Рекомендації щодо захисту в зоні радіоактивного зараження
По сигналу “Радіаційна небезпека” населення і персонал об’єкта повинні виконувати термінові і невідкладні заходи щодо захисту.
Дії населення у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
- використати індивідуальні засоби (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку);
- укритися в сховищі, за відсутності – у будинку. В приміщенні за герметизувати вікна, двері, вентиляційні люки, укрити продукти і запас води;
- провести йодну профілактику щитовидної залози (упродовж 7-ми діб по одній таблетці йодистого калію (дітям до 2-ох років по 0,25 таблетки) або по 3-4 каплі йоду на склянку води (для дітей 1-2 каплі на півсклянки води);
- не вживати неперевірені продукти і воду;
- при необхідності проводити евакуацію із зони зараження і санітарну обробку людей у безпечному районі.
Аварії на залізниці, газових магістралях і лініях електропередач
На території Тернопільської області можуть статися аварії на залізниці. За добу по залізницях області перевозяться до 40-60 вагонів із хімічно, пожежо- та вибухонебезпечними речовинами, аварійна ділянка розташована біля с. Біла Чортківського району. На аварійність залізниці впливає те, що 21% колій мають прострочений термін капітального ремонту і потребують заміни 16% стрілкових поворотів, більше 35% дерев’яних шпал. Терміновому списанню підлягають більше 50% магістральних і маневрових локомотивів, дизельних і електропоїздів, пасажирських і вантажних вагонів.
|
|
|
Аварії на магістральних газопроводах, нафтопроводах що проходять по території області (КЗУ-1, КЗУ-2, “Союз”, “Уренгой-Ужгород”, “Прогрес”, “Одеса-Броди”) можуть мати місце як наслідок порушення охоронних зон, розукомплектування і розкрадання обладнання, відключення електроенергії на газорозподільних станціях.
Надзвичайні ситуації природного характеру
Надзвичайні ситуації природного характеру виникають внаслідок прояву небезпечних природних явищ – подій природного походження, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть порушити життєдіяльність населення.
За походженням природні явища надзвичайного характеру поділяються на:
· геологічні (землетруси, обвали, зсуви);
· метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, зливи, сильні снігопади, ожеледь);
· гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та інше);
· природні пожежі лісових, торф’яних і хлібних масивів;
· масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії).
Антропогенний вплив розповсюджується і на прояв природних небезпек. Порушення рівноваги в природі в результаті діяльності людини призводить до зростання ймовірнсті небезпечних подій. Так, близько 80% зсувів пов’язано з діяльністю людини.
|
|
|
За наявними оцінками, число небезпечних природних подій на Землі з часом не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються. Щорічно ймовірність загибелі жителя планети від природних небезпек орієнтовано становить 
, тобто на кожні 100 тис. жителів гине 1 людина.
Таким чином, запобігання виникненню НС природного характеру, зниження їх наслідків і ефективний захист людей від природних небезпек є актуальною проблемою. Передумовою цьому є глибоке вивчення причин і механізмів прояву природних небезпек, що дозволяє передбачити їх, прогнозувати наслідки і впроваджувати як активні (будівництво інженерних споруд і т. ін.), так і пасивні заходи щодо захисту життєдіяльності в районах лиха.
Осередки ураження під час землетрусів
Землетрус – підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Вони бувають тектонічні, вулканічні, обвальні, при падінні метеоритів та інше. Найчастіше відбуваються тектонічні землетруси, пов’язані з горотворними процесами і розривами земної кори, у результаті чого утворюється енергія величезної сили.
|
|
|
Щорічно на Землі відбувається більше 100 тис. тектонічних землетрусів, але не всі вони небезпечні. До десятка землетрусів на рік мають катастрофічний характер з утворенням складних осередків ураження. За кілька секунд руйнуються і затоплюються міста, руйнуються і деформуються будинки і споруди, комунально-енергетичні мережі, виникають пожежі, люди опиняються під завалами.
Основний вражаючий фактор землетрусу – сейсмічна хвиля (пружні коливання земної кори).
Осередок землетрусу (відповідний об’єм у товщі Землі, що є джерелом землетрусу) називається гіпоцентром (гіпо – “глибоко”). Прямо над ним на поверхні землі знаходиться епіцентр (епі – “мілко”), навколо якого знаходиться область, що зазнає найсильніших поштовхів. Від осередку по твердому тілу землі розходяться сейсмічні хвилі: повздовжні, поперечні й поверхневі.
Основні параметри землетрусу:
1. Магнітуда (М) – це міра оцінки загальної енергії землетрусу. Вимірюється за шкалою Ріхтера (в межах від 0 до 9 балів), запропонована американським вченим Ч. Ріхтером у 1935 р. Магнітуда являє собою десятковий логарифм максимальної амплітуди зміщення земної кори ( 
) за сейсмографом (в мікронах) на відстань 100 км від епіцентру землетрусу:
|
|
|
2. Глибина осередку землетрусу – положення центру осередку (гіпоцентру) відносно поверхні Землі. Може бути в межах від 0 до 700 км. Чим більше глибина, тим на більшу відстань розповсюджуються сейсмічні хвилі.
