Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при застосування ОР літаками, км (при ізотермії)
| Тип ОР | Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при застосуванні ОР літаками, км (при ізотермії) | |
| 1-2 | 2-4 | |
| Зарин Ві-екс Іприт | 50 5-8 24 | 40 8-12 15 |
Примітка: 1. При ясній сонячній погоді (в умовах конвекції) глибина розповсюдження хмари зараженого повітря зменшується приблизно у 2 рази, а в умовах інверсії вона збільшується приблизно у 1,5-2 рази.
2. При нестійкому вітрі глибина розповсюдження зарину у 3 рази, а іприту у 2 рази менше.
3. В населених пунктах де суцільна забудова і лісові масиви глибина розповсюдження зменшується у 3,5 рази.
Таблиця 4.
Приблизний час підходу хмари зараженого повітря, хв.
| Відстань від району застосування ХЗ, км | Час підходу хмари при швидкості вітру в приземному шарі , м/с | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 2 4 6 8 10 12 15 20 25 30 | 15 30 66 100 135 150 180 240 300 360 420 | 8 15 33 50 60 80 100 120 160 200 240 | 5 10 22 30 45 55 60 85 110 140 160 | 4 8 15 25 30 35 50 60 80 105 120 |
Характер та ступінь ураження людей, що опинилися у ЗХЗ залежить від виду застосованої ОР та токсодози - кількісної характеристики токсичності ОР, що відповідає певному ефекту ураження.
При ураженні людини через органи дихання токсодоза ОР дорівнює
Де 
- середня концентрація ОР у повітрі, г/м3;
t - час перебування в зараженій атмосфері, хв.
Так, наприклад, смертельною токсодозою ОР Ві-екс (VX) є токсодоза, рівна 0.01 
, а токсодозою, що виводить з ладу - 0,005 .
|
|
|
Розрахунки показують, що у випадку застосування ХЗ розміри ЗХЗ можуть бути значно більше розмірів ЗХЗ, що утворюється при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах.
До того ж, якщо врахувати, що бойові ОР у багато разів токсичніші найбільш розповсюджених в промисловості НХР, то можна зробити висновок про невідповідність кількості уражених у випадку застосування ХЗ.
Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження
У результаті застосування противником БЗ утворюється зона бактеріологічного (біологічного) зараження із виникненням осередків бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ).
Зоною бактеріологічного (біологічного) зараження називається територія, що зазнала безпосереднього впливу БЗ, та територія, на якій розповсюдились біологічні рецептури і заражені кровососучі переносники інфекційних захворювань. Вона, подібно зоні хімічного зараження, характеризується довжиною, глибиною та площею.
Осередком бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ) називається територія у межах якої в результаті застосування БЗ сталися масові ураження людей, тварин та рослин.
ОБУ характеризується видом застосованих бактеріальних засобів, кількістю уражених людей, тварин та рослин, тривалістю збереження уражаючих властивостей збудників хвороб. Межі ОЯУ встановлюються протиепідемічними установами медичної служби та служби захисту тварин та рослин ЦО на основі узагальнених даних, отриманих від спостережних постів, розвідувальних підрозділів, а також метеорологічних та санітарно-епідемічних станцій.
|
|
|
Для відвертання поширення інфекційних хвороб та ліквідації ОБУ, розпорядженням начальника ЦО області встановлюється карантин та обсервація.
Карантин - це система протиепідемічних і режимно-обмежувальних заходів, спрямованих на повну ізоляцію усього осередку ураження та ліквідацію у ньому інфекційних захворювань.
На границі зони карантину встановлюється озброєна охорона, організується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух. Вхід (в'їзд) може бути дозволений лише спеціальним підрозділам ЦО та медичному персоналу для надання допомоги щодо ліквідації наслідків застосування БЗ.
Об'єкти, що потрапили у зону карантину та продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи з суворим виконанням протиепідемічних вимог. У зоні карантину припиняється робота усіх учбових установ, видовищних закладів, ринків.
|
|
|
У тому випадку, коли встановлений вид збудника не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб та немає загрози масових захворювань, запроваджений карантин замінюється обсервацією.
Під обсервацією розуміють проведення в осередку ураження ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження поширення інфекційних захворювань. Ці заходи включають: максимальне обмеження в'їзду та виїзду, а також вивезення з осередку майна без попереднього знезараження та дозволу епідеміологів; підсилення медичного контролю за харчуванням та водопостачанням; проведення щеплення та ін. заходи.
Строки карантину і обсервації встановлюють виходячи з тривалості інкубаційного періоду захворювання. Його лічать з моменту госпіталізації останнього хворого та закінчення дезинфекції.
2.8 Осередки ураження при застосуванні звичайних засобів ураження
До звичайних засобів ураження, що утворюють осередки ураження, слід віднести такі боєприпаси, як фугасні авіаційні бомби, боєприпаси об’ємного вибуху, запальні боєприпаси та інші засоби ураження.
|
|
|
Уражаюча діяфугасного боєприпасу досягається дією ударної хвилі, що утвориться при вибуху звичайної ВР (тротилу).
Фугасні авіаційні бомби, що знаходяться на озброєнні США, мають калібр від 100 до 3000 фунтів з коефіцієнтом наповнення (відношення маси ВР до загальної маси бомби), що досягає 55%.
Як показують розрахунки, проведені по формулі:
Де q - маса тротилу, т.;
R - відстань до центру вибуху, м.,
Для інших ВР передбачається коефіцієнт перерахування К. Тоді маса ВР має бути виражена співвідношенням 
, де
К = 0.94 - для амоніту;
К = 0.94 - пікринової кислоти;
К = 1.08 – тетрилу;
К = 1.28 – гексогену.
