Класифікація методів навчання




за переважаючим джерелом знань:

-  усні словесні (розповідь, пояснення, бесіда)

- наочні (спостереження, екскурсія, демонстрація)

- практичні (вправи, самостійна робота) 

формами мислительної і активної пізнавальної діяльності учнів:

- репродуктивний;

- частково-пошуковий;

- проблемний;

- дослідницький.


Усні словесні методи.

Бесіда в практиці трудового навчання застосовується в усіх класах.

Бесіда – це метод навчання, при якому вчитель з допомогою цілеспрямованих питань до учнів мобілізує їх знання і практичний досвід для засвоєння нових знань.

Учні навіть на перший урок трудового навчання в 1 класі приходять з деякими знаннями, навичками і вміннями. На наступних уроках їх досвід розширюється, поглиблюється, що сприяє застосуванню на уроках методу бесіди.

Бесіда_

 вступна                          поточна                 підсумкова

- на початку уроку - в ході практичної роботи - після закінчення                 

                                                                                      практичної роботи.

Основна мета – залучити учнів до обговорення роботи.

Характерною ознакою бесіди є те, що вчитель звертається до учнів з різними запитаннями про працю людей, про матеріали, інструменти, про планування технологічного процесу, виготовлення виробів... Учні даватимуть правильну відповідь лише тоді, коли запитання будуть ставитись правильно, вдало сформульовані.

Вимоги до запитання:

- запитання повинні бути тісно пов’язані з раніше вивченим матеріалом в випливати з нього;

- запитання слід формувати просто, ясно, чітко.

 Розповідь – метод усного викладу матеріалу, який носить описовий або розповідний характер, відзначається науковістю, логічною послідовністю.

Розповідь вчителя повинна бути короткою, без великої кількості прикладів, бо учні не зможуть виділити головне і запам’ятати його.

Розповідь

       індуктивна                                                            дедуктивна                        

(від конкретного до загального)         (від загального до конкретного)

В процесі розповіді вчитель може використовувати навчальні таблиці, моделі, діафільми...

Вимоги до розповіді:

- бути достовірною;

- логічно послідовною;

- емоційною;

- доступною для розуміння учнів.

Недолік – знання учні одержують в готовому вигляді. Від учня вимагається лише розуміння змісту розповіді і запам’ятовування його.

       Тому бажано, щоб розповідь включала роздуми учнів і бесіди, спільні узагальнення і висновки.

Пояснення – метод усного викладу матеріалу з перевіркою, засвоєнням і залученням учнів до вирішення питань, що розглядаються на уроці.

Поясненню відводиться значне місце:

- як підготувати робоче місце;

- як виготовити виріб;

- пояснення нових слів, термінів.

Застосовується на любому етапі уроку.

Демонстраційні методи.

       Цей метод є одним з найважливіших засобів реалізації принципу наочності. Навчальна демонстрація включає в роботу органи чуття: зір, слух, нюх, дотик за допомогою яких в учнів виникають уявлення про реальні предмети і явища.

Види демонстрації:

- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються в натуральному виді (натуральні наочні посібники);

- демонстрація картин і графічних зображень (образотворчі наочні посібники);

- кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;

- демонстрація прийомів роботи.

До натуральнихнаочних посібників відносять: інструменти, зразки виробів, матеріали, моделі, макети.

Образотворчі – картини, креслення, технологічні картки.

Демонстрування прийомів роботи проводиться в такій послідовності:

- цілісний показ в робочому темпі;

- сповільнений показ, що супроводжується поясненням;

- цілісний показ в робочому темпі.

Потім одному або декільком учням пропонується виконати трудову дію. Демонстрування треба поєднувати з поясненням. Важливим засобом наочності при поясненні є виконання учителем рисунків на дошці.

Переваги рисунку – послідовне виконання його вчителем на очах в учнів. (Виконання розмітки виробу).

       Досить часто на уроках трудового навчання застосовується демонстрація навчальних діафільмів і діапозитивів.

Вимоги:

- діафільм за своїм змістом повинен відповідати темі уроку, його меті;

- зміст повинен відповідати рівню підготовки учнів;

- перед показом вчитель переглядає діафільм і встановлює на якому етапі уроку його демонструвати.

Для перевірки правильності сприймання, розвитку спостережливості і пізнавальної активності учитель ставить учням запитання.

Практичні методи.

       На уроках трудового навчання крім знань учні оволодівають практичними уміннями і навичками.

Уміння – здатність людини свідомо виконувати дії, набуті на основі знань і елементарного досвіду.

Навички – автоматизовані елементарні уміння, які в результаті тренування одержують швидкість і точність виконання.

       В початкових класах практичні вміння і навички формуються в процесі виконання вправ.

Вимоги до вправ:

- вправи ґрунтуються на свідомій діяльності учнів;

- вправи та елементи поступово ускладнюються;

- в процесі виконання вправ необхідно, щоб учень контролював свої трудові дії.

 

 

       За видами самостійної розумової діяльності учнів методи поділяються на репродуктивні та активні (частково-пошукові, проблемні, дослідницькі).

       Репродуктивні методи (відтворюючі) сприяють формуванню умінь запам’ятовувати інформацію і відтворювати її.

       Репродуктивний характер мислення передбачає активне сприймання і запам’ятовування навчальної інформації, що повідомляється вчителем або іншим джерелом. Застосування цих методів неможливе без використання словесних, практичних, наочних методів навчання, які є якби матеріальною основою цих методів.

       При репродуктивній побудові розповіді учитель в готовому вигляді повідомляє факти, доведення, визначення, акцентує увагу учнів на головному, що необхідно засвоїти особливо міцно.

       Наочність при репродуктивному методі навчання також застосовують з метою більш активного і міцного запам’ятовування інформації.

       Практична робота репродуктивного характеру визначається тим, що в процесі її виконання учні застосовують за зразком раніше або щойно засвоєні знання. При цьому в ході практичної роботи учні самостійно не збільшують своїх знань.

       Відомо, що учні початкових класів не можуть довгий час виконувати одні й ті ж вправи. Тому систему вправ слід будувати таким чином, щоб в них постійно вносились елементи новизни.

Наприклад, вправи по згинанню паперу в 2 кл. здійснюється на протязі декількох уроків в процесі виготовлення різних виробів: стаканчиків, пакетів, голубів. Таким же чином в процесі репродуктивної діяльності проводяться вправи по різанню паперу ножицями, склеюванню паперу і т.п.

       Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку є орієнтація на всебічний розвиток активності і самостійності учнів. Досягти цього в дітей молодших класів сприяють такі фактори:

- схематичне розв’язування учнями послідовних задач та завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!