3. Сила землетрусу (інтенсивність енергії) – енергія коливань на поверхні землі. Вимірюється за міжнародною шкалою MSK-64 в балах від 1 до 12.
Землетрус силою: 1 бал – непомітний, 2 – дуже слабкий, 3 – слабкий, 4 – помірний, 5 – досить сильний, 6 – сильний, 7 – дуже сильний, 8 – руйнівний, 9 – спустошуючий, 10 – знищуючий, 11 – катастрофічний, 12 – сильно катастрофічний.
Осередки ураження при землетрусах утворюються при силі 5 балів і більше. Залежно від сили землетрусу за ступенем руйнування в осередку умовно можна виділити 4 зони: слабких, середніх, сильних і повних руйнувань.
Таблиця 1. Характеристика зон руйнувань в осередку ураження під час аварій і стихійних лих
| Зони руйнувань | Сила землетрусу, бали | Бурі, ураган, смерчі | Надмірний тиск при вибухах | Збитки від руйнування будівель, % | |
| Сила вітру | Швидкість вітру, м/с | ||||
| Слабких | V - VI | 9 | 18 – 22 | 10 – 20 | 10 – 30 |
| Середніх | VII | 11 | 22 – 30 | 20 – 30 | 30 – 50 |
| Сильних | VIII – X | 12 – 13 | 30 – 50 | 30 – 50 | 50 – 90 |
| Повних | X - XII | 13 - 17 | > 50 | > 50 | 90 - 100 |
Наведені в таблиці 1 співвідношення наслідків землетрусів і інших стихійних лих з наслідками вибухів в залежності від надмірного тиску 
дозволяє аналогічно прогнозувати можливу обстановку і вести роботи щодо підвищення стійкості будинків і споруд, організації захисту людей і рятувальних робіт, підвищенню безпеки життєдіяльності в умовах НС, використовуючи табличні дані для ударної хвилі.
Примітка:
При землетрусах утворюються повздовжні, поперечні й поверхневі хвилі, що розповсюджуються від гіпоцентру. Повздовжні сейсмічні хвилі мають найбільшу швидкість (6–8 км/с) і відчуваються на поверхні землі в першу чергу. Поперечні хвилі здійснюють коливання у напрямку, перпендикулярному до повздовжніх, і мають швидкість у 2–3 рази меншу. Повздовжні й поперечні хвилі викликають руйнування на середніх відстанях від епіцентру. Поверхневі хвилі визначають руйнуючі дії в дальній зоні від епіцентру. Швидкість розповсюдження поверхневих хвиль 1–1,2 км/с.
Інтенсивність (сила) землетрусу на поверхні землі (І), що характеризує ступінь руйнування, залежить від глибини осередку h, магнитуди М, складу ґрунту і визначається за формулами:
· в епіцентрі 
, балів;
· на відстані 
, балів
де h – глибина гіпоцентру, км;
R – відстань до епіцентру, км;
М – магнітуда, в балах за шкалою Ріхтера (0-9) балів.
Енергія землетрусу визначається за формулою:
, Дж.
Прояви наслідків землетрусу поділяються на дві фази:
Перша фаза – час прибуття повздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки одержують незначні руйнування.
Друга фаза – час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Друга фаза головна, вона визначає ступінь руйнування об’єкта.
Інтервал між 1 і 2 фазами становить 30–60 с, що дозволяє провести екстрені заходи захисту.
Заходи щодо захисту від наслідків землетрусів поділяють на попередні і дії під час землетрусу.
Попередні заходи захисту від землетрусів:
- сейсмостійке будівництво;
- нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;
- підготовка служб рятування і ліквідації наслідків землетрусу;
- наявність в кожному будинку запасів продуктів, води на 3–5 діб, аптечок;
- навчання населення правилам поведінки під час землетрусів.
З початком землетрусу люди, які знаходяться в будинках до 2-го поверху, повинні терміново залишити приміщення і вийти на відкрите місце (за 25- 50 с). У разі неможливості покинути будинок – стати в прорізі дверей або капітальних внутрішніх стін. Вимкнути світло, газ, воду. Після припинення підземних поштовхів покинути приміщення (ліфтом користуватись заборонено). Знаходячись на вулиці, відійти подалі від будинків і споруд, стовпів і ліній електропередач. Знаходячись в автомобілі, негайно зупинитись у безпечному місці та перечекати поштовхи.
Тернопільщина входить в область можливих землетрусів з 5-6 бальним значенням по шкалі Ріхтера. В зоні можливих землетрусів силою більше 6 балів знаходиться територія Теребовлянського, Монастирського, Бучацького, Чортківського, Густинського, Борщівського і Заліщицького районів площею 2,77 тис. кв. км. і населенням 232,4 тис. чол. Так, 3 січня 2002 року в Теребовлянському та Тернопільському районах стався землетрус силою 6 балів, епіцентр якого знаходився в районі смт Микулинці та с.Лучка. Внаслідок вказаного землетрусу практично у всіх будинках з’явилися тріщини різної товщини в штукатурці на стиках стін зі стелею, вздовж та поперек стін. В деяких будинках утворилися наскрізні тріщини у стінах, населення охопила паніка.
