визначається, яким чином інвестори здійснюють контроль за діяльністю менеджерів, а також яку відповідальність несуть менеджери перед інвесторами за результати діяльності товариства.
|
|
|
Система корпоративного управління виступає тією організаційною моделлю, яка дає можливість підприємству належним чином представляти і захищати інтереси своїх інвесторів.
Проблеми КУ:
- суперечність функцій володіння та управління діяльністю корпорації;
- пасивність акціонерів щодо участі в управлінні корпорацією у випадку високої розпорошеності капіталу між значною кількістю власників;
- забезпечення інтересів дрібних інвесторів;
- суперечності між різними групами інвесторів;
- між виконавчими та контролюючими органами управління корпорацій.
Важливою проблемою КУ, яка потребує постійного вирішення та коригування управлінських дій є суперечність функцій володіння та управління діяльністю корпорації. Така суперечність виявляється у розходженні інтересів власників і менеджерів.
Корпоративні права.Принципи:
1. держава має забезпечувати дієві законодавчі та регуляторні рамки для державних компаній:
- всі зобов’язання та відповідальність, які несуть державні компанії стосовно суспільних послуг повинні бути визначені законодавчими актами
- законодавство має забезпечувати гнучкість у вдосконаленні структури капіталу, а саме передачі частки власності іншій державній компанії, реінвестиції дивідендів.
|
|
|
- усі пов’язані особи (заінтересовані особи, що мають контрактні відносини з державними компаніями) мають отримувати компенсацію за порушення їхніх прав
- державні компанії повинні діяти в умовах конкуренції при доступі до фінансів; їх відносини із державними банками та іншими державними компаніями повинні будуватися на комерційній основі
2. дії держави як власника
- держава має діяти як інформований та активний власник і встановлювати прозору та ефективну політику обігу корпоративних прав
- державне адміністрування повинно бути ефективним
- держава повинна дозволяти правлінням компаній виконувати їхнє зобов’язання
- уряд має розробити стратегію реалізації прав власності
- уряд не повинен втручатися в оперативне управління
- держава як активний власник повинен реалізовувати права власності відповідно до корпоративної структури кожної компанії
- брати участь у загальних зборах і голосувати за державні акції
- впроваджувати прозорі процеси вибору членів правління
- впроваджувати систему звітності та здійснювати моніторинг
- підтримувати постійний діалог із зовнішніми аудиторами
- забезпечувати винагороду та мотивацію органам управління.
Управління акціями, частками товариств, що перебувають у державній власності здійснює ФДМУ (Фонд державного майна України). Представником управління може бути призначена посадова особа від державного підприємства, від центрального органу виконавчої влади та самого фонду.
Особливості управління державними корпоративними правами:
- індивідуальна спрямованість (має бути стратегія розвитку)
- деталізована обгрунтованість
- принцип відповідальності
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 488; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!