Морфологія та синтаксис латинської мови
Усього: 50 год., 1,4 кредита, 25 балів
Практичні заняття: 16 год.
Самостійні заняття: 32 год.
Модульна контрольна робота (МКР): 2 год.
Аудиторна робота
Практичне заняття І, ІІ. ДІЄСЛОВО (Verbum)
Часові форми латинської мови поділяються на:
часи системи інфекта (часи недоконаного виду):
Praesens – теперішній.
Imperfectum – минулий доконаного виду. До основи + -ba- (І-ІІ), -eba- (ІІІ-ІV) + особові закінчення.
Futurum I – майбутній перший. До основи + -b- (I-II) -a-, -e- (III-IV) + особові закінчення.
часи системи перфекта (часи доконаного виду):
Perfectum – минулий доконаного виду. До основи перфекта + особові закінчення активного стану.
Plusquamperfectum – давноминулий доконаного виду. Основа+ -era- і особових закінчень активного стану.
Futurum II – майбутній другий. До основи + -er для 1особи і –eri для решти осіб + особові закінчення активного стану.
Форми пасивного стану часів системи інфекта складаються із дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (Participium perfecti passivi) відмінюваного дієслова та допоміжного дієслова esse в часах системи інфекта.
Participium perfecti passivi (PPP) утворюється від основи супіна (відкинути закінчення –um) додаванням закінчення: m – us, f – a, n – um і відмінюються за І-ІІ відмінами.
Perfectum indicativi passivi (минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану) складається з Participium perfecti passivi (PPP) відмінюваного дієслова і praesens indicativі допоміжного дієслова esse.
Plusquamperfectum indicativi passivi (давноминулий час дійсного способу пасивного стану) складається із Participium perfecti passivi (PPP) відмінюваного дієслова і Imperfectum indicativi допоміжного дієслова esse.
|
|
|
Futurum II (secundum) indicativi passivi (майбутній час ІІ (другий) дійсного способу пасивного стану складається із Participium perfecti passivi (PPP) відмінюваного дієслова і Futurum I indicativiдопоміжного дієслова esse.
Gerundium
(герундій – віддієслівний іменник)
Gerundium (герундій) утворюється шляхом додавання до основи інфекта суфікса –nd- для дієслів І-ІІ дієвідмін і суфікса –end- для дієслів ІІІ-ІУ дієвідмін та закінчень іменників ІІ відміни однини - і.
Герундій – це віддієслівний іменник, який означає дію як процес.
Герундій вживається у значенні непрямих відмінків інфінітива, він змінюється тільки за формами однини. Герундій має чотири відмінки і відмінюється за ІІ відміною іменників середнього роду. Логічним називним відмінком герундія можна вважати infinitivus praesentis activi.
Nom. accusare звинувачувати(звинувачення) punire карати (покарання)
Gen. accusa-nd-і звинувачення puni-end-I покарання
Dat. accusa-nd-o звинуваченню puni-end-o покаранню
Acc. ad accusa-nd-um для звинувачення ad puni-end-um для покарання
Abl. accusa-nd-o звинуваченням puni-end-o покаранням
|
|
|
Герундій перекладається українською мовою неозначеною формою, іменником з прийменником та без нього, а також дієприслівником.
Наприклад:
Docendo discimus. - Навчаючи навчаємось.
Герундій вживається:
1) у ролі означення до іменника: ius edicendi - право видавати едикти.
2) для висловлення мети з прийменником ad: tempus ad deliberandum - час для роздуму.
3) для позначення обставини способу дії: Hominis mens discendo alitur - думка людини живиться вченням.
Герундій служить у реченні непрямим додатком (або неузгодженим означенням).
GERUNDIVUM
(герундив – віддієслівний прикметник)
Gerundivum утворюється від основи інфекта шляхом додавання суфікса –nd- для дієслів І-ІІ дієвідмін і суфікса –end- для дієслів ІІІ-ІУ дієвідмін та родових закінчень прикметників І групи -us (m), -a(f), -um (n) і відповідно відмінюється за І-ІІ відміною іменника.
Наприклад:
accusa-nd-us, -a, -um – той, кого слід звинуватити,
doce-nd-us, -a,-um – той, кого слід навчати,
scrib-end-us, -a,-um - той, кому слід написати,
punі-end-us, -a,-um – той, кого слід покарати,
Герундив - віддієслівний прикметник з двома значеннями:
а) вказує на дію, якій підпорядковується підмет чи особа, яка визначається герундивом;
б) означає повинність.
Герундив може вживатися як:
1) oзначення,
|
|
|
2) як частина складеного присудка.
Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом sum, fui, -, esse в усіх часах утворює описову дієвідміну пасивного стану (conjugatio periphrastica passiva- C.P.P.), якавиражає необхідність, повинність і перекладається українською мовою за допомогою слів – треба, необхідно, слід.
Наприклад:
Liber mihi legendus est. - Мені треба прочитати книгу.
De gustibus non est desputandum. - Про смаки не слід сперечатися.
Lex ferenda. - Закон, який треба видати.
Pacta sunt servanda. - Договори мають бути збережені (слід виконувати).
Якщо при герундиві, який є іменною частиною складеного присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:
Omnibus laborandum est. - Всім треба працювати.
Герундив служить:
а) іменною частиною складного присудка з дієсловом esse
б) узгодженим означенням (що за замістом = герундію).
У цьому випадку герундив стоїть, як правило, після означуваного ним іменника.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!