Повені та їх наслідки. Селі
Повінь – тимчасове затоплення суші водою в результаті розливу річок вище звичайного горизонту внаслідок танення снігів, зливних дощів, льодових заторів або обвалу, руйнування дамб і гребель та інше. В приморських районах затоплення може бути внаслідок гравітаційних хвиль підводного землетрусу – цунамі (в перекладі з японської – “велика хвиля в гавані”).
За кількістю людських жертв і матеріальних збитків, що припадають на одиницю площі, повені посідають друге місце після землетрусів. Уражаючим фактором повені є руйнуюча дія мас води.
Основними параметрами повені є: глибина затоплення, максимальна швидкість потоку води, тривалість затоплення.
Глибина затоплення визначається за формулою:
,
де h – висота підйому води, м;
hM – висота місця об’єкта, м.
При великій швидкості прибуття води руйнуюча дія потоку визначається величиною швидкісного натиску 
- динамічними навантаженнями потоку води, кПа
,кПа
де 
- густина води, г/см3;
V – швидкість потоку води, м/с.
При руйнуванні греблі вражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю (швидкістю потоку) V3 (м/с) і висотою хвилі h3 (м).
Ступінь руйнування будинків і споруд залежно від глибини затоплення (висоти хвилі) h3 і максимальної швидкості потоку води Vmax наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Наслідки дії води при руйнуванні греблі.
|
Тип будинків | Ступінь руйнувань | |||||
| Слабкі | Середні | Сильні | ||||
| h3, м | Vmax, м/с | h3, м | Vmax, м/с | h3, м | Vmax, м/с | |
| Дерев’яні будинки (1 – 2 поверхи) | 1 | 1 | 2,5 | 1,5 | 3,5 | 2 |
| Цегляні малоповерхові | 2 | 1 | 3 | 2 | 4 | 2,5 |
| Промислові з легким металевим каркасом | 2 | 1,5 | 3,5 | 2 | 5 | 2,5 |
| Промислові з важким металевим каркасом | 3 | 1,5 | 6 | 3 | 8 | 4 |
Швидкість руху хвилі прориву в середньому від 3 до 25 км/год, для гірських районів – до 100 км/год.
Залежно від часу, за який відбувається затоплення території tз , і міри загрози життю людей та знищення матеріальних цінностей, розрізняють такі зони затоплення:
1. Зона катастрофічного затоплення (tз < 1 год.);
2. Зона надзвичайно небезпечного затоплення (1 год. < tз < 4 год.);
3. Зона сильного затоплення (tз > 4 год.);
У середині зони затоплення утворюються осередки ураження (у місцях знаходження населених пунктів, об’єктів, сільськогосподарських угідь).
Найбільш ефективним способом захисту від повені є евакуація людей і матеріальних цінностей з можливої зони затоплення. Перед евакуацією необхідно відключити в будинках електроенергію і газ, підготувати запаси продуктів, медикаментів, документи і відбути за зазначеним маршрутом. При раптовій повені терміново залишити будинки, залізти на горище або дах, вивісити біле або кольорову полотнину і чекати рятівників.
На території Тернопільської області існує загроза населеним пунктам, які знаходяться в зоні підтоплення, що може призвести до вилучення із сівозміни сільськогосподарських угідь, передчасної деформації споруд і підземних комунікацій, забруднення ґрунтових вод, погіршення екологічної ситуації. Внаслідок повеней і дощових паводків в області найбільш складна обстановка може скластися: в Монастирському районі – підтоплюється 4, затоплюється 3 населені пункти (села Коропець, Вістря, Задарів); в Заліщицькому районі – підтоплюється – 6, затоплюється – 1 населений пункт (с.Устечко); в Борщівському районі – підтоплюється – 6, затоплюється – 1 населений пункт (с.Худиківці).
Сель - стрімкий потік великої руйнівної сили в басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід. Причини виникнення: сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водою, а також землетруси.
Процес утворення і розвитку селів проходить у три етапи: перший – накопичення в руслах селевих басейнів сипкого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий – переміщення сипких гірських матеріалів по гірських руслах з височин у низовини; третій – розосередження селевих виносів у гірських долинах.
Рух селів – це суцільний потік з бруду, каміння та води. Вони містять тверді матеріали (10 – 75% від усього об’єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об’єми селевого потоку можуть досягати сотні тисяч чи мільйонів м3, а розміри уламків – до 3–4 м у поперечнику і масою до 100–200 т. Передній фронт селевої хвилі утворює “голову”, висота якої іноді сягає 25 метрів.
Повторюваність селів у районах з підвищеною кількістю снігу та злив – декілька разів на рік, але періодичністю - не частіше один раз на 2-4 роки. Дуже великі селі виникають один раз на 10–12 років.
Найбільшого поширення селеві процеси набули у гірських районах Карпат та Криму. Ураження селевими потоками в Криму поширюється на 90% території, в Закарпатті на 40%, в Івано–Франківській області – 33%, в Чернівецькій – 15%.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!