Класифікація основних засобів і їх оцінка.
Основні засоби класифікують за такими ознаками:
1) за функціональним призначенням розрізняють:
· виробничі –основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (машини, обладнання);
· невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва і призначені для обслуговування комунальних і культурно – побутових потреб трудящих, які використовуються у невиробничій сфері;
2) за галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку, інші;
3) за використанням основні засоби поділяються на:
· діючі – всі основні засоби, що використовуються у господарстві;
· недіючі, ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємства;
· запасні – різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються;
4) за ознакою належності основні засоби поділяються на власні і орендовані.
У відповідності до типової класифікації (МСБО №7) основні засоби поділяються на 9 груп:
А) Основні засоби (рахунок 10)
1) Земельні ділянки (субрахунок 101);
2) Капітальні витрати на поліпшення земель (102);
3) Будинки, споруди та передавальні пристрої (103);
4) Машини та обладнання (104);
5) Транспортні засоби (105);
6) Інструменти, прилади, інвентар (меблі) (106);
7) Робоча і продуктивна худоба (107);
8) Багаторічні насадження (108);
9) Інші основні засоби (109).
Б) Інші необоротні матеріальні активи (11):
1) бібліотечні фонди (111); 2) малоцінні необоротні матеріальні активи (112); 3) тимчасові (не титульні) споруди (113); 4) природні ресурси(114); 5) інвентарна тара (115); 6) предмети прокату (116); 7) інші необоротні матеріальні активи (117).
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні засоби поділяють на 4 групи:
1 група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та вартість капітального поліпшення землі;
2 група – автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до нього;
3 група – усі інші основні засоби, що не включені до груп 1, 2 і 4;
4 група – електронно – обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення , пов’язані з ними засоби зчитування інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (таблиця 10.1 )
Таблиця 10.1.
Види вартості основних засобів
| № з/п | Вид вартості | Характеристика |
| 1 | Первісна вартість | Історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, витрачених для придбання необоротних активів |
| 2 | Переоцінена вартість | Вартість необоротних активів після їх переоцінки |
| 3 | Залишкова вартість | Різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів |
| 4 | Справедлива вартість | Ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі |
| 5 | Вартість, яка амортизується | Первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості |
| 6 | Ліквідаційна вартість | Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) |
Документальне оформлення господарських операцій з обліку основних засобів. Аналітичний облік основних засобів.
Рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів оформлюють за допомогою типових форм первинної облікової документації, затверджених Наказом Мінстату України від 29.12.95р. №352 (табл. 10. 2.)
У наведених актах вказують найменування об’єкта, рік спорудження або дату випуску підприємством, коротку характеристику об’єкту, його первісну вартість, присвоєний інвентарний номер, місце використання та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку основних засобів.
Картка обліку основних засобів (ОЗ-8) заповнюється на підставі даних інвентарних карток основних засобів і звіряється з даними синтетичного обліку основних засобів.
При ліквідації основних засобів у картці обліку руху основних засобів здійснюється відповідний запис про вибуття на підставі акту на списання основних засобів (ОЗ-3) або акту на списання автотранспортних засобів (ОЗ-4)
Інвентарний список основних засобів (ОЗ-9) застосовується для пооб’єктного обліку основних засобів у місцях їх знаходження (експлуатації) за матеріально відповідальними особами. Інвентарні списки підлягають періодичному (не менше 2 рази на рік) звірянню із записами в інвентарних картках обліку основних засобів (ОЗ-6).
Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо щодо кожного об’єкту.
Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що представляють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.
Таблиця 10. 2.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 460; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!