Державне регулювання аграрного ринку



 

Теперішній ринок відносно сільськогосподарського виробника можна однозначно визнати несправедливим, непрозорим, непрогнозованим і абсолютно непередбачуваним. У країні відсутня надійна система підтримки і регулювання такого ринку та його інфраструктура. Створити ці два вагомих чинники існування потрібного аграрного ринку - безпосереднє завдання держави. Жодна приватна структура об'єктивно не в змозі виконати це завдання.

Державне регулювання повинно забезпечити систему цілей, які інколи можуть конфліктувати між собою. У такому випадку необхідно знайти компромісне вирішення. Воно має задовольнити інтереси населення країни загалом, жителів села, сільськогосподарських і агропромислових підприємств, саму державу, оскільки інтереси населення на ринку продовольчих товарів прямо протилежні інтересам їхніх виробників, котрі зацікавлені в підвищенні ринкових цін і зниженні податкових платежів, а держава зацікавлена в їх підвищенні (рис. 1).

Забезпечення вимог продовольчої безпеки має також соціально-економічний характер, адже доходи і зайнятість сільського населення значною мірою залежать від стану розвитку аграрних підприємств. Доцільно також взяти до уваги, що в підвищенні зайнятості, збільшенні доходів і обсягів на ринку продовольчих товарів неабияку роль відіграють власні підсобні господарства, на частку котрих припадає понад половини виробництва валової продукції в галузі.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою засвідчує, що вони, дбаючи про власну продовольчу безпеку, застосовують державні важелі регулювання розвитку сільського господарства через надання державних кредитів, підтримки твердих цін, здійснення безпосередніх виплат тощо. Наприклад, в Європі під державне регулювання підпадає 90 % цін на сільськогосподарську продукцію у вигляді субсидій для підтримання фермерів й інших сільських товаровиробників у зв'язку з високими цінами на засоби виробництва. Дещо нижча частка державних субсидій у сільському господарстві США - ЗО %, Канаді - 45 %, Швеції - 59 %, Японії - 66 %.

Європейське Співтовариство (ЄС) надає підтримку своїм фермерам у межах Єдиної сільськогосподарської політики. До її основних елементів належать фіксовані внутрішні ціни, хоча і без встановлення контролю за обсягом виробництва, а також експорт надлишкової продукції, який зумовлений такими цінами.

Країни, що розвиваються, країни "третього світу", здебільшого провадять сільськогосподарську політику, протилежну тій, якої дотримуються США і ЄС. Замість субсидування та підтримання виробників, вони переважно субсидують споживачів, що завдає шкоди виробникам. Така політика поширена серед країн Африки, Азії та Латинської Америки.

Проте ЄС поступово намагається відмовитись від підтримки доходів фермерів через здійснення стабілізації ціни, застосувавши механізм прямих платежів і додаткових виплат у формі премій. Це зумовлено тим, що підтримка ціни, зазвичай, стимулює слаборозвинуте і неконкурентноздатне виробництво та перевиробництво, що в свою чергу не зрівноважує попит і пропозицію. Встановлення єдиної ціни підтримки є також соціально несправедливим стосовно малих виробників і виробників, котрі перебувають у різних природнокліматичних умовах.

Для науково обґрунтованого і практично виваженого регулювання ринку сільськогосподарської продукції та його складових - продуктових ринків потрібні відповідні державні структури, як це має місце у розвинутих країнах, зокрема Польщі, де ці функції виконує Агентство сільськогосподарського ринку. В Україні управління агропромислового розвитку обласного та районного рівнів такі функції виконувати не можуть, адже для цього вони не призначені.

Загальним завданням державного значення є вдосконалення українського законодавства, яке мало б відповідати зобов'язанням України як члена СОТ. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС передбачає його наближення до сучасної європейської системи права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у межах ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян до рівня у державах-членах ЄС. Реформування правової системи та поступове приведення її у відповідність до європейських стандартів охоплює цивільне, митне, трудове, фінансове та податкове законодавство.

Надаючи субсидії, держава своїми діями врівноважує розвиток галузей і виробництво того чи іншого продукту загалом на всій території, хоча агропромислове виробництво кожного регіону має специфіку стосовно форм і засобів досягнення стратегії власного розвитку. Це визначається тим, що в кожному регіоні склалися своєрідний рівень розвитку аграрного сектору, регіональна та галузева структури, рівень забезпеченості засобами виробництва та сформувалися особливості науково-технічного розвитку сільського господарства.

Однак державне регулювання на рівні регіону повинно передбачати розв'язання різних проблем, які зумовлюють таке регулювання, - щоб забезпечити населення продовольством і переробну промисловість сировиною власного виробництва, а за умови їх нестачі - залучити з інших регіонів.

Отже, в розвитку і функціонуванні аграрного ринку існує низка проблем, розв'язати котрі можна лише за безпосередньої участі держави (рис. 2). Така необхідність зумовлена економічною природою ринку як економічного механізму, позбавленого елементів соціальної справедливості та нездатного вирішувати соціально-економічні й екологічні проблеми. Крім цього, суб'єкти аграрного ринку відрізняються за формою власності, підходами до оцінки результатів діяльності та важливістю їх участі у перебігу товарно-грошових відносин, просуванні товару на всіх рівнях від виробника до споживача.

 

Рис. 2. Проблеми, що обумовлюють необхідність державного регулювання аграрного ринку

 


ТЕМА 2. Сутність, складові і значення інфраструктури аграрного ринку

1. Поняття інфраструктури аграрного ринку.

2. Основні завдання та функції інфраструктури аграрного ринку.

3. Характеристика основних елементів інфраструктури аграрного ринку

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!