Розміри осередку ураження при вибуху фугасної бомби практично не відрізняються від розмірів осередку ураження, що утворюється при вибуху газоповітряної суміші вуглеводневого продукту (метану, пропану та ін.).
Проте, якщо врахувати, що бомбові удари найчастіше завдаються масовано, то розміри осередку ураження, а, отже, і величина збитків та людські втрати у цьому випадку можуть бути набагато більшими.
У локальних та широкомасштабних війнах широко можуть застосовуватися запальні боєприпаси (авіаційні бомби та баки різноманітних типів та калібрів, артилерійські снаряди і міни) та інші засоби ураження, наприклад, вогнемети, споряджені запальними речовинами. Запальна речовина може бути у рідкому, желеподібному або твердому станах.
В залежності від хімічного складу запальні речовини діляться на ті, що горять з використанням кисню повітря (напалм, пірогель, білий фосфор) та ті, що горять без доступу повітря (терміт та ін.). Останні у своєму складі містять окислювачі.
Напалм- запальна речовина на основі нафтопродуктів зі спеціальними добавками, що надають йому желеподібний стан. Для самозапалення до напалму додається натрій, магній та фосфор.
Характерною особливістю напалму є поєднання його запальних якостей з отруйною дією окису вуглецю, що утворюється при його горінні. Напалм здатний створювати високий температурний (1000 - 1200С°) осередок горіння тривалістю 5 - 10 хв. Він легше води, тому плаває на її поверхні, продовжуючи при цьому горіти, що значно ускладнює ліквідацію осередків горіння. Спроможність напалму налипати на уражені дільниці призводить до сильних опіків з коагуляцією тканин. Напалм, коли горить, стає рідким і набуває здатності проникати крізь різні щілини в укриттях та техніці, виводячи їх з ладу і уражаючи людей.
Пірогель - це напалм з добавками порошкоподібних металів (магнію, алюмінію та ін.). Температура його горіння 1200 - 1600С°.Тривалість горіння 1 - 2 хв.
Терміт - механічна суміш окису заліза та порошкоподібного алюмінію. При їх розпалюванні відбувається хімічна реакція з виділенням великої кількості тепла. Температура горіння досягає 3000С°. Може пропалювати металеві частини обладнання.
Калібр запальних авіаційних бомб порівняно невеликий (від 1 до 100 фунтів). Звичайно застосовується у касетах, в яких може бути від 38 до 670 бомб. На літаку В-52 може бути підвішано 66 таких касет, на F-4-11, на F-111 - 48. Площа ураження однією касетою, що вміщає 670 бомб, може скласти 0.12-0.15 
.
На озброєнні авіації США знаходяться напалмові бомби калібром 250 - 100 фунтів. Площа ураження відкрито розташованих людей боєприпасом калібру 750 фунтів може досягати 4000 
.
Захист об'єктів від запальної зброї забезпечується створенням запасів вологої глини, вапна, цементу, для виготовлення вогнетривких обмазок, а також сухого піску; спорудженням у входів до сховища та підвалів валків та канавок від затікання запальних сумішей, підготовкою розчинів, що гасять та підручних засобів (брезент, накидки, мати) та ін.
Найбільш ефективний захист людей від запальної зброї забезпечують захисні споруди.
В останніх локальних війнах застосовувались боєприпаси об’ємного вибуху (БОВ).
В якості заряду у БОВ використовуються вуглеводневі сполуки (рідкі рецептури), які мають більш високу теплотворну спроможність ніж такі вуглеводневі продукти як метан, пропан та ін. До них відносяться: окис етилену, перекис оцтової кислоти, металацетилен, пропадієн, пропіл нітрат, диборан та ін.
Надлишковий тиск у фронті УХ при вибуху газоповітряної хмари досягає у його центрі 3000 кПа (при вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів, таких, як метан, пропан та ін., ця цифра складає 1700 кПа). В зоні детонації розвивається температура 2500 – 3000 С°.
Особливістю БОВ є те, що газоповітряна суміш здатна проникати до негерметичних об'ємів та формуватись по профілю рельєфу місцевості. У замкнутих об'ємах газоповітряна суміш потрапляє у більш сприятливі умови для розвитку детонаційного процесу.
В наш час у США проводять роботи по створенню БОВ, що працюють на рецептурах з більшою енергією вибуху. У перспективі руйнівний ефект БОВ повинен у 10-20 разів перевершити ефективність боєприпасів із звичайною ВР. Припускається, що при вазі паливо-повітряної суміші у 450 кг дія об’ємного вибуху може бути еквівалентна ядерному вибуху потужністю у 10 т.
На відміну від ОЯУ, осередки ураження при застосуванні звичайних засобів ураження мають особливості. Масові руйнування та ураження людей виникають не в один момент, а на протязі більш тривалого часу, та крім того, будуть відсутні такі уражаючі фактори, як ПР, РЗ та ЕМІ.
Іншими словами, при всій серйозності осередки ураження не будуть настільки всеосяжними по характеру ураження та великими по масштабам руйнування, як при ядерному вибуху.
Обсяг, характер руйнування та кількість людських втрат будуть залежати, в першу чергу, від калібру боєприпасів та масованості їх застосування.
ВИСНОВОК
Знання характеристик ОУ при збройних конфліктах дозволить правильно організувати та провести заходи ЦО по захисту виробничого персоналу об'єктів та населення, знизити втрати, а також провести РІНР у осередку ураження з найбільшою ефективністю.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 327; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!